Центрально-Міський районний суд м.Макіївки
буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108
Справа № 270/5846/13-ц
Провадження № 2/270/155/2014
22 квітня 2014 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:
головуючого судді Єрьоміна Д.О.
при секретарі Гудковій А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Макіївки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Макіївської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності за набувальною давністю, припинення часткової власності та виділення в натурі, суд -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Макіївської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності за набувальною давністю, припинення часткової власності та виділення в натурі, мотивуючі свої вимоги тим, що їй ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 23.05.1996 року належить 1/5 частина домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. На момент набуття нею право власності на 1/5 частину домоволодіння, зазначене домоволодіння складалось з житлового будинку під літерою «А-1», житлового будинку під літерою «Б-1», сараю під літерою «В» та огорожі. Згідно архівних даних КП «БТІ м. Макіївки» домоволодіння АДРЕСА_1 складається з двох житлових будинків, будинок під літерою «А-1» належить - 1/5 частина ОСОБА_4, тобто 1/3 частина будинку під літерою «А-1», 1/5 частина ОСОБА_1, тобто 1/3 частина будинку під літерою «А-1»,1/4 частина ОСОБА_3, тобто 1/3 частина будинку під літерою «А-1», 7/20 частин належить ОСОБА_6, який не придатний для проживання. Власниця ? частини домоволодіння ОСОБА_3, тобто 1/3 частини будинку під літерою «А-1», залишила належну їй частину домоволодіння і кудись виїхала, ще 20 років тому. В зв'язку з чим вона, після набуття нею право власності на належну їй частину домоволодіння, почала фактично користуватися частиною будинку, яка належала ОСОБА_3, тобто вона безпреривно користується 2/3 частинами домоволодіння під літерою «А-1» з 1996 року, оскільки ці дві частини будинку об'єднані між собою проходом та мають окремий вихід. Також зазначила, що оскільки домоволодіння має декілька власників, вона фактично позбавлена можливості самостійно розпоряджатися належним їй майном без їхньої згоди, в зв'язку з чим вимушена просити припинити право загальної власності і з цією метою нею було зроблено експертне дослідження, відповідно до якого експерт прийшов до висновку, про можливість виконати виділ в натурі 9/20 часток побудов та споруд з домоволодіння АДРЕСА_1, без порушення будівельних норм, оскільки в її фактичному користуванні знаходиться 2/3 частини житлового будинку під літерою «А-1», загальною площею 74, 7 кв.м., сарай під літерою «Е», які можливо вважати окремим об'єктом нерухомості і використовувати, як самостійний об'єкт, тобто 1/1 частки. Після чого вона звернулась до Головного управління містобудування та архітектури Макіївської міської ради із заявою про можливість присвоєння адреси частини домоволодіння, яке знаходиться у її користуванні, відповідно до відповіді якого від 27.09.2013 року управління рекомендувало адресу: АДРЕСА_1. На підставі наведеного просила суд припинити право загальної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на домоволодіння АДРЕСА_1; визнати за нею ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на ? частину домоволодіння, тобто 1/3 частину будинку під літерою «А-1», що складається з кімнат № 4, 5, 6, яка належала ОСОБА_3, розташоване за адресою: АДРЕСА_1; виділити в натурі та визнати за нею ОСОБА_1 право власності, як на самостійний об'єкт нерухомого майна на домоволодіння у складі: житловий будинок під літерою «А-1», загальною площею 74, 7 кв.м., житловою 47, 4 кв.м., а також сенями під літерою «а-11» та ганком під літерою «а-4», сараєм під літерою «Е», розташованих за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, відповідно до вимог ч. 5 ст. 76 ЦПК України.
Представник позивача, яка діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності - ОСОБА_7, в судовому засіданні доводи та обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 підтримала в повному обсязі і суду пояснила, що ОСОБА_1 є власницею 1/5 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 і з 1996 року також розпочала користуватися 1/5 частиною цього домоволодіння, яке належить ОСОБА_3, яка там не проживає вже 20 років, оскільки домоволодіння потребує постійного догляду і в разі, якщо вона не буде утримувати цю частину домоволодіння в належному стані, вона зруйнується, що потягне за собою і руйнування частини домоволодіння, яке належить ОСОБА_1 На підставі наведеного просила суд припинити право загальної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на домоволодіння АДРЕСА_1; визнати за нею ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на ? частину домоволодіння, тобто 1/3 частину домоволодіння під літерою «А-1», що складається з кімнат № 4, 5, 6, яка належала ОСОБА_3, розташоване за адресою: АДРЕСА_1; виділити в натурі та визнати за нею ОСОБА_1 право власності, як на самостійний об'єкт нерухомого майна на домоволодіння у складі: житловий будинок під літерою «А-1», загальною площею 74, 7 кв.м., житловою 47, 4 кв.м., а також сенями під літерою «а-11» та ганком під літерою «а-4», сараєм під літерою «Е», розташованих за адресою: АДРЕСА_1.
