Дата документу Справа № 310/6104/13-к
Єдиний унікальний №310/6104/13-к Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-кп/778/488/14 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ч.1 ст.213 КК України
12 травня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області в складі
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_8
розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжя апеляційну скаргу прокурора Бердянської міжрайонної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 лютого 2014 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Бердянськ Запорізької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, який є приватним підприємцем, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано невинним по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.213 КК України, та виправдано за недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
Вирішена доля речових доказів у провадження.
Згідно з вироком суду, органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що він в період часу з 25 березня 2013 року по 05 квітня 2013 року в м.Бердянськ, діючи умисно, з корисливих мотивів, в порушення вимог ст.4 Закону України «Про металобрухт» від 05 травня 1999 року, та п.26 ст.9 Закону України «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності» від 01 червня 2000 року, без державної реєстрації та спеціального дозволу (ліцензії) на придбання та зберігання непридатних для прямого використання металовиробів, а також частин виробів, які втратили експлуатаційну цінність і містили в собі чорні метали, які зберігав на території домоволодіння по АДРЕСА_2 , яке на праві власності належить його дружині ОСОБА_10 , в загальній кількості 2840 кг вартістю 2 грн. 20 коп. за 1 кг на суму 6248 грн., та за вказаною адресою організував незаконний пункт прийому і зберігання металобрухту до проведення санкціонованого обшуку.
Вищевказані дії обвинуваченого ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.213 КК України, як порушення порядку здійснення операцій з брухтом чорних металів без державної реєстрації та без спеціального дозволу (ліцензії), а також організація незаконного пункту прийому за зберігання металобрухту.
Виправдовуючи ОСОБА_7 за недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення, суд у вироку зазначив про те, що орган досудового розслідування допустив порушення вимог ст.9 КПК України, оскільки заявлені стороною захисту під час досудового розслідування свідки не були допитані, тим самим порушено право обвинуваченого ОСОБА_7 на захист; слідчі дії, в результаті яких складено протокол обшуку від 05 квітня 2013 року, протокол огляду металобрухту від 05 квітня 2013 року, протоколи пред'явлення свідкам особи для впізнання по фотознімках від 31 травня 2013 року, проведені органом досудового розслідування з порушенням вимог ст.86 КПК України, та на думку суду покази свідка ОСОБА_11 про те, що він перший раз здав металобрухт Сторчаку у лютому 2013 року, є недопустимими, оскільки вони виходять за межі висунутого обвинувачення. Крім того, покази свідків обвинувачення ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , та ОСОБА_15 стосовно фактичних обставин справи, на думку суду, не можуть бути покладені в основу обвинувачення ОСОБА_7 , оскільки вони суперечливі, а покази свідків сторони захисту є послідовними та неупередженими.
В апеляційній скарзі прокурор Бердянської міжрайонної прокуратури ОСОБА_9 , не погодившись з вищевказаним вироком суду першої інстанції, просить його скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.213 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 200 годин громадських робіт. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд, розглядаючи кримінальне провадження, надав неправильну оцінку добутим доказам, а в дослідженні окремих доказів безпідставно відмовив, у зв'язку з чим судове провадження проведено з порушенням вимог ч.ч.1, 2, 6 ст.22 КПК України, тобто неповно та однобічно, висновки, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать дослідженим доказам по справі, матеріалам кримінального провадження, та взагалі вирок не вмотивований. Крім того зазначає про те, що суд, в порушення вимог ч.6 ст.290 КПК України, задовольнив клопотання сторони захисту про допит свідків, не з'ясувавши які саме питання необхідно поставити свідкам, що вони можуть повідомити суду, тим самим позбавив прокурора можливості належним чином підготуватися до допиту цих свідків. Також, суд, вказавши у вироку на суперечливі показання свідків, не конкретизував в чому саме полягають суперечності та яких саме свідків.
У зміненій апеляційній скарзі заступник прокурора Запорізької області ОСОБА_16 вказує на істотні порушення судом, під час розгляду справи, вимог КПК України, а саме: в матеріалах кримінального провадження відсутній журнал судового засідання, в якому відображено те, що прокурором, відповідно до вимог ч.2 ст.347 КПК України, оголошено обвинувальний акт в судовому засіданні, судом, відповідно до вимог ст.ст.348, 349 КПК України, роз'яснено ОСОБА_7 суть обвинувачення, та визначено обсяг доказів, що підлягає дослідженню, і порядок їх дослідження, у зв'язку з чим, просить вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 скасувати, та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та наполягав на скасуванні вироку суду першої інстанції і направлення провадження для нового розгляду; обвинуваченого ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора; адвоката ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора та не заперечував на задоволення доповнення до скарги прокурора про направлення провадження на новий розгляд; перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі та доповненнях, колегія суддів вважає, що останні підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.2 ст.347 КПК України, судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта, якщо учасники судового провадження не заявили клопотання про оголошення обвинувального акта в повному обсязі.
Згідно вимог ч.1 ст.348 КПК України, після оголошення обвинувачення головуючий встановлює особу обвинуваченого, з'ясовуючи його прізвище, ім'я, по батькові, місце і дату народження, місце проживання, заняття та сімейний стан, роз'яснює йому суть обвинувачення і запитує, чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання.
Статтею 349 КПК України передбачено, що після виконання дій, зазначених у статті 348 цього Кодексу, головуючий з'ясовує думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження.
Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.
На думку колегії суддів, вищевказаних вимог закону суд першої інстанції не дотримався, оскільки з наданих суду матеріалів кримінального провадження вбачається відсутність журналу судового засідання, в якому відображені дії щодо оголошення обвинувального акту в судовому засіданні прокурором, роз'яснення судом ОСОБА_7 суті обвинувачення, та визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, і порядок їх дослідження.
Так, згідно журналу судового засідання від 05 листопада 2013 року, після вручення пам'яток про права та обов'язки учасникам провадження, вирішення клопотання сторони захисту про допит свідків, суд розпочав судове слідство із допиту обвинуваченого ОСОБА_7 (т.1 а.с.87)
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що допущені судом першої інстанції порушення вимог кримінального процесуального кодексу України є істотними, у зв'язку з чим, вказаний вирок суду першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст.409, 412 КПК України, підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Під час нового судового розгляду необхідно усунути допущені судом порушення закону викладені у даній ухвалі апеляційного суду, розглянути провадження у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Оскільки вирок суду скасовується через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, інші доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, підлягають перевірці при новому розгляді.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 лютого 2014 року, яким ОСОБА_7 визнано невинним по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.213 КК України, та виправдано за недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення, - скасувати, призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Дана ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_2