Провадження № 2/268/577/14 Справа № 268/134/14-ц
29 квітня 2014 року м. Макіївка
Кіровський районний суд міста Макіївка Донецької області у складі:
головуючий суддя Єжов В.А.
при секретарі Бабкевич В.О.
за участю представника позивача Потапова В.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,
16 січня 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем зобов'язань відповідно до умов договору.
В судовому засіданні представник позивача Потапов В.Е., який має відповідні повноваження за довіреністю юридичної особи, підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послався на обставини, викладені у заяві, та зазначив, що 25 липня 2006 року відповідач отримав кредит у розмірі 7867,80 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, комісії та інших виплат відповідно до Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, з кінцевим терміном повернення 25 липня 2008 року включно.
Позичальник ОСОБА_2, який отримав суму кредиту в повному обсязі, не виконує належним чином своїх зобов'язань по своєчасному поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування ним, тому за їх заявою 18 червня 2009 року Кіровським районним судом м. Макіївки видано судовий наказ про стягнення з боржника: заборгованості за кредитом у розмірі 5650,19 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 6590,59 грн.; пеню за несвоєчасн6ість виконання зобов'язань за договором у розмірі 3091,51 грн.; штраф: 500 грн. - фіксована частина; 766,61 грн. - процентна складова.
Станом на 13 грудня 2013 року зобов'язання за вказаним кредитним договором ОСОБА_2 не виконані, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 21592,52 грн., яка складається з: 6881,93 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом; 13206,18 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафів відповідно до пункту 5.3 кредитного договору: 500 грн. (фіксована частина) та 1004,41 грн. (процентна складова).
Виходячи з наведеного, посилаючись на протиправність дій відповідача, якими суттєво порушуються законні права кредитора, Банк просить суд стягнути з ОСОБА_2 зазначену у позові заборгованість за кредитним договором - 21592,52 грн. та судовий збір, сплачений при зверненні до суду - 243,600 грн.
Відповідач ОСОБА_2, який належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, повторно за викликом суду не з'явився, не використавши наданого законом права на участь у судовому засіданні, від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, тому суд, враховуючи згоду представника позивача, відповідно до правил частини 4 статті 169 ЦПК України та частини 1 статті 224 ЦПК України вважає необхідним провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, з дотриманням вимог, встановлених законом, з ухваленням заочного рішення.
Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази в межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України) суд встановив наступне.
Відповідно до положень статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення поняття розкриває сутність зобов'язання як правого зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).
Цивільно-правовий договір визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
Приписами частини 1 статті 1054 цього Кодексу встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
25 липня 2006 року між юридичною особою - закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого згідно Статуту є публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», та громадянином України ОСОБА_2 укладено кредитний договір, який за своєю формою складається із заяви позичальника № DNH4KS95370515 та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Відповідно до умов кредитного договору Банк надав позичальнику строковий кредит у сумі - 7867,80 грн. на строк 24 місяці по 25 липня 2008 року включно, на споживчі цілі - придбання товару, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 2,09% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені строки. Погашення заборгованості повинно здійснюватись щомісяця в період сплати, за який приймається період з « 23» по « 28» число кожного місяця, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 421,61 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами.
Зі змісту заяви ОСОБА_2 убачається, що відповідач ознайомився та згоден з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, які йому надані для ознайомлення в письмовій формі. Своїм підписом він підтвердив факт отримання ним інформації про умови кредитування в ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк».
Заява відповідача про отримання кредиту містить суттєві ознаки кредитного договору, з якими ОСОБА_2 був ознайомлений і погодився, про що свідчить його власноручний особистий підпис.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно норми статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Вказаний кредитний договір укладений сторонами у письмовій формі, підписаний уповноваженою на це посадовою особою Банку та особисто ОСОБА_2 Зміст правочину не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства. Відповідачем він не оспорений та в судовому порядку недійсним не визнаний. Відтак, вказаний правочин є чинним, тому у відповідності до положень статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Свої зобов'язання за кредитним договором Банк виконав належним чином. Позичальник ОСОБА_2 отримав вказану в договорі суму грошових коштів, що підтверджено документально.
За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що позичальником ОСОБА_2 нерегулярно та не в повному обсязі здійснювались платежі згідно умов кредитного договору.
