Справа: № 826/2425/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
Іменем України
06 травня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника позивача представника відповідачаБорисюк Л.П., Ключковича В.Ю., Петрика І.Й. Чайка О.С. Тур Т.О. Прокоф'євої Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2012 № 0012692205, -
В лютому 2013 року Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.11.2012 № 0012692205.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Запорізька регіональна дирекція «Філія приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» (надалі - ЗРД Філія ПАТ «Страхове товариство «Гарантія») є відокремленим структурним підрозділом без права юридичної особи ПАТ «Страхове товариство «Гарантія», планує свою діяльність та діє від імені ПАТ «Страхове товариство «Гарантія» згідно пп. 1.3 п. 1 та «Положення про ЗРД Філія ПАТ «Страхове товариство «Гарантія», затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів від 29.04.2011.
ЗРД Філія ПАТ «Страхове товариство «Гарантія» яке відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію зареєстроване Державною адміністрацією Печерського району у м. Києві. Статут ПАТ «Страхове товариство «Гарантія» зареєстрований 20.06.2011, номер запису 10701050085017939.
ПАТ «Страхове товариство «Гарантія» має свідоцтво про реєстрацію фінансової установи СТ № 329, дата видачі свідоцтва - 21.08.2004, зареєстровано як фінансову установу відповідно до Розпорядження Комісії від 24.06.2004 № 1224, свідоцтво видане Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.
Запорізька філія ЗРД Філія ПАТ «Страхове товариство «Гарантія» перебуває на податковому обліку ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя з 14.07.2006 під № 7296.
ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя було проведено позапланову виїзну перевірку суб'єкта господарювання ЗРД Філія ПАТ «Страхове товариство «Гарантія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 29.08.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 29.08.2012.
В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення філією позивача вимог пп. «г» пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 , пп. «а» п. 19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»; пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.2 п.168.1. ст. 168, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України; пп. 168.1.5 п. 168.1, пп. 168.4.1. п. 168.4 ст. 168, п. 171.1. ст. 171 Податкового кодексу України.
Також, під час перевірки встановлено, що директору ЗРД Філія ПАТ «Страхове товариство «Гарантія» видавались готівкові кошти з каси підприємства в сумі 63 560,64 грн. не підтверджені документально.
За результатами проведеної перевірки складено акт № 98/10/22-11/34478826 від 11.09.2012, який, у зв'язку з неможливістю вручення, направлено поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Вказаний лист 15.10.2012 повернувся адресанту у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС направлено на адресу ДПІ в Печерському районі м. Києва лист про надання інформації від 17.09.2012 у якому зазначалось, що у зв'язку із виявленням під час проведення позапланової виїзної перевірки порушень законодавства з боку ЗРД Філія ПАТ «Страхове товариство «Гарантія» ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя надсилає матеріали перевірки до ДПІ в Печерському районі м. Києва для їх розгляду та прийняття рішення по суті.
На підставі висновків, викладених у Акті перевірки ДПІ в Печерському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 20.11.2012 № 0012692205, яким до позивача за порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 застосовано штрафні санкції у розмірі 63 561,00 грн.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з п. 7.37 розділу 7 Положення «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення), під час проведення перевірок аналізується порядок видачі підприємствами сум під звіт, виявляються факти неправомірної видачі готівки під звіт працівникам, які повністю не розрахувалися за попередньо видані їм кошти, факти несвоєчасного звітування, а також випадки передавання підзвітних коштів одним працівникам іншому тощо.
Відповідно до п. 7.39 розділу 7 Положення, під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо.
Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.
Згідно з п. 7.41 розділу 7 Положення, під час перевірки правильності оформлення видачі готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.
Відповідно до п. 7.47 розділу 7 Положення для перевірки використовуються потрібні касові та розрахункові документи підприємства (підприємця) (касова книга, касові ордери, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, звіти працівників щодо витрачання підзвітних сум), а також документи, що підтверджують здійснені покупцем (замовником) витрати готівки під час придбання товарів, оплати наданих послуг та виконаних робіт (касові та товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, інші розрахункові документи, а також рахунки-фактури, податкові накладні, договори на поставку продукції, надання послуг, виконання робіт, товарно-транспортні накладні тощо).
Незалежно від того, чи видавалися гроші працівнику під звіт або він придбав товар (роботи, послуги) на потреби підприємства за власні кошти, такий працівник подає звіт та оригінали підтверджуючих документів.
Якщо на потреби підприємства підзвітна особа придбаває товари, сировину, матеріали, до звіту необхідно додати документи, що підтверджують здійснення платежу (наприклад, фіскальні чеки, квитанції касових ордерів), а також отримання товару, сировини, матеріалів від продавця (товарні накладні тощо). Якщо продавець товарно-матеріальних цінностей є платником ПДВ, працівник надає податкову накладну.
Якщо підзвітна особа для потреб підприємства оплачує роботи чи послуги, до звіту додається документ, що підтверджує оплату робіт (послуг), та акт виконаних робіт (наданих послуг). При придбаванні підзвітною особою сільськогосподарської продукції до Звіту додається закупівельний акт.
Відповідно до положень п. 1.1 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року № 889-IV, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його продавцем (само зайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку.
Згідно пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.
Згідно пп. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Відповідно до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, директору ЗРД ПАТ СК «Гарантія» Панову Вадиму Юрійовичу було видано з каси підприємства готівкою за видатковими касовими ордерами кошти в сумі 63 560,64 грн. по рахунку 37.2.
Однак, в порушення зазначених вище норм права позивачем на перевірку не надані авансові звіти та підтверджуючі до них документи, а саме: рахунки-фактури, податкові накладні, договори на поставку продукції (надання послуг), виконання робіт, товарно-транспортні накладні, податкові та видаткові накладні, акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) тощо, які б свідчили про використання отриманих директором Пановим В.Ю. з каси підприємства готівкових коштів в сумі 63 560,64 грн. на потреби підприємства.
Таким чином, видані директору ЗРД ПАТ СК «Гарантія» Панову В.Ю. готівкові кошти з каси підприємства в сумі 63 650,64 грн. не підтверджені документально.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, як суб'єктом владних повноважень, повністю доведено правомірність прийнятого нею податкового повідомлення-рішення від 20.11.2012 № 0012692205.
Натомість, доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2013 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк В.Ю. Ключкович І.Й. Петрик
Повний текст ухвали складено та підписано - 08.05.2014
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Ключкович В.Ю.
Петрик І.Й.