83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
12.05.2014р. № 905/3061/14
за заявою кредитора (заявника) Жовтнева об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполь Головного управління Міндоходів у Донецької області
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОФІС» м.Маріуполь Донецької області
про визнання банкрутом
Суддя Гурова А.І.
До господарського суду Донецької області 06.05.2014р. надійшла заява Жовтнева об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполь Головного управління Міндоходів у Донецької області №7601/10/05-81-10 від 30.04.2014р. про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОФІС» м.Маріуполь Донецької області на підставі ст. 10 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В обґрунтування заявлених вимог, кредитор посилається на наявність податкової заборгованості у Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОФІС» м.Маріуполь Донецької області Донецької області у розмірі 599 563,65грн.
Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд встановив:
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Частина 2 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає, що цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно ч.3 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Вимоги щодо заяви про порушення справи про банкрутство містяться у ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до положень п.5, 6 ч.2 якої, до заяви про порушення справи про банкрутство додається рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили та відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.
Як на підставу наявності заборгованості в розмірі 599 563,65грн. заявник посилається на постанови Донецького окружного адміністративного суду по справах №2а/0570/10353/2011 від 22.08.2011р., №2а/0570/3392/2012 від 17.04.2012р., №2а/0570/8347/2011 від 25.05.2011р., №2а/0570/14551/2011 від 25.08.2011р., №2а/0570/3392/2012 від 17.04.2012р., та №2а/0570/15374/2011 від 21.09.2011р., проте до заяви про порушення справи про банкрутство не додано відповідних постанов про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з боржника заборгованості в загальному розмірі 599 563,65грн., на яку заявник посилається в обґрунтування своїх вимог.
Надані до заяви корінці податкової вимоги, платіжної вимоги та інкасовані доручення підтверджують лише факт прийняття заходів податковою інспекцією до отримання заборгованості у встановленому законодавством порядку.
Заявлені кредитором вимоги становлять 599 563,65грн., проте заявником не надані підтверджуючі документи щодо безспірності вказаної заборгованості, тобто не додано відповідних постанов про відкриття виконавчого провадження, у зв'язку з чим дана заява підлягає поверненню без розгляду на підставі ч.1 п.4 ст.15 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Вказана правова позиція також викладена у Постанові ВГСУ від 29.10.2013р. по справі №905/1761/13-г.
Пункт 4 ч.1 ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, якщо заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.
Стаття 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачає загальні вимоги до змісту та оформлення заяв кредиторів та боржника про порушення справ про банкрутство.
Стаття 56 Господарського процесуального кодексу України встановлює обов'язок позивача, прокурора чи його заступника при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Згідно з ч. 7 ст.11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор зобов'язаний при поданні заяви про порушення справи про банкрутство надіслати боржнику копію заяви та доданих до неї документів.
Заява Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполь Головного управління Міндоходів у Донецької області про порушення справи про банкрутство містить номер « 7601/10/05-81-10» та дату „30.04.2014р.".
Як доказ направлення копії заяви про порушення провадження по справі про банкрутство №7601/10/05-81-10 від 30.04.2014р. і доданих до неї документів боржнику, заявником додано фіскальний чек №6573 від 08.04.2013р. та опис вкладеного до цінного листа з відбитком календарного штемпелю 08.04.2014р.
Зазначений фіскальний чек та опис вкладення до цінного листа від 08.04.2014р. не можуть бути прийняті судом як належні докази направлення копії поданої до суду заяви про порушення справи про банкрутство №7601/10/05-81-10 від 30.04.2014р та доданих до неї документів боржнику, оскільки станом на 08.04.2014р. заяви про порушення провадження у справі про банкрутство від 30.04.2014р. не існувало.
Інших доказів направлення чи вручення боржнику заяви про порушення справи про банкрутство №7601/10/05-81-10 від 30.04.2014р. з доданими документами суду не надано.
Вказане є підставою для повернення заяви про порушення справи про банкрутство без розгляду, оскільки в силу п.5 ч.1 ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання боржнику копії заяви та доданих до неї документів.
Суд звертає увагу, що відповідно до ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява кредитора повинна містити докази обґрунтованості вимог кредитора та інші обставини, на яких ґрунтується заява кредитора.
Згідно ст.36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Відповідно до п.5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), затвердженої наказом № 55 від 07.04.2003р. Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи.
Пункт 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» також передбачає, що подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).
Надані до заяви копії документів не містять: назви посади, ініціалів та прізвища особи яка їх засвідчувала, дати засвідчення копії та підпису, у зв'язку з чим вказані документи не є належним доказом в розумінні ст.36 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не зазначено; заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що до заяви Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполь Головного управління Міндоходів у Донецької області не надані підтверджуючі документи у повному обсязі, не надані докази надсилання боржнику копії заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, у зв'язку з чим вказана заява підлягає поверненню без розгляду на підставі ч.1 ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Керуючись ст.ст.1, 2, 10, 11, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполь Головного управління Міндоходів у Донецької області про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОФІС» м.Маріуполь Донецької області повернути без розгляду.
Додаток: заява з доданими документами - на адресу заявника.
Суддя А.І. Гурова