05 травня 2014 року Справа № 164197/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Запотічного І.І..,
суддів Довгої О.І., Матковської З.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Локачинського районного суду Волинської області від 30.08.2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Локачинської районної державної адміністрації про призначення та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
09.08.2012 року позивачка звернулася до суду з вказаним вище позовом та просила визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати допомоги по догляду за дитиною до досягненням нею трьохрічного віку за період з 01.03.2012 року по 07.07.2012 року, та стягнути з відповідача в її користь 1835,11 грн..
Постановою Локачинського районного суду Волинської області від 30.08.2012 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Локачинської районної державної адміністрації про визнання неправомірною відмови щодо перерахунку допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку - відмовлено.
Постанову суду оскаржив позивач. В апеляційній скарзі вважає, що суд першої інстанції прийняв незаконне та необґрунтоване рішення та таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Суд встановив, що позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1 року народила дочку.
До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VI) - відносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХII "Про державну допомогу сім'ям з дітьми " (далі - Закон № 2811-XII), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13), та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі - Закон № 2240-ІІІ), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.
Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з часу проголошення Рішення №10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону №2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону №2811-ХІІ.
Оскільки у справі, що розглядається, суд першої інстанції встановив, що спір виник щодо виплати допомоги особі, яка застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі поширювалися норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення за період з 01.03.2012 року до 07.07.2012 року, оскільки дію статті 43 було відновлено з 22 травня 2008 року згідно рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008.
З врахуванням викладеного вище, судом першої інстанції прийнято незаконне рішення, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Рішення ухвалене не на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, не підтверджених тими доказами, які були наявними у матеріалах справи.
Керуючись ст.195, ст.197, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, постанову Локачинського районного суду Волинської області від 30.08.2012 року у справі №0307/622/2012 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Локачинської районної державної адміністрації щодо невиплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років неправомірними.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Локачинської районної державної адміністрації провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 01.03.2012 року до 07.07.2012 року, відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»,з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
.
Головуючий І.І. Запотічний
Судді О.І. Довга
З.М. Матковська