Дата документу Справа №
Справа №22-ц/778/1917/14 Головуючий у 1-й інстанції: Геєць Ю.В..
. Суддя-доповідач: Поляков О.З.
07 травня 2014 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Спас О.В.
суддів: Полякова О.З.
Бабак А.М.
при секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання спадкоємцем за законом та зміну черговості одержання права на спадкування , -
В листопаді 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання спадкоємцем за законом та зміну черговості одержання права на спадкування.
В обґрунтування своїх вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, з якою він проживав однією сім'єю з 1998 року. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1. Спадкоємцем першої черги є батько померлої - відповідач у справі ОСОБА_4
Зазначав, що він протягом тривалого часу вів зі спадкодавцем спільне господарство, мали єдиний бюджет, були пов'язані спільним побутом та мали взаємні права та обов'язки, оскільки проживали як чоловік та жінка, але без реєстрації шлюбу.
За життя у ОСОБА_5 наприкінці 2006 року виявили онкологічне захворювання, у зв'язку з чим 12 квітня 2007 року актом огляду МСЕК їй було встановлено першу групу інвалідності та визначено, що вона потребує стороннього догляду.
Зазначає, що з часу виявлення у ОСОБА_5 хвороби та по день її смерті він, проживаючи разом з нею, піклувався про неї, матеріально та морально підтримував, а отже, вважає, що має право на спадкування разом з відповідачем.
Враховуючи викладене просив суд визнати його спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1; надати право на спадкування разом зі спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 (а.с. 5). Заповіту при житті ОСОБА_5 складено не було.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1.
За вимогами ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Спадкоємцем першої черги після її смерті по закону у відповідності до ч.1 ст.1261 ЦК України є її батько - відповідач по справі ОСОБА_4
Статтею 1264 ЦК України встановлено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 „Про судову практику у справах про спадкування", роз'яснено, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті З СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Позивач ОСОБА_3 при зверненні до суду посилався на те, що він з січня 1998 року проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 до її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1, разом вели спільне господарство , мали спільний сімейний бюджет, а коли ОСОБА_5 тяжко захворіла та їй у квітні 2006 року була встановлена 1 група інвалідності він опікувався за нею, матеріально забезпечував та доглядав її.
За ч. 2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Районний суд розглянувши справу ,вірно визначився з тим, що крім суперечливих пояснень свідків , відносини, які склалися між позивачем та ОСОБА_5, не можливо розцінювати безспірно як сімейні в розумінні положень ст. З СК України, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-як належні докази наявності обставин, які б засвідчували реальність сімейних відносин, які склалися між останніми, а саме, наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням тощо.
Окрім цього позивач зареєстрований за іншою адресою ніж померла.
Згідно актового запису про смерть № 4922 від 09 вересня 2013 року причиною смерті ОСОБА_5 є рак яєчників (а.с. 44).
Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично чи матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що медичні висновки не зазначають про необхідність стороннього догляду за ОСОБА_5 в домашніх умовах з травня 2009 року по день її смерті, відсутність перебування її тривалий час у безпорадному стані і надання позивачем допомоги ОСОБА_5, а також той факт що з березня 2013 року по день смерті вона була працевлаштована.
На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає,що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права,які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 307,308,317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2014 року у цій справі - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: