Справа №459/1471/14-к
08 квітня 2014 року Червоноградський міський суд Львівської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження № 12012150150000146 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Заозерне Челябінської області Російської Федерації, раніше судимого 22.11.2007 року Червоноградським міським судом Львівської області за ст.ст. 358 ч.1, 358 ч.3, 27 ч.5, 358 ч.3, 27П.4, 366 ч.1, 358 ч.1, 70 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 1190 гривень, 22.08.2008 року Червоноградським міським судом Львівської області за ст.366 ч.1, 27 п.4 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень, 18.06.2013 року Червоноградським міським судом Львівської області за ст.190 ч.1 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 680 гривень, одруженого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 ,-
по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 190 ч.1, 382 ч.1, 190 ч.2 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 з метою ведення підприємницької діяльності на початку грудня 2010 року став орендувати торговий павільйон АДРЕСА_2 . Здійснюючи благоустрій вказаного павільйону ОСОБА_4 в другій декаді грудня 2010 року знаходячись в приміщенні магазину будівельних матеріалів « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_3 , увійшовши в довіру до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 придбав віконний блок, який складався з вікна розмірами 143х133 сантиметри та дверей розмірами 210х70 сантиметрів, виготовлених з метало пластикового профілю вартістю 1800 гривень, який встановив в орендованому торговому павільйоні, запевнивши ОСОБА_8 в поверненні грошей в січні 2011 року.
В січні 2011 року ОСОБА_4 , грошей ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не повернув. Повернувши власнику орендоване майно ОСОБА_4 в кінці лютого 2011 року, та вкінці березня 2011 року отримав від власника торгового павільйону № НОМЕР_1 кошти за віконний блок в сумі 1900 гривень та 1000 гривень відповідно. Маючи реальну можливість повернути кошти, ОСОБА_4 свідомо кошти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не повернув, а розпорядився ними на власний розсуд.
Своїми протиправними діями ОСОБА_4 , спричинив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 матеріальну шкоду в сумі 1800 гривень.
Крім того, згідно вироку Червоноградського міського суду від 18.06.2013 року, який набрав законної сили 16.07.2013 року ОСОБА_4 призначено покарання за ст.190 ч.1 КК України у вигляді штрафу в розмірі 680 гривень, а також він зобов'язаний до сплати на користь ОСОБА_5 12117,29 грн. заподіяної кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди та 1000 гривень моральної шкоди. 18.06.2013 року ОСОБА_4 належним чином ознайомлений з даним вироком суду і тому виконуючи основне покарання призначене даним вироком суду 16.07.2013 року згідно квитанції № 135 сплатив штраф в розмірі 680 гривень.
Незважаючи на це, боржник ОСОБА_4 , умисно ухиляючись від виконання вироку суду в частині задоволеного цивільного позову ОСОБА_5 , коштів встановлених рішенням суду в користь ОСОБА_5 без вагомих на це причин не сплачував, будучи працездатним, протягом тривалого часу не прийняв жодних заходів щодо працевлаштування, на обліку в Червоноградському центрі зайнятості не перебуває, на офіційні неодноразові виклики та попередження державного виконавця про обов'язковість сплати боргу не реагував, боргу не погашав.
Внаслідок умисного ухилення від виконання вироку суду ОСОБА_4 утворив заборгованість перед ОСОБА_5 в розмірі 13117,29 (тринадцять тисяч сто сімнадцять гривень, двадцять дев'ять копійок).
Крім цього ОСОБА_4 , продовжуючи свою злочинну діяльність з метою отримання коштів для власного збагачення шляхом обману та зловживання довірою громадян, діючи повторно 07.07.2013 року близько 17 години, знаходячись неподалік Соснівського міського кладовища вулиця Львівська м.Соснівка Львівської області, увійшовши в довіру до ОСОБА_6 , представившись йому постачальником ДП «Львівугілля», шляхом обману, під вигаданим приводом працевлаштування ОСОБА_6 на одну з шахт ДП «Львівугілля» на протязі двох тижнів, отримав від ОСОБА_6 кошти в сумі 2000 доларів США, усвідомлюючи, що не зможе виконати своїх зобов'язань, заволодів ними після чого із місця вчинення кримінального правопорушення втік, викраденим розпорядився на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_4 завдав ОСОБА_6 матеріальної шкоди в сумі 2000 доларів США
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у пред'явленому йому обвинуваченні свою вину визнав повністю, в повному об'ємі пред'явленого обвинувачення. Вказав, що дійсно брав в оренду на ринку в м. Червонограді торговий павільйон у гр. ОСОБА_9 , де торгував м'ясопродуктами. З метою реконструкції павільйону придбав у потерпілих ОСОБА_10 дверно-віконний блок з метало профілю за ціною 1800 грн. Дані кошти мав повернути по мірі отримання прибутку, проте цього не зробив. Власник павільйону відшкодував йому кошти за встановлений віконний блок в розмірі 1900 грн., проте ці кошти він потерпілому не передав.
