31.03.2014р. Справа № 9104/158289/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Левицької Н.Г.,
судді Обрізка І.М.,
судді Сапіги В.П.,
розглянувши у письмовому провадженні в місті Львові
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області, м. Косів, Івано-Франківська обл.
на постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 20.04.2011р. у справі №2а-1200/11
за позовом ОСОБА_1, с. Уторопи, Івано-Франківська обл.
до управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області, м. Косів, Івано-Франківська обл.
про зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії "дитині війни",-
10.03.2011р. ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, просив зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплатити на його користь підвищення до пенсії "дитині війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., та за 2009-2010 роки, січень 2011р., по день розгляду справи і надалі з урахуванням вимог ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведених виплат.
Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 07.04.2011р. позовні вимоги за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., та за 2009 рік по 10.09.2010р. залишено без розгляду, відповідно до ст.99, 100 КАС України.
Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 14.04.2011р. позовну заяву задоволено; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії "дитині війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 10.09.2010р. по 10.03.2011р. відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням фактично проведених виплат; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач: управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області з таким рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу відповідач мотивує тим, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснювалось в розмірах, передбачених Законами України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік та в межах передбачених на це видатків; законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід визначати розмір підвищення до пенсії "дітям війни".
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоч були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно із вимогами ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із адміністративним позовом, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції допустився помилки, залишаючи позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дії відповідача щодо ненарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов'язання провести нарахування та виплату такої пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., та за 2009 рік по 10.09.2010р.
Відповідно до вимог ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із вимогами ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що адміністативний позов в частині позовних вимог позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо ненарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., та за 2009 рік по 09.09.2010р.та зобов'язання провести нарахування та виплату такої пенсії за вказаний період необхідно залишити без розгляду.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії дитині війни, за період з 10.09.2010р. підлягають задоволенню, оскільки Законами України "Про Державний бюджет на 2010 рік", "Про Державний бюджет на 2011 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Відповідно до Законів України "Про Державний бюджет на 2010 рік", "Про Державний бюджет на 2011 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2010, 2011 роки, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цими Законами, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач у 2010, 2011 роках, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу в передбаченому ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" розмірі за вказаний період, колегія суддів не вбачає.
У зв'язку з тим, що функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі вищезгаданого управління, а також виходячи з вимог п.15 Положення про Пенсійний фонду України, затв. постановою КМ України №1261 від 24.10.2007р., відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.
Посилання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України").
Доводи апелянта про неправильне застосування судом вимог ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" колегія суддів до уваги не приймає, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами лише цього Закону, чинним законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, тому слід застосовувати цей розмір.
Разом з тим, судом помилково допущено винесену постанову до негайного виконання в повному обсязі, оскільки у розглядуваному випадку слід застосовувати приписи п.1 ч.1 ст.256 КАС України, яка є спеціальною для цієї категорії справ.
Вказана норма передбачає негайне виконання постанов суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів лише у межах суми стягнення за один місяць.
Враховуючи наведені доводи та обставини по справі колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення, при цьому належить визнати дії управління щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", протиправними; зобов'язати відповідача провести нарахування і виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 10.09.2010р., із урахуванням вимог ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведених виплат за вказаний період.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заявленого позову з вищевикладених мотивів.
Керуючись вимогами ст.160, 1832, ст.195, ст.197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст.254, ст.256 КАС України, суд, -
1.Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області задоволити частково.
2.Постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 20.04.2011р. у справі №2а-1200/11 скасувати та прийняти нову, якою позов ОСОБА_1 задоволити частково.
3.Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", протиправними.
4.Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 10.09.2010р. по 10.03.2011р. із урахуванням вимог ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведених виплат за вказаний період.
5.Адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., та за 2009 рік по 09.09.2010р. включно та зобов'язання провести нарахування та виплату такої пенсії за вказаний період, - залишити без розгляду.
6.На підставі п.1 ч.1 ст.256КАС України допустити зазначену постанову суду до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Н.Г. Левицька
Суддя І.М. Обрізко
Суддя В.П. Сапіга