04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"07" травня 2014 р. Справа№ 910/23005/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Ропій Л.М.
Рябухи В.І.
За участю представників:
позивача: Літуча Г.М. - пред. за дов. №244123 від 08.01.2014;
відповідача: Пацкан Я.В. - пред. за дов. б/н від 29.04.2014;
третьої особи-1: не з'явився;
третьої особи-2: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Фірми "Екотехніка-М"
на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р.
у справі № 910/23005/13 (суддя - Гавриловська І.О.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Європейський Страховий Альянс" в особі Київської дирекції
до Дочірнього підприємства Фірми "Екотехніка-М"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - ОСОБА_5
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - ОСОБА_6
про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 49490,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 позов задоволено повністю: підлягає стягненню з Дочірнього підприємства Фірми "Екотехніка-М" на користь Приватного акціонерного товариства "Європейський Страховий Альянс" в особі Київської дирекції Приватного акціонерного товариства "Європейський Страховий Альянс" 49 490,00 грн. - страхового відшкодування в порядку регресу та 1 720,50грн. - витрат на сплату судового збору.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Дочірнє підприємство Фірми "Екотехніка-М" звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, у зв'язку з порушенням норм процесуального права.
В апеляційній скарзі відповідач вказує, що позов пред'явлено не до тієї особи, оскільки на момент скоєння ДТП водій ОСОБА_5 відповідача неправомірно заволодів ТЗ та виїхав з території відповідача не у зв'язку з виконанням службових (трудових) обов'язків, а ввівши в оману охорону стосовно мети виїзду, пред'явивши охороні підроблений ним же подорожній лист.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що відповідачем на підтвердження своїх доводів не надано жодних доказів. Крім того, позивач виконав свої зобов'язання за умовами Договору страхування, відшкодувавши потерпілій особі завдану працівником відповідача шкоду, у зв'язку з чим набув права вимоги саме до відповідача, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.
Ухвалою від 07.04.2014 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 30.04.2014.
В судове засідання 30.04.2014 представник відповідача з'явився, представники позивача та третіх осіб не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.
Представником відповідача в судовому засіданні озвучено клопотання про відкладення розгляду справи, яке після судового засідання він передасть через відділ документального забезпечення суду.
Ухвалою суду від 30.04.2014 задоволено клопотання представника відповідача та відкладено розгляд справи на 07.05.2014.
В судове засідання 07.05.2014 представники сторін з'явилися, представники третіх осіб повторно не з'явилися. Представником позивача в судовому засіданні було подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи підписів на подорожніх листах.
Статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто, у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. (див. Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»)
Колегія суддів, розглянувши клопотання позивача не вбачає підстав для його задоволення, оскільки наявні у справі докази не є взаємно суперечливими, а саме клопотання відповідача базується на припущеннях, що ОСОБА_5 підробивши подорожні листи, неправомірно заволодів автомобілем. Крім того, таке клопотання до суду першої інстанції відповідачем не подавалось.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи з урахуванням правил ст.ст.99,101 ГПК України, відповідно до яких апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 49 490,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскільки, ОСОБА_5, на момент дорожньо-транспортної пригоди, перебував у трудових відносинах з відповідачем, Дочірнім підприємством Фірмою "Екотехніка-М", то у порядку ст. 1172 Цивільного кодексу України у позивача виникло право на відшкодування виплаченого страхового відшкодування у порядку регресу від відповідача у даній справі - Дочірнього підприємства Фірми "Екотехніка-М".
Відзиву на позов відповідач не надав.
Судом першої інстанції своїми ухвалами від 28.11.2013 та від 16.12.2013 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - ОСОБА_5 (третя особа-1) та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - ОСОБА_6 (третя особа-2).
Третя особа-1 відзиву або письмових пояснень не надала.
У письмових поясненнях третя особа-2 - ОСОБА_6 підтвердила факт сплати позивачем страхового відшкодування у розмірі 49 490,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, між Київською дирекцією Приватного акціонерного товариства "Європейський Страховий Альянс" (страховик) та ДП Фірмою "Екотехніка-М" (страхувальник) було укладено Поліс № АА/5060136 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до умов якого забезпеченим транспортним засобом є "ГАЗ 3302", державний номер НОМЕР_1.
Полісом № АА/5060136 визначений ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), у розмірі 50 000,00 грн. та франшиза у розмірі 510,00 грн.
24.06.2012 р. в м. Києві по вул. Волинська, 34/1, о 16 год. 00 хв. за участю транспортного засобу "Мітсубіші", державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_6, під керуванням ОСОБА_7, та транспортного засобу "ГАЗ 3302", державний номер НОМЕР_1, який належить ДП Фірми "Екотехніка-М", під керуванням ОСОБА_5, сталася дорожньо-транспортна пригода.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 19.07.2012 р. в адміністративній справі №2609/16583/12 (№ 3-5813/12) визнано винним водій ОСОБА_5 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль "Мітсубіші", державний номер НОМЕР_2, та спричинені йому пошкодження на суму 61 410,08 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу), що підтверджується Звітом про визначення вартості матеріального збитку № 2940 від 15.07.2012 р.