Крім того підтвердив, що йому відомо про свій обов'язок щодо виконання вироку Червоноградського міського суду від 18.06.2013 року, яким він зобов'язаний до сплати на користь ОСОБА_5 12117,29 грн. заподіяної кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди та 1000 гривень моральної шкоди. Штраф по вироку сплатив, інші зобов'язання не виконує. Додав, що він будучи працездатним в центр зайнятості для отримання роботи не звертався. Обіцяє виконати свої зобов'язання перед потерпілим ОСОБА_5 ..
Також вказав, що потерпілому ОСОБА_11 він представився як працівник ДП «Львіввугілля», хоча таким не був та отримав від нього суму в розмірі 2000 долларів США за працевлаштування на одну із шахт. Визнав, що фактично він не міг вплинути на працевлаштування ОСОБА_11 , а міг лише дати за нього свою рекомендацію. Вказав, що оскільки ОСОБА_11 відмовився від його послуг він повернув йому лише 1200 долларів США.
Заявлені потерпілими цивільні позови визнав в повному обсязі. Що стосується стягнення моральної шкоди в користь потерпілої ОСОБА_12 , просить визначити такий спів розмірно до суми завданих збитків. У вчиненому щиро кається. Просить суворо його не карати.
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України суд визнав за згодою учасників судового провадження недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого, оскільки докази ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, вони не викликають сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.
Вина обвинуваченого в тому, що він вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство).
Дії обвинуваченого вірно кваліфіковано за ст. 190 ч. 1 КК України.
Крім того, вина обвинуваченого і в тому, що він вчинив злісне умисне невиконання вироку суду, що набрав законної сили.
Ці дії обвинуваченого вірно кваліфіковано за ст. 382 ч. 1 КК України
Також, вина обвинуваченого і в тому, що він вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Ці дії обвинуваченого вірно кваліфіковано за ст. 190 ч. 2 КК України
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість вчинених злочинів.
Щире каяття у вчиненому, активне сприяння у розкритті злочину як обставини, що пом'якшують його покарання.
Обтяжуючих покарання обставин суд не знаходить
Разом з тим суд враховує і особу обвинуваченого, що є людиною середнього віку, посереднього характеризується, ніде не працює, раніше судимий.
Крім того суд враховує, що обвинувачений повністю визнав свою вину, частково відшкодував шкоду потерпілому ОСОБА_6 .. Також суд враховує думку потерпілих які просять призначити покарання обвинуваченому не пов'язане з позбавленням волі.
З врахуванням наведених всіх вище обставин в їх сукупності, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе в умовах без ізоляції його від суспільства і до нього слід застосувати ст.75 КК України, тобто звільнити від відбування покарання з випробуванням.
В порядку ст. 128 КПК України потерпілими по справі заявлені цивільні позови до обвинуваченого. Такі в частині стягнення матеріальної шкоди, на думку суду, є обгрунтованими та знайшли своє підтвердження, а тому підлягають до задоволення в заявлених потерпілими сумах. Крім того на думку суду діями обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілим була завдана і моральна шкода, яку з врахуванням співрозмірності завданій шкоді суд визначає в користь потерпілої ОСОБА_7 в сумі 1000 грн. та в користь потерпілого ОСОБА_6 2000 грн.
Керуючи ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених 190 ч.1, 382 ч.1, 190 ч.2 КК України та призначити покарання:
- за ст. 190 ч.1 КК України - 1 (один) рік обмеження волі ;
- за ст. 382 ч.2 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі;
- за ст. 190 ч.2 КК України - 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, з врахуванням ст. 72 КК України згідно якої одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, призначити покарання 2 ( два) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Застосувати до засудженого ОСОБА_4 , ст. 75 КК України та звільнити його від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки 6 (шість) місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід - особисте зобов'язання, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_7 1800 (одну тисячу вісімсот) гривень заподіяної матеріальної шкоди та 1000 (одну тисячу) гривень моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_6 9382 (дев'ять тисяч триста вісімдесят дві) гривні 53 коп. заподіяної матеріальної шкоди та 2000 (дві тисячі) гривень моральної шкоди.
Запобіжний захід - особисте зобов'язання, після набрання вироком законної сили - скасувати.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Львівської області через Червоноградський міський суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий:ОСОБА_1