Представник відповідача Макіївської міської Ради в судове засідання не з'явився за невідомими суду причинами, про день та час розгляду справи Макіївська міська Рада була повідомлена своєчасно та належним чином, але представником Макіївської міської ради, яка діє на підставі довіреності - Гнезділовою В.О., суду була надана заява, в якій вона просила розглянути справу без участі представника /а.с. 50/.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, а саме шляхом опублікування оголошення через оголошення у пресі /а.с. 167-171/, заяв щодо розгляду справи у її відсутність або щодо відкладення справи розглядом до суду не надходило.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, а саме шляхом вручення судової повістки, через Центрально-Міську районну адміністрацію Макіївської міської ради, але від отримання судової повістки відмовився, про що було зроблено відмітку в розписці для вручення судової повістки, про що, також було складено акт від 18.04.2014 року головним спеціалістом Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради Терьохіною Е.В. /а.с. 173-174/, заяв щодо розгляду справи у його відсутність або щодо відкладення справи розглядом до суду не надходило.
Згідно зі ст. 224 ЦПК України суд вирішив можливим розглянути справу на підставі наявних доказів у справі у відсутність відповідачів, які не з'явились, проти чого не заперечував представник позивача.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, ОСОБА_1, на підставі договору дарування житлового будинку від 23.05.1996 року, належить 1/5 частина домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, житловою площею 25 кв.м., яка розташована на земельній ділянці 500 кв.м., на які розташовано житловий будинок «А-1», житловою площею 65, 2 кв.м., будинок «Б-1», житловою площею 18, 1 кв.м., «В» - сарай, огорожа /а.с. 7/, в якому позивач ОСОБА_1, відповідно до адресної картки, також зареєстрована з 23.05.1996 року /124/.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 16.03.1970 року ОСОБА_3 є власником ? частини домоволодіння, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з двох будинків з усіма господарськими спорудами, що відносяться до цих будинків, жила площа цих будинків 83, 3 кв.м. /а.с. 128/.
Відповідно до копії листа КП «БТІ м. Макіївки» від 29.10.1998 року за № 1-35 домоволодіння АДРЕСА_1 по вул. Донецькій складається з 2-х житлових будинків, житловий будинок під літерою «А» належить: 1/5 частина домоволодіння ОСОБА_4, тобто 1/3 частина будинку; 1/5 частина домоволодіння ОСОБА_1, тобто 1/3 частина будинку; 1/4 частина домоволодіння ОСОБА_3, тобто 1/3 частина будинку; 7/20 частин домоволодіння належить ОСОБА_6 Частина домоволодіння під літерою «А», яка належить ОСОБА_3, непридатна для проживання. Житловий будинок під літерою «Б» непридатний для проживання /а.с. 14/.
Згідно листа КУ «Макіївський міський архів» Макіївської міської ради за № 02-74 від 02.12.2013 року, нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, станом на 31.12.2012 року було зареєстроване: 1/5 частина за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 07.05.1983 року № 1-3337; 1/5 частина за ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 23.05.1996 року № 1814; ? частина за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 16.03.1970 року № 1-936; 7/20 частин домоволодіння, які належало ОСОБА_6, було продано ОСОБА_10 на підставі договору-купівлі продажу від 23.09.1999 року № 1974 та згідно рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 03.04.2009 року було визнано право власності за ОСОБА_10 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, як на самостійний об'єкт нерухомості /а.с. 42/.
Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна від 22.11.2013 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відомості, щодо домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, відсутні /а.с. 39/.
З технічного паспорту на 9/20 часток житлового будинку АДРЕСА_1 від 10.09.2013 року, замовником якого є позивач ОСОБА_1, вбачається, що загальна площа цього приміщення складає 74, 7 кв.м., а житлова 47, 4 кв.м., а відповідно до особових приміток 1/3 частина будинку під літерою «А-1», а саме приміщення № 4, 5, 6 знаходяться у фактичному користуванні ОСОБА_1 /а.с. 8-11/.