У зв'язку з чим, 18 червня 2009 року за заявою закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» Кіровським районним судом м. Макіївки Донецької області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, яка складається з заборгованості: по кредиту - у сумі 5650,19 грн.; по сплаті відсотків за користування кредитом - у сумі 6590,59 грн.; пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором - у сумі 3091,51 грн.; штрафу (фіксована частина) - у сумі 500 грн.; штрафу (процентна складова) - у сумі 766,61 грн.
Згідно з положеннями ст. 598 ЦК України, яка регулює підстави припинення зобов'язання, зобов'язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Дострокове присудження до виконання основного зобов'язання в натурі не тягне його припинення з дня набрання законної сили рішення суду і не виключає стягнення процентів, передбачених договором, до дня фактичного задоволення (повного розрахунку).
Відповідно до ч. 2 ст. 631 ЦК України договір набуває чинності з моменту його укладення, а відповідно до ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Правовим наслідком порушення виконання зобов'язання та одним із видів цивільно-правової відповідальності у відповідності до частини 1 статті 546 та пункту 3 частини 1 статті 610 ЦК України є встановлена договором або законом неустойка.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами в договорі строк.
Поняття неустойки дано в статті 549 ЦК України, згідно якої неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума чи інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Зі змісту наведених норм закону випливає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання та залежить не тільки від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, а й від часу такого невиконання. Як вид цивільно-правової відповідальності пеня застосовується виключно у грошових зобов'язаннях та стимулює боржника до оперативності їх виконання, оскільки її розмір збільшується в залежності від кількості днів прострочення виконання.
Штрафом же є неустойка, що має разовий характер, обчислюється залежно від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання та визначається у часі настанням однієї з подій: невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Розділом 5 «Відповідальність сторін» умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт») передбачено: 5.1 - У випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 1,25 % від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні. 5.3 - При порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.
Таким чином, умовами договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за порушення відповідачкою строку погашення кредиту за кожен день прострочення.
У той же час сторонами передбачена сплата штрафу за інші правопорушення, передбачені умовами кредитного договору: порушення строків сплати відсотків та користування кредитом та винагороди більш ніж на 30 днів.
Пунктом 4.7 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам передбачено, що при непогашенні Кредиту у строки, установлені у Заяві й даними Умовами, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми Кредиту вважається прострочено. На залишок заборгованості по простроченій сумі Кредиту нарахування відсотків здійснюється згідно п. 4.2 даних Умов з дати виникнення простроченої заборгованості.
Тим самим, враховуючи викладене, судом встановлено існування у публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» суб'єктивного цивільного права щодо стягнення неустойки за спірним кредитним договором у зв'язку з встановленим фактом порушення відповідачем його умов.
У розрахунку публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» зазначено, що загальний розмір штрафних санкцій ОСОБА_2 за кредитним договором № DNH4KS95370515 від 25 липня 2006 року станом на 13 грудня 2013 року становить 21592,52 грн. та складається з: 6881,93 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом; 13206,18 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафів відповідно до пункту 5.3 кредитного договору: 500 грн. (фіксована частина) та 1004,41 грн. (процентна складова).
Суд визнає правильним представлений ПАТ КБ «ПриватБанк» розрахунок періоду і суми штрафних санкцій за кредитним договором DNH4KS95370515 від 25 липня 2006 року.
У матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні дані, що відповідач вживав заходів для належного виконання зобов'язання за даним правочином, у зв'язку з чим порушення зобов'язання визнається судом таким, що сталося з його вини.
За таких обставин, проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами в порядку статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 належним чином не виконує зобов'язання, передбачені укладеним в установленому законом порядку договором. Такі дії відповідача є неправомірними, тому позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення штрафних санкцій за кредитним договором підлягають задоволенню в установленому судом розмірі.
У частині 1 статі 88 ЦПК України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Позивачем документально підтверджені відповідним платіжним дорученням сплата при зверненні з позовом до суду судового збору в розмірі 243,60 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212-215, 224-228 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 204, 253, 256, 258, 509, 525-527, 546, 549, 554, 598, 599, 610-611, 617, 629, 631, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, суд
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» суму штрафних санкцій за кредитним договором № DNH4KS95370515 від 25 липня 2006 року, що утворилась станом на 13 грудня 2013 року, та складається з: 6881,93 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом; 13206,18 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафу у розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 1004,41 грн. (процентна складова), а також понесені судові витрати: судовий збір у сумі 243,60 грн., а у загальному розмірі - 21836 (двадцять одна тисяча вісімсот тридцять шість) грн. 12 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: В.А. Єжов