Транспортний засіб "Мітсубіші", державний номер НОМЕР_2, було відремонтовано на СТО ТОВ "Ніколь-Моторс", що підтверджується актом виконаних робіт № НМ-К-30676 від 26.07.2012 р. на суму 61 410,08 грн. (разом з ПДВ).
30.07.2013 р. власник пошкодженого транспортного засобу "Мітсубіші", державний номер НОМЕР_2, постраждала в ДТП особа ОСОБА_6 звернулась до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.
На виконання своїх зобов'язань позивач сплатив ОСОБА_6 страхове відшкодування у розмірі ліміту, передбаченого полісом №АА/5060136 (за вирахуванням франшизи, що становить 510,00 грн.), у розмірі 49 490,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 325 від 10.09.2013 р. на суму 5000,00 грн., № 298 від 28.08.2013 р. на суму 5000,00 грн., № 340 від 23.09.2013 р. на суму 5000,00 грн., № 329 від 11.09.2013 р. на суму 5000,00 грн., № 75 від 16.08.2013 р. на суму 9 490,00 грн., № 147 від 26.09.2013 р. на суму 10 000,00 грн., № 284 від 06.09.2013 р. на суму 5000,00 грн., № 345 від 25.09.2013 р. на суму 5000,00 грн. (разом - 49 490,00 грн.).
Таким чином, позивач виконав умови договору страхування, відшкодувавши потерпілій особі суму збитку за ремонт транспортного засобу "Мітсубіші", державний номер НОМЕР_2, який було пошкоджено в результаті ДТП від 24.06.2012.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням сплатити суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 49 490,00 грн., що підтверджується листами (а.с. 90-94) та Претензією від 11.10.2013 р., які містяться в матеріалах справи, однак відповідач страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 49 490,00 грн. не сплатив, у зв'язку з чим Приватне акціонерне товариство "Європейський Страховий Альянс" в особі Київської дирекції звернулося з даним позовом до суду.
Колегія суддів повністю підтримує позицію суду першої інстанції щодо задоволення позову, з огляду на наступне:
На підставі ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник, або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Крім того, згідно з частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регрес) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 38.1.1. "ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Зважаючи на те, що у постанові Солом'янського районного суду м. Києва від 19.07.2012 р. в адміністративній справі № 2609/16583/12 (№ 3-5813/12) встановлена вина водія ОСОБА_5, а, також, те, що керування автомобілем здійснювалось ним в стані алкогольного сп'яніння, то до Приватного акціонерного товариства "Європейський Страховий Альянс" в особі Київської дирекції переходить право вимоги у порядку регресу до ОСОБА_5
Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.
Пунктом 1 статті 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Дана позиція закріплена також в п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", у відповідності до якого відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.
ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з Дочірнім підприємством Фірмою "Екотехніка-М" під час здійснення ДТП, що підтверджується подорожнім листом № 2540222, який міститься в матеріалах справи. Цей факт, також, зафіксований і в постанові Солом'янського районного суду м. Києва від 19.07.2012 р. в адміністративній справі № 2609/16583/12 (№ 3-5813/12), у зв'язку з чим позивач має право вимоги відшкодування виплаченого страхового відшкодування у порядку регресу саме до відповідача.
Щодо доводів скаржника, то варто зауважити наступне:
Відповідачем не надано до суду першої інстанції, як і до суду апеляційної інстанції жодних належних доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_5 виїхав з території відповідача ввівши в оману охорону та підробивши шляховий лист. Письмові пояснення працівників скаржника не можуть вважатися належними доказами встановлення факту неправомірного заволодіння ТЗ.
До того ж у Рішенні Солом'янського районного суду м. Києва від 10.10.2013 р. у справі № 2-2759/13 (760/7243/13-ц) за позовом ОСОБА_6 до ДПФ "Екотехніка М" та Приватного акціонерного товариства "Європейський Страховий Альянс", треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_7, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вказано, що жодних заяв до правоохоронних органів з приводу неправомірного заволодіння ОСОБА_5 транспортним засобом відповідач не подавав, при цьому правомірність залишення території автомобілем перевірено охоронцем самого відповідача. Вказане Рішення залишене без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10.12.2013 р.
Крім того в матеріалах справи міститься Наказ директора Дочірнього підприємства Фірми "Екотехніка-М" від 29.07.2012 №40/1 про проведення службового розслідування (а.с. 149), проте результатів проведення такого розслідування в матеріалах справи не міститься.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на обґрунтування своєї позиції.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи наведені скаржником в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, тому відсутні підстави для скасування або зміни рішення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Фірми "Екотехніка-М" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 у справі №910/23005/13 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/23005/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Л.О. Кондес
Судді Л.М. Ропій
В.І. Рябуха