Справа № 789/1586/13 Головуючий у 1-й інстанції Процько Я.В.
Провадження № 22-ц/789/62/14 Доповідач - Міщій О.Я.
Категорія - 27
30 квітня 2014 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого: Міщія О.Я.
суддів: Бершадської Г. В., Шевчук Г. М.,
при секретарі - Фащевська М.М.
з участю: апелянта ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2, представника ПАТ "Банк Форум" Фльорків О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29.11.2011 р. і на додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду від 06.02.2014 р. за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі Тернопільської дирекції ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,-
В серпні 2011 р. АКБ "Форум" (тепер ПАТ ) "Банк Форум" звернувся в суд із вказаним позовом, посилаючись на те, що 20 березня 2008 р. між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 0009/08/26-КЕ, за умовами якого відповідачці надано кредитну лінію з лімітом у розмірі 23000 доларів США на споживчі потреби з процентною ставкою 14 % річних, зі строком повернення не пізніше 18 березня 2013 р.
20 березня 2008 р. з метою забезпечення виконання договору кредиту від 20.03.2008 р. між позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира по АДРЕСА_1, що належить сторонам на праві власності.
Позичальник умов кредитного договору не виконувала, у зв'язку з чим виникла заборгованість на суму 19958,51 дол. США (заборгованість за кредитом та відсотками) та 58555,60 грн. (пеня за тілом кредиту та відсотками).
ПАТ "Банк Форум" просив стягнути вказану заборгованість в наступному порядку - 14608,07 грн. заборгованості стягнути з позичальника ОСОБА_2, а решту - 203040 грн. шляхом звернення стягнення на іпотечне майно - квартиру по АДРЕСА_1.
Під час розгляду справи в апеляційному суді представник банку пояснив, що заставна вартість вказаної квартири становить 203040 грн., тому ПАТ "Банк Форум" саме цю суму просив стягнути з відповідачів шляхом звернення стягнення на іпотечне майно, а залишок - 14608,07 грн. стягнути з позичальника ОСОБА_2
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 29 листопада 2011 р. позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 в користь ПАТ "Банк Форум" в особі Тернопільської дирекції ПАТ "Банк Форум" заборгованість за кредитним договором № 0009/08/26-КЕ від 20.03.2008 р. в сумі 19958,91 долара США, що в еквіваленті складає 159092 грн. 47 коп., 58555 грн. 60 коп. пені по тілу та відсотках, 1700 грн. державного мита та 120 грн. з інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи, всього стягнуто 219468 (двісті дев'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят вісім) грн. 07 коп.
Додатковим рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 06.02.2014 р. доповнено резолютивну частину рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 листопада 2011 р., і після слів "стягнути 219468 (двісті дев'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят вісім) грн. 07 коп. " зазначено: "шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_4".
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 29 листопада 2011 р. скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам у справі.
Апелянт вказала, що суд безпідставно достроково стягнув усю суму заборгованості з відповідачів у солідарному порядку, порушивши умови іпотечного договору та вимоги Закону України "Про іпотеку", який не передбачає солідарної відповідальності майнових поручителів.
Апелянт ОСОБА_1 зазначила також, що умови кредитного договору, укладеного з позичальником ОСОБА_2, є несправедливими, оскільки всупереч вимогам Закону України "Про захист прав споживачів" передбачають нарахування пені в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу, що становить 73 % річних. Тому суд, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України повинен був відмовити у задоволенні позову про стягнення неустойки.
Крім того, ОСОБА_1 просила скасувати додаткове рішення суду від 06.02.2014 р., посилаючись на те, що вимоги про звернення стягнення на майно, передане в іпотеку, не досліджувались в судовому засіданні, тому суд не вправі був вирішувати це питання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29.11.2011 р. і на додаткове рішення цього ж суду від 06.02.2014 р. підлягає до часткового задоволення.
