ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" квітня 2014 р. справа № 809/1110/14
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Чуприни О.В.
за участю секретаря судового засідання Драгомирецького І.М.
представника позивача: Державної податкової інспекції в Снятинському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області - Каюки В.І.,
відповідача: фізичної особи ОСОБА_2 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Снятинському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 6 443,67 гривень, -
Івано-Франківським окружним адміністративним судом 14.04.2014 року відкрито провадження у справі за позовом Державної податкової інспекції в Снятинському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі по тексту - позивач) до фізичної особи ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 6 443,67 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення вимог частини 1 статті 67 Конституції України, статті 36, пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України відповідачем не сплачено грошове зобов'язання самостійно визначене ним податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2012 рік в сумі 6 443,67 гривень. Даний розмір зобов'язань є узгодженим податковим боргом відповідача, який станом на день звернення до адміністративного суду в загальному становить 6 443,67 гривень, і несплачений фізичною особою ОСОБА_2 до бюджету.
Представник позивача, позовні вимоги підтримав з підстав викладених у адміністративному позові. Просив позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача податковий борг в сумі 6 443,67 гривень.
Відповідач чи його представник у судове засідання призначене на 28.04.2014 року не з'явився. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується отриманим рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке містяться в матеріалах справи (а.с. 35). Причини своєї неявки не повідомив, із клопотаннями про відкладення розгляду справи чи розгляду справи без участі відповідача, останній до суду не звертався.
Відповідно до приписів частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону від 17.11.2011 року) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Судом, за умови належного повідомлення відповідача про розгляд справи у відповідності до вимог частини 3 статті 33 і частини 3 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 коментованого Кодексу.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Відповідно до довідки, виданої відділом адресно-довідкової роботи Управління державної міграційної служби в Івано-Франківській області громадянин ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець села Ганьківці, Снятинського району, Івано-Франківської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 32).
Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.
Конституційний обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом визначений частиною 1 статті 67 Конституції України.
Податковий кодекс України з 01.01.2011 року регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податок на доходи фізичних осіб, який є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно до підпункту 9.1.2. пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).
Щодо зобов'язань відповідача з податку на доходи фізичних осіб суд зазначає наступне.
Відповідач згідно підпункту 162.1.1. пункту 162.1. статті 162 Податкового кодексу України, є платником податку на доходи фізичних осіб.
Нерухомість, яка є об'єктом спадщини платника податку підлягає оподаткуванню (підпункт ''а'' пункту 174.1 статті 174 Податкового кодексу України).
За змістом вимог підпункту 174.2.2. пункту 174.2 статті 174 коментованого Кодексу об'єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу, вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення.
Пунктом 167.2. статті 167 Податкового кодексу України встановлено, що ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування щодо доходу.
Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації (пункт 174.3 статті 174 Податкового кодексу України).
Пунктом 179.1 статті 179 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Згідно з пунктом 179.5 статті 179 вказаного Кодексу, податкова декларація про майновий стан і доходи заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу.
На виконання вимог пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України відповідач 02.04.2013 року подав до Державної податкової інспекції в Снятинському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік №1300012129, в якій самостійно визначив суму, що підлягає сплаті платником податку в розмірі 6 443,67 гривень - 5% від вартості об'єкта спадщини (а.с. 7-8).
Згідно з додатком 2 до рядка 01.05 вказаної податкової декларації про майновий стан і доходи, відповідачем вказана сума податку на доходи фізичних осіб в розмірі 6 443,67 гривень як сума сформована в результаті прийняття у спадщину нерухоме майно (будинок) загальною вартістю 128 873,50 гривень (а.с. 9).
Відповідно до пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України, фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню (пункт 56.11 статті 56 Податкового кодексу України).
З огляду на вказане самостійно визначені відповідачем зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 6 443,67 гривень несплачені ним у строки встановлені Кодексом, являються узгодженою заборгованістю ОСОБА_2.
Згідно вимог підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як слідує з матеріалів справи Державною податковою інспекцією в Снятинському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ф" за №295-17 від 02.09.2013 року, яка 07.09.2013 року отримана уповноваженою особою відповідача, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого містяться в матеріалах справи (а.с. 12). Відповідач податкову вимогу не оскаржував у строк передбачений законом.
Згідно підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Податковий борг відповідача підтверджується декларацією з податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік №1300012129, податковою вимогою форми "Ф" за №295-17 від 02.09.2013 року та довідкою 28/9п/09/12-25/232 від 02.04.2014 року, які містяться в матеріалах справи (а.с. 7-8, 12, 13).
Таким чином, суд приходить до висновку, що заборгованість з податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 6 443,67 гривень, являється податковим боргом відповідача.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.
Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
За таких обставин суд дійшов переконання, що відповідач зобов'язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення такого спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з фізичної особи ОСОБА_2 податкового боргу в загальній сумі 6 443,67 гривень є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 78320) в дохід бюджету податковий борг в сумі 6 443 (шість тисяч чотириста сорок три) гривні 67 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Складання постанови в повному обсязі було відкладено на 5 днів. У зв'язку із тим, що закінчення такого терміну припадало на вихідний день, постанова в повному обсязі виготовлена 05.05.2014 року.
Суддя /підпис/ Чуприна О.В.