Справа № 182/1821/14-ц
Провадження № 2/0182/2010/2014
Іменем України
24.04.2014 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Тихомирова І.В.
секретаря - Рахуба О.Г.
з участю сторін - ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, суд, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить поділити спільне майно подружжя та визнати за ним право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1, стягнути на його користь судовий збір.
Свої вимоги мотивує тим, що за період шлюбу з відповідачкою ними була придбана кооперативна двокімнатна квартира АДРЕСА_1 в житлово-будівельному кооперативі № 46. Причому, суттєву частину коштів на придбання житла дали його батьки. Крім того, заробіток позивача був значно більший заробітку ОСОБА_2 Таким чином, вважає, що його частка у спільному сумісному майні подружжя повинна бути збільшена.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав.
Відповідачка позов визнала повністю, проти його задоволення не заперечувала.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Згідно ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
На підставі ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до приписів ч. 1,2 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення.
Як встановлено судом, 11.09.1976 року сторони уклали шлюб, зареєстрований м/в ЗАГС м. Нікополя за актовим записом № 963 (а.с.4).
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду від 17.01.2014 року шлюб було розірвано (а.с.5).
За час перебування у шлюбі подружжям була придбана кооперативна квартира АДРЕСА_1 в житлово-будівельному кооперативі № 46, утвореному у 1981 році. Пайові внески на загальну суму 4894 карб. 84 коп. були повністю виплачені у період з другого кварталу 1981 року по 01.01.1991 року. Останній пайовий внесок склав 1076 карб. 53 коп., що підтверджується довідкою правонаступника ЖБК № 46 - ОСББ «Кристал» від 29.01.2014 року (а.с.21).
Наразі спірна квартира належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.05.2012 року Серії САС № 208476, виданого виконкомом Нікопольської міської ради на підставі рішення від 06.05.2012 року, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 25.05.2012 року (а.с.23).
Згідно довідки № 113 КП «Нікопольське МБТІ» від 29.01.2014 року інвентаризаційна вартість квартири АДРЕСА_1 станом на 2014 рік з урахуванням діючих коефіцієнтів складає 55113,00 грн. (а.с.22).
Майже 3000 карб. на придбання вказаної нерухомості позивачеві подарували його батьки. Дану обставину визнали сторони, а тому, в силу ст. 61 ЦПК України, вона не підлягає доказуванню. Решта, 1894,84 карб., була сплачена подружжям.
Дохід ОСОБА_1 значно перевищував дохід ОСОБА_2, що підтверджується довідками про їхню заробітну плату (а.с.11,19).
За таких обставин суд приходить до висновку, що спірна квартира є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки була придбана ними за спільні кошти під час перебування їх у шлюбі, спільного проживання та ведення сумісного господарства.
Суд вважає можливим відступити від принципу рівності часток подружжя у праві спільної сумісної власності, оскільки було встановлено, що значну суму коштів на придбання житла подарували батьки позивача, а його дохід і, таким чином, вклад в погашення пайових внесків, перевищує вклад ОСОБА_2
Вказані обставини були визнані відповідачкою у судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим поділити майно подружжя, визнавши за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини спірної нерухомості, за ОСОБА_2 - на 1/3 частину.
Відповідно до статті 88 ЦПК України з відповідачки підлягають також стягненню на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 367,42 грн. (а.с.3).
Керуючись ст.ст. 60,69,70 СК України, ст.ст. 10,11,60,61,88,209,212-214,217-218 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини двокімнатної квартири АДРЕСА_1, яка має загальну площу 44,3 кв.м, житлову площу 28,5 кв.м та складається з: коридору 1 площею 4,0 кв.м., житлової кімнати 2 площею 11,8 кв.м, шафи 3 площею 1,2 кв.м, житлової кімнати 4 площею 16,7 кв.м, кухні 5 площею 5,6 кв.м, ванної 6 площею 2,0 кв.м., вбиральні 7 площею 0,9 кв.м, балкону площею 2,1 кв.м.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 2/3 частини двокімнатної квартири АДРЕСА_1, яка має загальну площу 44,3 кв.м, житлову площу 28,5 кв.м та складається з: коридору 1 площею 4,0 кв.м., житлової кімнати 2 площею 11,8 кв.м, шафи 3 площею 1,2 кв.м, житлової кімнати 4 площею 16,7 кв.м, кухні 5 площею 5,6 кв.м, ванної 6 площею 2,0 кв.м., вбиральні 7 площею 0,9 кв.м, балкону площею 2,1 кв.м.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 367 (триста шістдесят сім грн.) 42 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні можуть оскаржити рішення суду у такий самий строк з моменту отримання його копії.
Суддя: І. В. Тихомиров