Відповідно до відомостей адресного-довідкового підрозділів ГУДМС, УДМВС України, ОСОБА_3 зареєстрованою не значиться /а.с. 55, 129-136, 104-123, 151-153, 176/.
З листа Першої Макіївської державної нотаріальної контори від 27.02.2014 року № 879/01-16 та інформаційних довідок зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) і (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) спадкових справ після смерті ОСОБА_3 не заводилось, заповіти відсутні /а.с. 74-76/.
Згідно листа Макіївської міської ради від 04.03.2014 року № 18/36-349, управління комунальної власності Макіївської міської ради не зверталось до суду із заявою про визнання відумерлою спадщини та передачу у власність територіальної громади м. Макіївка, домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 77/.
Відповідно до листа КУ «Психіатрична лікарня № 1 м. Макіївки» від 07.04.2014 року, ОСОБА_3 на диспансерному обліку не знаходиться, стаціонарно та амбулаторно не лікувалась /а.с. 154/.
З листа УПФУ в Центрально-Міському районі м. Макіївки від 07.04.2014 року № 5613/05 вбачається, що ОСОБА_3 на обліку в управлінні не перебуває, а також зазначено, що під час відповіді перевірено архівну та діючу базу даних особових рахунків управління, а також центральну базу даних діючих та архівних особових рахунків /а.с. 157/.
З повідомлення Центрально-Міського РС у м. Макіївці ГУДМС України в Донецькій області від 10.04.2014 року № 704 вбачається, що ОСОБА_3 за обліками Центрально-Міського РС у м. Макіївці не значиться, паспортом громадянина України не документувалась /а.с. 158/.
Відповідно до листа КМУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 м. Макіївки Донецької області» від 10.04.2014 року № 01/27-452, ОСОБА_3, яка мешкала за адресою: АДРЕСА_1, зі слів медичної дільничної сестри виїхала до міста Ізраїль, близько 20 років тому та згідно електронного реєстру хворих по КМУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 м. Макіївки Донецької області» вона не зареєстрована і відповідно до обліку амбулаторних карт в реєстратурі не значиться /а.с. 159/.
З акту від 09.04.2014 року, складеного головним спеціалістом, юрисконсультом Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради Терьохіною Е.В. вбачається, що ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, не проживає, приблизно 30 років і знаходиться в Ізраїлі, також зі слів ОСОБА_4 в акті зазначено, що в домоволодінні за зазначеною адресою, зареєстрований та проживає він - ОСОБА_4, 1/5 частина цього домоволодіння належить ОСОБА_1, а також частина цього домоволодіння належить ОСОБА_3, але яка сама не зазначив /а.с. 161/.
Відповідно до листа Головного управління МВС України в Донецькій області управління інформаційно-технічного забезпечення від 17.04.2014 року № 5/1-1850, ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності не притягується, засудженою не значиться та у розшуку не перебуває /а.с. 179/.
З листа КЛПУ «Міський протитуберкульозний диспансер м. Макіївки» від 31.03.2014 року № 485 вбачається, що ОСОБА_3, на обліку в КЛПУ МГПТД не перебуває /а.с. 182/.
З пояснень свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вбачається, що вони є сусідками позивача ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, з 1996 року, і увесь цей час вона користується двома частина цього домоволодіння, яка належить їй та ОСОБА_3, оскільки остання виїхала з країни 20 років тому. Також вказали, що позивач ОСОБА_1 утримує ці дві частини домоволодіння, а саме здійснює у них ремонтні роботи та несе інші витрати по їх утриманню. Крім того, свідок ОСОБА_12 зазначила, що ОСОБА_1 буда вимушена утримувати та користуватися частиною домоволодіння, яке належить ОСОБА_3, оскільки вона почала руйнуватися, що потягло би за особою і руйнування її частини домоволодіння.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі відмови власника від права власності.
Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України. Право власності у порядку набувальної давності на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набуваються за рішенням суду.
Згідно з п. 8 прикінцевих та перехідних положень ЦК, правила ст. 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до роз'яснень п. 9 постанови Пленуму вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК. При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).
