Апеляційний суд Рівненської області
Іменем України
29 квітня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурора ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5 та його
захисника ОСОБА_6
виправданого ОСОБА_7
розглянувши 29 квітня 2014 року у відкритому судовому засіданні у м. Рівне кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Рівненського міського суду від 10 грудня 2013року , -
Цим вироком ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженць м. Курган_Тюбе, Таджицька ССР, громадянин України, з неповною середньою освітою, не працюючий, не одружений, раніше судимий: 14 жовтня 2013 року Рівненським міським судом за ч.2 ст.186, ст.75 КК України на 4 роки позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на три роки, проживаючий в АДРЕСА_1 , засуджений:
- за ч.2 ст.187 КК України на 7 років позбавлення волі із конфіскацією належного йому майна;
- за ч.2 ст.186 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання у виді 7 років позбавлення волі із конфіскацією належного йому майна.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 залишено без розгляду.
Судові витрати у справі за проведення судово-товарознавчої експертизи віднесено на рахунок держави.
Вирішено питання про речові докази у справі.
Цим вироком ОСОБА_7 виправдано в пред'явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст.187 КК України за недоведеністю його участі у вчиненні злочину.
За вироком суду, 21 червня 2005 року приблизно о 23 годині ОСОБА_5 , знаходячись біля приміщення магазину «Мікро» на вулиці Є. Коновальця в м. Рівне, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, з метою заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, напали на потерпілого ОСОБА_8 , який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, та із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого і яке полягало в нанесенні ударів потерпілому невстановленим предметом по голові, та ударів руками та ногами по голові та тулубу, в результаті чого ОСОБА_8 були спричиненні тілесні ушкодження у вигляді перелому правої виличної дуги, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за критерієм тривалості розладу здоров'я, заволоділи барсеткою потерпілого ОСОБА_8 , в якій знаходилися гроші в сумі 5000 грн., два талони на придбання бензину загальною вартістю 32 гривні, три ключі від автомобіля загальною вартістю 15 гривень, брелок сигналізації вартістю 10 гривень, ключі в кількості семи штук загальною вартістю 35 гривень, ключі на кільці в кількості шести штук загальною вартістю 30 гривень, мобільний телефон «Соні-Еріксон» вартістю 1160 гривень, пластикова картка та незаповнені бланки накладних, які для потерпілого ОСОБА_8 не представляють цінності, а всього ОСОБА_5 з невстановленими слідством особами, в результаті розбійного нападу на ОСОБА_8 , заволоділи чужим майном, належним потерпілому ОСОБА_8 на загальну суму 6 546,00 гривень.
27 жовтня 2006 року приблизно в 00 годин 30 хвилин ОСОБА_5 , знаходячись біля поблизу будинку № 71 на вулиці Гагаріна в м. Рівне, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, з метою заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, шляхом ривка, відкрито викрали, на той час у неповнолітньої ОСОБА_10 жіночу сумку вартістю 90 гривень в якій знаходилися косметичні вироби загальною вартістю 80 гривень, гаманець із шкірозамінника вартістю 30 гривень, гроші в сумі 10 гривень, медичний халат вартістю 20 гривень, та відкрито викрали у ОСОБА_9 жіночу сумку вартістю 60 гривень в якій знаходилися косметичні вироби загальною вартістю 50 гривень, гаманець із шкірозамінника вартістю 15 гривень, гроші в сумі 70 гривень, а всього ОСОБА_5 з невстановленою слідством особою, відкрито викрали чужого майна, належного потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_9 на загальну суму 425 гривень.
13 жовтня 2009 року приблизно о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння поблизу кафе „Флеш” по вул. В. Дивізії 3, в м. Рівне, за попередньою змовою з ОСОБА_11 , з метою заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, застосовуючи насильство яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_12 , який також знаходився в стані алкогольного сп'яніння, і яке полягало в тому, що ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , утримуючи руками ОСОБА_12 , обшукали вміст кишень його одягу, відкрито викрали у ОСОБА_12 мобільний телефон марки „Нокіа 1200” вартістю 304,38 грн., в якому знаходилася сім карта вартістю 25 грн. на рахунку якої було 12 гривень та гроші в сумі 270 гривень, а всього ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_11 відкрито викрали майна належного ОСОБА_12 на загальну суму 611 грн. 38 коп.