З матеріалів справи видно, що 20 березня 2008 р. між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 0009/08/26-КЕ, за умовами якого відповідачці надано кредитну лінію з лімітом у розмірі 23000 доларів США на споживчі потреби з процентною ставкою 14 % річних, зі строком повернення не пізніше 18 березня 2013.
Вказані кошти були надані ОСОБА_2 повністю, тобто банк належним чином виконав свої зобов'язання щодо видачі кредиту (а.с 9).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно п. 2.3 кредитного договору від 20 березня 2008 р. ОСОБА_2 зобов'язувалась здійснювати повернення наданих траншів та погашати проценти за користування кредитними коштами згідно з графіком, встановленим додатковими умовами до цього договору.
Однак, позичальник ОСОБА_2 належно не виконувала своїх зобов'язань, внаслідок чого станом на 15.07.2011 р. утворилась заборгованість на суму 19958,91 доларів США, що еквівалентно 159092,47 грн. - сума заборгованості за кредитом і відсотками та 58555,60 грн. - пеня за тілом та відсотками.
Для забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту між позивачем та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки від 20 березня 2008 р., посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером 2440. Предметом іпотеки за вказаним договором є квартира по АДРЕСА_1, яка належить відповідачам в рівних частках - по 1/3 частині.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відповідачі повинні нести відповідальність за неналежне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, тому стягнув солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 усю заборгованість, звернувши стягнення на майно, передане в іпотеку.
Однак, з таким висновком суду повністю погодитись неможливо.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Статтею 589 ЦК України та ст. 20 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Відповідно до п. п. 3.4.1, 3.4.3. договору іпотеки від 20.03.2008 р. у випадку невиконання основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки, шляхом його реалізації у спосіб визначений цим договором та чинним законодавством України. Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки достроково у випадках, передбачених основним зобов'язанням, цим договором та чинним законодавством України.
Із змісту п. 5.1 іпотечного договору від 20.03.2008 р. видно, що іпотекодержатель набуває права задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадках невиконання основного зобов'язання, або порушення порядку його виконання, та інших випадках, передбачених основним зобов'язанням, цим договором та чинним законодавством України.
Вказаних вимог закону та умов договору суд не взяв до уваги і не врахував, що відповідно до ст. 546 ЦК України застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення виконання зобов'язання, тому норми, що регулюють поруку не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед іпотекодержателями за виконання основного зобов'язання лише в межах вартості предмета іпотеки.
Солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами ЦК України не передбачена.
Тому, рішення суду про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором № 0009/08/26-КЕ від 20.03.2008 р. слід скасувати. При цьому слід також врахувати, що суд в порушення вимог ст. 11 ЦПК України, вийшов за межі позовних вимог і стягнув солідарно суму заборгованості за кредитним договором з усіх відповідачів, хоч банк таких вимог не пред'явив.
Оскільки ПАТ "Банк Форум" пред'явив позов про стягнення заборгованості в сумі 14608,07 грн. лише з ОСОБА_2, колегія суддів вважає, що слід ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ "Банк Форум" до позичальника ОСОБА_2, яка одночасно є іпотекодавцем. У зв'язку з цим слід врахувати, що суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України "Про іпотеку" (або статті 589 ЦК щодо заставодавця) (п.42 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 р. "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів що виникають із кредитних правовідносин").
Отже, рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29.11.2011 р. слід скасувати в частині задоволення позову про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 в користь ПАТ "Банк Форум" в особі Тернопільської дирекції ПАТ "Банк Форум" заборгованості за кредитним договором від 20.03.2008 р. в сумі 19958,91 дол. США, що еквівалентно 159092,47 грн., 58555,60 грн. пені з тіла і відсотків та загальної суми 219468,07 грн. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ПАТ "Банк Форум" в особі Тернопільської дирекції банку до ОСОБА_2 про стягнення 14608,07 грн. заборгованості за кредитним договором від 20.03.2008 р.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про стягнення заборгованості за кредитним договором від 20.03.2008 р. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру по АДРЕСА_1.
