07 квітня 2014 р. Справа № 804/2779/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддуСтепаненко В.В.
при секретарі за участю: представника позивача представника відповідачаБубенець Т.А. Тронька В.В. ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -
Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення заборгованості у розмірі 285 139,06 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2014 року було відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.
07 квітня 2014 року у судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про залишення без розгляду позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 166 715,85 грн. та 499,95 грн.
Представник позивача у судовому засіданні відніс вирішення заявленого клопотання на розсуд суду.
Здійснивши правовий аналіз правовідносин, що виникли, заслухавши пояснення сторін та розглянувши наявні документи і матеріали, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. На момент виникнення спірних правовідносин таким законодавчим актом був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-III.
Відповідно до підпункту 15.2.1 пункту 15.2 та підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 вказаного Закону податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.
Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181-III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли платник податків розпочав процедуру апеляційного або судового оскарження.
Відповідно до абзацу 2 підпункту 6.2.4 пункту 6.2. статті 6 Закону №2181-III податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0002201710/0 від 22.12.2008 року у розмірі 166 715,85 грн. було отримано відповідачем 24.12.2008 року, а податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №0001291702/0 від 11.02.2009 року на суму 499,95 грн. отримано 18.02.2009 року.
Таким чином, строк давності щодо стягнення податкового боргу почав свій перебіг 24.12.2008 року та 11.02.2009 року, а граничний строк примусового стягнення закінчився відповідно 24.12.2011 року та 18.02.2011 року.
Позивач звернувся до суду 18.02.2014 року із позовом про стягнення податкового боргу, зокрема, на підставі повідомлень-рішень форми «Р» №0002201710/0 від 22.12.2008 року та форми «Ф» №0001291702/0 від 11.02.2009 року.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Зважаючи, що поряд із позовними вимогами позивачем не заявлено вимогу про поновлення строку звернення до суду, жодних поважних причин щодо пропущення строку звернення до суду не наведено та не надано доказів на їх підтвердження, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги у визначеній частині необхідно залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 155, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в частині стягнення з розрахункових рахунків фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 суми заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 166 715,85 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0002201710/0 від 22.12.2008 року та суми 499,95 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №0001291702/0 від 11.02.2009 року - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Степаненко