В поданих на вирок суду апеляціях засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 , ставиться питання про скасування вироку суду в частині засудження ОСОБА_5 за ч.2 ст. 187 КК України та в частині засудження за епізодом грабежу вчиненого 27 жовтня 2006 року. Вважають вирок суду відносно ОСОБА_5 незаконним, винесеним з порушенням кримінально-процесуального закону. Крім того просить закрити кримінальне провадження у справі в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 187, ч.3 ст.357 КК України за недоведеністю його участі у вчиненні злочинів та за ст. 304 КК України - за відсутністю події злочину. Виключити із визнаного доведеним обвинувачення ОСОБА_5 за ч.2 ст. 186 КК України - епізод грабежу, вчиненого 27 жовтня 2007 року. В решті вирок суду просять змінити та призначити засудженому покарання не пов'язане з позбавленням волі. При цьому апелянти покликаються на те, що вчинений злочин не є тяжким, засуджений щиро розкаявся у вчиненому та своїми діями сприяв у розкритті злочину, ним відшкодовано всі збитки і потерпілий не має до нього жодних претензій.
В своїй апеляції із змінами прокурор, вважає що постановлений виправдувальний вирок відносно ОСОБА_7 є незаконним та необґрунтованим і підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону. Просить вирок суду відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_7 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_5 та його захисника на підтримання поданих у справі апеляцій, пояснення виправданого ОСОБА_7 , який просив вирок суду залишити без зміни, думку прокурора про скасування вироку суду з підстав наведених в його апеляції, дослідивши доводи викладені в апеляціях, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до переконання, що апеляції підлягають до задоволення частково виходячи з наступного.
Відповідно до ст.367 КПК України підставами для скасування або зміни вироку суду є:
- істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону;
- однобічність та неповнота дізнання, досудового чи судового слідства,
- невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи.
Згідно вимог ст.370 КПК України істотним порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкоджали чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову.
Як вбачається з протоколу судового засідання, суд в порушення вимог ст.297 КПК України (1960) розпочав судове слідство не з оголошення обвинувального висновку, а з оголошення прокурором постанови про зміну обвинувачення.
Постановляючи вирок, суд також допустив суперечності, а саме по різному оцінивши показання потерпілого ОСОБА_8 .
Так, визнаючи винним ОСОБА_5 за епізодом розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_8 , суд показання потерпілого оцінив як правдиві та такі, що узгоджуються з іншими матеріалами справи. При цьому ті ж самі показання потерпілого суд не взяв до уваги, оцінив як неправдиві та такі, що не узгоджуються з іншими матеріалами справи та постановив виправдувальний вирок відносно ОСОБА_7 , не навівши мотивів свого рішення.
Окрім наведених доказів, у справі містяться також протоколи очних ставок з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , під час яких він вказав на них, як на осіб, які вчинили розбійний напад на нього, протокол огляду та вилучення, у ході якого Козьма видав працівникам міліції речі, які йому передав в кафе”Сандра” ОСОБА_15 .
Крім того, суд першої інстанції неправильно застосував кримінальний закон, оскільки при призначенні покарання не вказав, яка частина майна засудженого ОСОБА_5 конфісковується або перелік майна, що конфісковується, як це передбачено ст.59 КК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає до скасування, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно звернути увагу на вказані у даній ухвалі недоліки, усунути їх та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів,
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Рівненського міського суду від 10 грудня 2013 року, щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_7 - скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд у той же суд під головуванням іншого судді.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 тримання під вартою, а ОСОБА_7 підписку про невиїзд - залишити без зміни .
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 .
З оригіналом згідно: суддя-доповідач ОСОБА_1