125/1249/14-ц
2/125/674/14
08.05.2014 року м. Бар
Барський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого, судді Хитрука В.М.
при секретарі Грабчак І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нікчемного правочину договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, визнання права власності на нерухоме майно, -
В заяві до суду позивачка вказала, що 22.01.2014 року вона купила у відповідача 37/100 частини житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,0451 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за цією ж адресою. Одразу після укладення договору відбулась передача грошей продавцю та відповідно позивачці було передано правовстановлюючі документи та ключі від придбаної частини будинку, вона користується частиною будинку та земельною ділянкою. Однак, даний договір повинен бути посвідчений в нотаріальній конторі. Відповідач зобов'язався посвідчити даний договір в нотаріальній конторі на протязі місяця з моменту передачі грошей, що підтверджується розпискою. Після укладення договору позивачка неодноразово зверталася до відповідача про належне оформлення придбаного майна, але він не бажає все це належним чином оформити, став уникати її. Фактично договір купівлі - продажу майна між позивачкою та відповідачем відбувся, але не оформлено в нотаріальному порядку. Як наслідок позивачка не може провести державну реєстрацію нерухомого майна та стати його власницею. А тому вона змушена звертатися до суду з позовом та просила постановити рішення, яким визнати нікчемний правочин купівлі-продажу 37/100 частини житлового будинку та земельної ділянки, укладений між нею та відповідачем дійсним, визнати за нею право приватної власності на 37/100 частини житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами та на вказану земельну ділянку.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву, в якій зазначила, що свої позовні вимоги підтримує повністю та наполягає на їх задоволенні, просила справу розглянути без її участі.
Відповідач по справі ОСОБА_2 позов визнав повністю, не заперечував проти його задоволення, просив справу розглядати без його участі, про що зазначив в письмовій заяві до суду.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_3 позов визнала повністю, не заперечувала проти його задоволення, просила справу розглядати без її участі, про що зазначила в письмовій заяві до суду.
Відповідно до ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, прийнявши визнання позову відповідачами, оскільки це не буде суперечити закону і не порушуватиме прав сторін та свобод чи інтересів інших осіб, вважає, що позов доведений та обґрунтований і його необхідно задовольнити в повному обсязі. До такого висновку суд дійшов з наступного.
Так, згідно договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом Барської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 за реєстром № 614 05.05.1971 року, ОСОБА_2 є власником 37/100 частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1
Крім того, ОСОБА_2 згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки № 03-24/11136, виданим 11.04.2014 року Відділом Держземагентства у Барському районі Вінницької області є власником земельної ділянки площею 0,0451 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1
Наявність та вартість нерухомого майна - житлового будинку підтверджується звітом про незалежну оцінку, виготовленим ТОВ «Консалтинг Центр Професіонал» м. Вінниця. станом на 14.04.2014 року та копією технічного паспорта.
Наявність та вартість земельної ділянки підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки № 03-24/11136, виданим 11.04.2014 року Відділом Держземагентства у Барському районі Вінницької області.
Власником 63/100 частини вказаного будинку є ОСОБА_3, що підтверджується рішенням Барського районного суду Вінницької області № 125/3551/13-ц від 19.12.2013 року. Від першочергового права на купівлю частини будинку вона відмовилися.
Позивачка 22.01.2014 року купила у відповідача вказане нерухоме майно. Про отримання грошей відповідач написав власноручно розписку. Після купівлі частини будинку та земельної ділянки позивачка отримала від будинку ключі, правовстановлюючі документи на майно, почала користуватися будинком, проживати в ньому, користується земельною ділянкою.
Сторонами у справі вказані обставини не заперечуються і вони підтверджуються належними та допустимими доказами, що є у матеріалах справи. Крім того, відповідач визнав позов і таке визнання не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другої сторони (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Однак, відповідач не виконав умов договору, отримавши гроші він ухиляється від оформлення договору купівлі - продажу в нотаріальній конторі. За таких обставин юридично оформити договір купівлі - продажу позивачка не має можливості. Як наслідок, вона позбавлена можливості вільно володіти, розпоряджатися та користуватися придбаним майном.
Згідно зі ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Враховуючи те, що придбані позивачкою об'єкти є нерухомим майном, до нього застосовуються положення ст. 657 ЦК України щодо форми договору купівлі - продажу, тобто при укладанні даного договору не може бути застосована проста письмова форма, а обов'язкове нотаріальне посвідчення.
Статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Правова норма, а саме частина 3 статті 640 ЦК України, на час розгляду справи та на час звернення позивача до суду була змінена і положення щодо моменту укладення договору який підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації - з моменту державної реєстрації, втратило силу з 1 січня 2012 року, згідно із Законом від 11 лютого 2010 року №1878- VІ, а в силу змін внесених Законом від 9 грудня 2011 року - з 1 січня 2013 року.
Після внесених змін до частини 3 статті 640 ЦК України її положенням встановлено, що договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення, а тому позов про визнання дійсним договору купівлі-продажу за правилами частини 2 статті 220 ЦК України не суперечить цій нормі.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно до ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
В силу ст.215 ч.2 ЦПК України у разі, якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин є нікчемним, однак нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» у зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст. 218 ЦК України якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Судом встановлено, що волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі. Правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, як вимагає ст. 203 п. 3 ЦК України. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Позивачкою виконано всі, передбачені законом, умови договору.
За таких обставин суд, керуючись ст.ст. 130, 174 ЦПК України, ст. 655, 657, 662, 629, 392, 203, 204, 215, 218,220, 331 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».
В И Р I Ш И В :
Позов задовольнити повністю.
Визнати нікчемний правочин купівлі-продажу 37/100 частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, а також земельної ділянки площею 0,0451 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на 37/100 частини житлового будинку, загальною площею 68,2 кв.м., житловою площею 49,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1
Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0451 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення, а неприсутніми особами в той же строк з дня отримання копії рішення, шляхом подачі апеляційної скарги в Апеляційний суд Вінницької області через Барський районний суд Вінницької області.
Суддя: