23.04.2014 Єдиний унікальний номер 205/696/14-ц
справа № 2/205/1802/14
205/696/14-ц
23 квітня 2014 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Залімської Н.В.,
при секретарі Кравцову С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, гаражного кооперативу «Автолюбитель», третя особа П'ята Дніпропетровська держнотконтора , третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_4, про визнання права власності на гараж в порядку спадкування, -
Позивачі 16.01.2014 року звернулися до суду з позовом до Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, гаражного кооперативу « Автолюбитель» , третя особа П'ята Дніпропетровська держнотконтора , третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_4 про визнання права власності на гараж в порядку спадкування за заповітом.
В обґрунтування уточнених позовних вимог посилалися на те, що їх батько, ОСОБА_1, був членом ГК «Автолюбитель» , та мав гараж АДРЕСА_1 відповідно до рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради від 21.06.2002 року № 192/4.Таким чином, спірний гараж не є спільною власністю подружжя, а є індивідуальною власністю ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_1 помер. Згідно заповіту все майно він заповідав ОСОБА_1 Враховуючи те, що ОСОБА_2 та дружина померлого ОСОБА_4 непрацездатні, вони мають право на обов»язкову частку спадкового майна.
В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги підтримав. Просив суд визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті батька, на 2/3 частини гаражу АДРЕСА_1, визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька, (обов'язкова частина) на 1/6 частини гаражу АДРЕСА_1
Представник позивачів надав суду заяву з проханням розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради надав до суду заяву з проханням розглядати справу без його участі, просив винести рішення суду згідно до вимог чинного законодавства, на підставі наданих доказів, та матеріалів справи.
Представник ГК «Автолюбитель» письмово просив розглядати справу без його участі.
30 квітня 2014 року до суду надійшло повідомлення Державного нотаріуса П»ятої Дніпропетровської держнотконтори з проханням розглядати справу без участі її участі відповідно до діючого законодавства.
Третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила. Письмових заяв від неї не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
На підставі ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ради від 26.11.2001 року № 313/1 визначено право власності на гараж АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 який він побудував в 1972 році. (а.с. 17).
У відповідності з технічним паспортом Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 26.03.2002 року зазначено, що гараж АДРЕСА_1 побудовано в 1974 році. (а.с. 40).
Таким чином, будівництво спірного гаражу було здійснено за власні кошти та власними силами ОСОБА_5 та завершено до укладення шлюбу з ОСОБА_4.
Зважаючи на те, що процес здачі в експлуатацію гаражу та отримання правовстановлюючих документів досить тривалий, то 16.07.2004 року ОСОБА_5 на підставі рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради видано свідоцтво про право власності на гараж , АДРЕСА_1.(а.с.9).
Гараж АДРЕСА_1 згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно , зареєстровано в КП «ДМБТІ» 21.07.2004 року. (.а.с.10).
ІНФОРМАЦІЯ_2р. ОСОБА_5 помер. (а.с. 28).
23 січня 1998 року ОСОБА_5 склав заповіт на ім.»я ОСОБА_1 (а.с. 16).
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на гараж АДРЕСА_1
Відповідно до відповіді з П'ятої Дніпропетровської держнотконтори, з заявами про прийняття спадщини звернулися: спадкоємець за заповітом ОСОБА_1, спадкоємець на обов'язкову частину - син померлого ОСОБА_2 та спадкоємець на обов'язкову частину - дружина померлого ОСОБА_4, яка надала свідоцтво про одруження, відповідно до якого вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з померлим з 24.05.1997року. (.а.с. 44).
Сторони не отримали свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спірний гараж у зв'язку з тим, що під час оформлення спадщини виявилося, що дружина померлого ОСОБА_4 має право на 1/2 частку спільному майні подружжя, тому П»ята Дніпропетровська держнотконтора 10 грудня 2013 року відмовила ОСОБА_1 ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищезазначений гараж.(а.с. 44).
Відповідно до ст. 22 КпШС України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. Не належить до спільної сумісної власності, зокрема, майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу.
Таким чином, гараж АДРЕСА_1 не є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_6
На підставі вимог ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно з ч.3 ст.1235 ЦК України заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України право на обов'язкову частку у спадщині мають: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
На підставі ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Крім того, відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У відповідності до вимог ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди, будівлі, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом встановлено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у праві.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Зважаючи на викладене, розглядаючи даний спір в межах заявлених вимог, оцінюючи здобуті по справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємності зв'язку у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 обґрунтовані та повністю доведені, а тому підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15-16, 328, 331, 1218, 1233, 1235, 1241 Цивільного Кодексу України, ст. 22 КпШС України, ст. ст. 10-11, 59-60, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 212, 213-215, 218 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, гаражного кооперативу «Автолюбитель», третя особа П'ята Дніпропетровська держнотконтора ,третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_4 про визнання права власності на гараж в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини гаражу АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька, ОСОБА_1, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частину гаражу АДРЕСА_1; в порядку спадкування за законом (обов'язкова частина), після смерті батька, ОСОБА_1, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н.В. Залімська