Справа № 242/918/14-а
Провадження № 2-а/242/89/14
28 квітня 2014 року Селидівский міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Козлової О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Селидове справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове про перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника, -
Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області про перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника. В позові та в уточненні до нього вказала, що вона з 12.03.1994 р. отримує пенсію за віком. З 10.09.2013 р. переведена на пенсію по втраті годувальника - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Має статус члена сім'ї (матері) загиблого шахтаря, оскільки її син - ОСОБА_5 - загинув в результаті нещасного випадку під час виконання трудових обов'язків на шахт «Україна». Починаючи з 15.11.2013 р. УПФУ в м.Селидове зробив їй перерахунок та сплачує пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Проте вона не згодна з визначеним відповідачем розміром пенсії, оскільки в порушення вимог нормативно-правових актів України відповідач не сплачує їй в повному розмірі встановлену ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки згідно наданих відповідачем заперечень й розрахунку розміру її пенсії, станом на 01.12.2013 р. (розмір мінімальної пенсії в Україні) склав 949,00 грн. Просила визнати незаконним бездіяльність відповідача щодо не призначення їй з 01.12.2013 р. пенсії у зв'язку із втратою годувальника в розмірі 30 % заробітку годувальника, але не менше соціальної пенсії, встановленої для відповідної категорії непрацездатних; зобов'язати відповідача з 01.12.2013 р. призначити їй пенсію у зв'язку із втратою годувальника в розмірі 949,00 грн.; зобов'язати відповідача сплатити їй усю заборгованість, яка утворилася з 01.12.2013 р.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила слухати справу в її відсутність.
Представник позивачки у судовому засіданні підтримав уточненні позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача - УПФУ в м.Селидове - у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, надала письмові заперечення, в яких зазначила, що ОСОБА_3 отримує пенсію за віком з 12.03.1994 р. 10.09.2013 р. позивачка звернулася до УПФУ в м.Селидове із заявою № 2548 про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, померлого - ОСОБА_4 15.11.2013 р. позивачка звернулася до УПФУ в м.Селидове про переведення з пенсії по втраті годувальника - ОСОБА_4 - на пенсію по втраті годувальника - ОСОБА_5, який загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві, і яку вона отримує з 01.12.2013 р. Позивачка наполягає на тому, аби їй здійснили доплату до прожиткового мінімуму з урахуванням норм ст..7 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці». Згідно ст..44 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» пенсії по втраті годувальника призначаються на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 30 % заробітку годувальника, але не менше соціальної пенсії, встановленої для відповідної категорії непрацездатних. Після проведеного перерахунку з 01.12.2013 р. розмір пенсії склав 1518,40 грн. Тобто позивачка отримує пенсію із доплатою в розмірі прожиткового мінімуму, передбаченого ст..7 ЗУ «Про престижність шахтарської праці». Враховуючи зазначене, вимоги щодо призначення пенсії по втраті годувальника з 20.09.2013 р. є безпідставними та не обгунтованими, а тому просила відмовити у задоволені позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника позивача. Представника відповідача, дослідивши матеріали справи, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованими та підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Позивачка отримує пенсію за віком з 12.03.1994 р. З 10.09.2013 р. вона отримує пенсію по втраті годувальника - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. З 01.12.2013 р. отримує пенсію по втраті годувальника - ОСОБА_5, який загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 цього Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначається виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено що особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, в зв'язку із інвалідністю, в зв'язку із втратою годувальника) призначається один з цих видів пенсії за її вибором.
Статтею 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі, серед іншого, призначається і пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із ч.1 ст.36 зазначеного Закону, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у ч.2 ст.32 цього Закону - незалежно від тривалості страхового стажу. У ч.3 ст.36 цього Закону зазначено, що до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в ч.2 ст.36, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Стаття 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" містить наступні приписи:
1. Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
2. Дітям-сиротам пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірах, визначених частиною першою цієї статті, виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.
Згідно ст..38 зазначеного Закону України, члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Згідно ст..7 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці», членам сім'ї шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, до пенсії у зв'язку із втратою годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї встановлюється доплата в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, за рахунок коштів державного бюджету, в порядку, визначеному КМУ.
Статтею 44 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що пенсії в разі втрати годувальника призначаються на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 30 процентів заробітку годувальника (стаття 64), але не менше соціальної пенсії, встановленої для відповідної категорії непрацездатних.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.
Керуючись ст. 1, 3, 6, 8, 19, 22-24 Конституції України, ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 88, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ, суд, -
Позов ОСОБА_3 до Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області про перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника задовольнити.
Визнати незаконним бездіяльність Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області щодо не призначення ОСОБА_3 з 01.12.2013 р. пенсії у зв'язку із втратою годувальника в розмірі 30 % заробітку годувальника, але не менше соціальної пенсії, встановленої для відповідної категорії непрацездатних.
Зобов'язати Пенсійний Фонд України в м. Селидове Донецької області з 01.12.2013 р. призначити ОСОБА_3 пенсію у зв'язку із втратою годувальника в розмірі 30 % заробітку годувальника, але не менше соціальної пенсії, встановленої для відповідної категорії непрацездатних.
Зобов'язати Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області сплатити ОСОБА_3 з 01.12.2013 р. пенсію з урахуванням раніше сплачених сум.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Суддя