ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
06 травня 2014 року справа № 2а-11283/10/1370
м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2
16 год. 56 хв. зал судових засідань № 6
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,
за участю:
представника позивача Мандзиняк Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до ОСОБА_2 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, -
Державна податкова інспекція у Залізничному районі м.Львова звернулася до суду з позовом ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з відповідача податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 24610грн.
На підставі ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалою від 10.04.2014р. суд допустив заміну позивача у справі Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова його правонаступником Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.
Позовні вимоги мотивовані несплатою відповідачем податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також невжиттям відповідачем заходів щодо погашення вказаного податку.
Відповідач заяву про визнання позову чи заперечення на позовну заяву до суду не подав.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Додатково пояснив, що відповідач є платником податку з власників транспортних засобів. Крім того, ним проведено реєстрацію транспортних засобів, проте, вказаний податок до бюджету відповідачем не сплачено, що зумовило звернення позивача до суду. Просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надходило.
У судових засіданнях, в яких брав участь представник відповідача, проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що вважає державну реєстрація транспортного засобу Volkswagen T470X02A, д.н.з. НОМЕР_1, 1999 року випуску протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Вважає неправомірним стягнення з відповідача суми податку з власників з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 24610грн. У зв'язку з цим просить у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що відповідачем проведено першу реєстрацію автомобіля марки Volkswagen T470X02A, д.н.з. НОМЕР_1, 1999 року випуску 21.07.2009 р., що підтверджується листом Львівського ВРЕР ДАІ ГУМВС України у Львівській області від 31.08.2010 р. №9/2074.
З матеріалів справи вбачається, що при здійсненні державної реєстрації автомобіля марки Volkswagen T470X02A, д.н.з. НОМЕР_1, 1999 року випуску відповідач не сплатив податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що підтверджується листом Західного головного регіонального управління «ПриватБанк» від 04.11.2010 р. №5949, довідкою ДПІ в Залізничному районі м.Львова від 19.10.2010 р. №28299/9/19-023/1301, а також листом Львівського ВРЕР ДАІ ГУМВС України у Львівській області від 31.08.2010 р. №9/2074.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до УДАІ ГУМВС України у Львівській області про визнання неправомірними дій щодо здійснення державної реєстрації на його ім'я транспортного засобу - марки Volkswagen T470X02A, д.н.з. НОМЕР_1, 1999 року випуску.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2013р. позовну заяву ОСОБА_2 до УДАІ ГУМВС України у Львівській області про визнання неправомірними дій щодо здійснення державної реєстрації транспортного засобу - марки Volkswagen T470X02A, д.н.з. НОМЕР_1, 1999 року випуску залишено без розгляду.
Відповідачем не подано до суду належних і допустимих доказів того, що він сплатив суму податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 24610грн.
Несплата відповідачем суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за державну реєстрацію транспортного засобу марки Volkswagen T470X02A, д.н.з. НОМЕР_1, 1999 року випуску підтверджується листом Західного головного регіонального управління «ПриватБанк» від 04.11.2010 р. №5949, листом Львівського ВРЕР ДАІ ГУМВС України у Львівській області від 09.06.2010 р. №9504/10/17-108/174.
Згідно з розрахунком суми податку з власників транспортних засобі та інших самохідних машин і механізмів при першій реєстрації транспортного засобу відповідачем, довідкою про заборгованість перед бюджетом від 19.10.2010р. №28299/9/19-023/1301сума податку, яка підлягала сплаті при першій реєстрації відповідачем транспортного засобу марки Volkswagen T470X02A, д.н.з. НОМЕР_1, 1999 року випуску, об'єм двигуна 2299 куб.см., становить 24610грн.
Таким чином, сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних механізмів, яка підлягала сплаті при першій реєстрації відповідачем вказаного автомобіля становить 24610 грн. 00 коп.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки та відповідальність платників визначається Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ.
Відповідно до ст. 2 вказаного Закону під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Пункт 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ встановлює обов'язок платника податків і зборів сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Відповідно до ч. 4 цієї статті, обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів припиняється із сплатою податку і збору або його скасуванням, а також у разі смерті платника.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів належить до загальнодержавних податків.
Податок з власників транспортних засобів, самохідних машин і механізмів, порядок його обчислення і сплати встановлюються Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 року № 1963-ХІІ (надалі Закон від 11.12.1991 року №1963-ХІІ).
Стаття 1 Закону від 11.12.1991 року №1963-ХІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до ст. 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Згідно з положенням ст. 5 Закону від 11.12.1991 року № 1963-ХІІ податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд. При цьому, фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.
Частиною 1 ст. 7 Закону від 11.12.1991 року №1963-ХІІ передбачено, що у разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.
Згідно з розрахунком ДПІ у Залізничному районі м.Львова, сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних механізмів, яка підлягала сплаті при першій реєстрації відповідачем транспортного засобу марки марки Volkswagen T470X02A, д.н.з. НОМЕР_1, 1999 року випуску становить 24610грн.
Виходячи з положень пп. 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковим зобов'язанням визнається зобов'язання платника податків сплати до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання, визнається податковим боргом.
Податкове зобов'язання зі сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів визнається податковим боргом у разі несплати особою вказаного податку у встановлені законом строки без застосування порядку узгодження сум такого податкового зобов'язання.
Як вже встановлено судом, сума податкового зобов'язання відповідача із сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 24610грн. у встановлені строки до бюджету не сплачена, тобто визнається сумою податкового боргу.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з ОСОБА_2 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 24610 (двадцять чотири тисячі шістсот десять)грн. 00 коп. до бюджету.
3.Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складений і підписаний 12.05.2014р.
Суддя А.Г.Гулик