При цьому суд взяв до уваги п. 5.2 договору іпотеки від 20.03.2008 р. згідно якого, у разі порушення іпотекодавцями обов'язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за основним зобов'язанням, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи ОСОБА_2 про те, що її не було належно попереджено про звернення стягнення на майно.
Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Як пояснив представник банку, відповідачам було надіслано письмову вимогу відповідно до п. 5.5 договору іпотеки та надано строк для дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором.
Вказане підтверджується листами банку від 14.04.2011 р., із змісту яких видно, що позивач письмово попередив усіх відповідачів про дострокове погашення боргу (а.с. 10-12).
Разом з тим, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду від 06.02.2014 р. із врахуванням вимог ст. 39 Закону України "Про іпотеку" слід змінити, виклавши його у такій редакції.
Позов ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 в частині звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.
Звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру по АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 шляхом проведення прилюдних торгів для погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 0009/08/26 КЕ від 20.03.2008 р. в сумі 203040 грн. за початковою ціною реалізації предмета іпотеки, яка встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час здійснення виконавчих дій.
Колегія суддів перевірила також доводи апелянта про те, що суд незаконно відмовився зменшувати розмір пені за несвоєчасне погашення кредиту та за несвоєчасну сплату відсотків.
Згідно п. 4.1 договору кредиту від 20.03.2008 р. за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, Позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 (нуль цілих два десятих) процентів, що обчислюється від суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє Позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості.
Апелянт ОСОБА_1 зазначила, що вказаний пункт договору містить умову, яка є несправедливою для споживача - позичальника ОСОБА_2
Разом з тим, сама відповідачка ОСОБА_2 погодилась з усіма умовами договору кредиту, не оспорювала його, а під час розгляду справи ні вона, ні інші відповідачі не звертались із заявою про зменшення неустойки на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України і не подавали суду відповідних доказів.
Про вказане свідчить заперечення на позовну заяву, яку ОСОБА_2 подала 20.09.2011 р., із змісту якого видно, що відповідачка просила відмовити в позові лише у зв'язку з неможливістю вчасно погасити кредит через ріст курсу долара США (а.с. 31). Надалі розгляд справи за заявою ОСОБА_2 проводився без її участі.
У зв'язку з наведеним, а також врахувавши розмір заборгованості за тілом кредиту та відсотками (19958,91 дол. США, що еквівалентно 159092,47 грн.) і розмір заборгованості з пені за тілом і відсотками (58555,60 грн.), колегія суддів не вбачає підстав для зменшення розміру нарахованої пені.
Що стосується доводів апелянта про те, що після ухвалення рішення суду від 29.11.2011 р. вона та ОСОБА_2 погасили частину боргу, то вказані обставини можуть бути враховані під час виконання судового рішення.
З цього приводу представник ПАТ "Банк Форум" пояснив, що дійсно ОСОБА_2 погасила частину боргу, однак залишок боргу значний, тому не погодився укладати мирову угоду і підтримав ухвалене судове рішення.
На підставі наведеного, згідно ст. ст. 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.11.2011 р. в частині задоволення позову про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 в користь ПАТ "Банк Форум" в особі Тернопільської дирекції ПАТ "Банк Форум" заборгованіть за кредитним договором від 20.03.2008 р. в сумі 19958,91 дол. США, що в еквіваленті складає 159092,47 грн.; 58555,60 грн. пені з тіла та відсотків та загальної суми 219468,07 грн. - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "Банк Форум" в особі Тернопільської дирекції ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_2 про стягнення 14608,07 грн. заборгованості за кредитним договором від 20.03.2008 р. відмовити.
Додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.02.2014 р. змінити, виклавши його у такій редакції:
Позов ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 в частині звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.
Звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру по АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 шляхом проведення прилюдних торгів для погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 0009/08/26 КЕ від 20.03.2008 р. в сумі 203040 грн. за початковою ціною реалізації предмета іпотеки, яка встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час здійснення виконавчих дій.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.11.2011 р. щодо стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 судових витрат залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.Я. Міщій