Дата документу Справа № 328/619/14-к
ЄУ № 328/619/14-к Головуючий в 1 інстанції
Провадж. № 11-кп/778/465/14 ОСОБА_1
Категорія ч.2 ст. 462 Доповідач в 2 інстанції
КК України ОСОБА_2
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула 05 травня 2014 року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя у режимі відеоконференції з ДВК-12 Харківської області кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Токмацького районного суду Запорізької області від 18 лютого 2014 року, якою
повернуто заяву ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Токмацького районного суду Запорізької області від 04 липня 2011 року.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_7 ,
заявник ОСОБА_6 .
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_6 , не погоджуючись з ухвалою суду, посилаючись на її незаконність, спростовуючи висновки суду, просить оскаржувану ухвалу скасувати.
Відповідно до оскаржуваної ухвали ОСОБА_6 звернувся до Токмацького районного суду Запорізької області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Токмацького районного суду Запорізької області від 04 липня 2011 року, в якій посилаючись на наявність показів співробітника Генічеського відділення «Приватбанку» ОСОБА_8 , даних у Генічеському районному суді в якості свідка 17 квітня 2013 року, відмінних від неправдивих, на його думку, показань спеціаліста ОСОБА_9 , даних під час розгляду кримінальної справи щодо нього, в результаті якого було винесено зазначений вирок, просить вирок суду переглянути за нововиявленими обставинами.
Повертаючи заяву ОСОБА_6 , суд послався на невідповідність заяви вимогам ст. 462 КПК України з приводу необгрунтованості зв'язку між поясненнями свідка ОСОБА_8 з вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 04 липня 2011 року та можливості впливу даних пояснень на встановлені вироком обставини, ненадання суду постанови Генічеського районного суду від 15 жовтня 2013 року, на яку посилається засуджений.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_6 , який підтримав вимоги апеляційної скарги, прокурора, який висловився на підтримку доводів апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_6 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суддя, отримавши заяву ОСОБА_6 , перевіряючи дотримання останнім вимог ст.462 КПК України, установив, що заява не оформлена згідно з вимогами ст. 462 КПК України.
З огляду на це, суддя повернув ОСОБА_6 подану ним заяву. При цьому районним судом не були враховані передбачені ч.3 ст. 429 КПК України підстави для прийняття даного рішення, а саме те, що ухвала про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами постановляється якщо: 1) особа не усунула недоліки заяви, яку залишено без руху, в установлений строк; 2) її подала особа, яка не має права подавати таку заяву; 3) вона подана після закінчення строку, передбаченого ст.461 КПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Тобто суддя, дійшовши висновку про невідповідність заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами вимогам ст.462 КПК України повинен був залишити зазначену заяву без руху. За цих обставин суддя мав право прийняти рішення про повернення заяви лише, якщо особа у визначений строк не усунула її недоліки.
Проте суддя, перевіривши зміст заяви ОСОБА_6 і встановивши, що вона не відповідає вимогам ст.462 КПК України не прийняв рішення про залишення її без руху з встановленням строку для усунення виявлених недоліків, а відразу повернув особі, яка її подала.
З висновком суду про невідповідність заяви вимогам ст.462 КПК України колегія суддів не погоджується.
Так, зміст заяви ОСОБА_6 засвідчує зазначення останнім обставин, які на його думку, є нововиявленими обставинами з викладенням обґрунтування такої позиції та з посиланням на певні обставини, що відповідає вимогам ч.2 ст.462 КПК України.
Неподання заявником документів, які мають значення для кримінального провадження, а саме, як вказав суд першої інстанції - постанови Генічеського районного суду від 15 жовтня 2013 року, не є порушенням вимог ст. 462 КПК України, оскільки відповідно до положень ч.5 вказаної норми подача подібних документів є правом, а не обов'язком особи, яка подає заяву.
Зазначені процесуальні порушення місцевого суду є істотними, у зв'язку із чим судове рішення, у відповідності до ст.ст. 409, 412, 415 КПК України підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду, оскільки заява ОСОБА_6 по суті не розглядалась, питання про відкриття провадження за відповідною заявою та її розгляд по суті, згідно вимог ст. ст. 463, 464, 466 КПК України, є прерогативою, в даному випадку, районного суду.
При новому розгляді в суді першої інстанції судді належить у порядку, визначеному ст. ст. 464, 466 КПК України, вирішити питання про відкриття кримінального провадження та розгляду заяви, виклавши рішення у процесуальному документі у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Токмацького районного суду Запорізької області від 18 лютого 2014 року, якою повернуто заяву ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Токмацького районного суду Запорізької області від 04 липня 2011 року скасувати, матеріали провадження за скаргою ОСОБА_6 повернути до районного суду на новий судовий розгляд.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4