З урахування наведеного, в судовому засіданні було встановлено, позивач ОСОБА_1 більше 10 років добросовісно, відкрито та безперервно володіє, користується та несе тягар утримання 1/4 частини домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3, оскільки остання втратила інтерес до належної їй частини домоволодіння, виїхала з країни і не виявляла цікавості щодо належного їй майна протягом 20 років, тобто фактично відмовилась від свого права власності на спірну частину домоволодіння, що підтверджено матеріалами справи та поясненнями свідків, а також судом не було встановлено осіб, які б претендувала на цю частину спірного домоволодіння, в зв'язку з чим суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку набувальної давності на 1/4 частину домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_3 на підставі договору-купівлі продажу від 16.03.1970 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
З висновку експертного дослідження будівельно-технічної спеціалізації № 12/24/09/13 від 23.09.2013 року вбачається, що виконати виділ в натурі 9/20 долі побудов та споруд з домоволодіння АДРЕСА_1, яке знаходиться у фактичному користуванні власника ОСОБА_1, розташованого за адресою: м. Макіївка, Центрально-Міський район, вул Донецька, без порушення державних будівельних норм ДБН В2-2-15-2005 можливий. У фактичному користуванні ОСОБА_1 знаходиться: 2/3 житлового будинку (під літерою А-1, а-11, а 4), загальною площею 74, 7 кв.м., сарай (під літерою Е), які можливо вважати окремим автономним об'єктом нерухомості, якій може використовуватися як самостійний об'єкт, тобто 1/1 частина, в зв'язку з чим є можливість припинити право спільної часткової власності. Частина домоволодіння фактично виділена, інженерні комунікації відокремлені. Виділ долі власника ОСОБА_1 з домоволодіння АДРЕСА_1, в 1/1 долю домоволодіння у відповідності з порядком користування, який виник, можливий. /а.с. 16-20/.
Відповідно до акту № 119 від 10.09.2013 року ТОВ «Інженерна підтримка» 1/5 частина домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування. За відомостями документів та по результатам огляду встановлено, що до складу домоволодіння входять: житловий будинок 2/3 під літерою «А-1», загальною площею 74, 7 кв.м., житловою площею 47, 4 кв.м., з сенями під літерою «а-11» та ганком під літерою «а-4», сарай під літерою «Е». Уся забудова відноситься до 1900 року, а тому на підставі пункту 3.2. розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 404 від 09.08.2012 року, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, які було побудовано до 05.08.1992 року, не належать до самочинного будівництва. Також зазначено, що 1/3 частина будинку, під літерою «А-1», а саме приміщення № 4, 5, 6 знаходяться у фактичному користуванні ОСОБА_1 /а.с. 13/.
З листа Головного управління містобудування та архітектури Макіївської міської ради від 27.09.2013 року № 1376/13-47 вбачається, що управління рекомендує для 9/20 частини домоволодіння АДРЕСА_1 наступну адресу: АДРЕСА_1, квартира 1 /а.с. 15/.
З урахування наведеного суд вважає за можливе виділити у натурі частку з майна, що є у спільній частковій власності, а саме 9/20 частини домоволодіння АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_1 і складається з 1/5 частини цього домоволодіння, на підставі договору дарування від 23.05.1996 року та 1/4 частини цього домоволодіння, яке належало ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 16.03.1970 року, на яку судом визнано право власності за набувальною давністю за ОСОБА_1, припинивши її право спільної часткової власності на це майно.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про припинення права загальної часткової власності на спірне домоволодіння за ОСОБА_4 то суд вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні, оскільки з такими позовними вимогами до суду може звернутися тільки співвласник спірної частини домоволодіння, але ОСОБА_4 з такими позовними вимогами до суду не звертався, в зв'язку з чим у суду не має підстав на припинення за ОСОБА_4 його права загальної часткової власності на спірне домоволодіння.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 316, 322, 344, 346, 356, 364 ЦК України, Постановою Пленуму вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07 лютого 2014 року, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 158, 213, 215, 224 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на 1/4 частину домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з частини домоволодіння під літерою «А-1», а саме з приміщень № 4, 5, 6, загальною площею 31, 8 кв.м., житловою 22, 4 кв.м., що належали ОСОБА_3 відповідно до договору купівлі-продажу від 16.03.1970 року.
Виділити в натурі та визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, квартира 1, що складається з житлового будинку під літерою «А-1», загальною площею 74, 7 кв.м., в тому числі житловою 47, 4 кв.м., з сенями під літерою «а-11», ганком під літерою «а-4» та сараю під літерою «Е», припинивши її право спільної часткової власності на зазначене домоволодіння.
В частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про припинення права загально часткової власності ОСОБА_4 на домоволодіння АДРЕСА_1 - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії, а іншими учасниками процесу рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області, через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його прголошення.
Повний текст заочного рішення надруковано суддею в 1-му примірнику.
Суддя: