м. Миколаїв
20 березня 2014 року Справа № 487/9509/13-а
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. за участю секретаря судового засідання Бітюкової А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1
доУправління служби безпеки України у Миколаївській обл., вул. Спаська, 40, м. Миколаїв, 54001
проскасування наказу від 20.09.13 р. № 288-ос, № 280-ос від 13.09.2013 року, поновлення на військовій службі,
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача: Олійника Я.Ю.
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління СБУ в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування Наказу № 288-ос від 20.09.2013 року в частині звільнення старшого прапорщика ОСОБА_1 з військової служби а також визнання протиправним та скасування наказу № 280-ос від 13.09.2013 року у частині накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби через службову невідповідність та поновлення на військовій службі.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідачем неправомірно застосовано до нього «звільнення через службову невідповідність» як захід дисциплінарного стягнення. Оскільки, при обранні заходу дисциплінарного стягнення керівником СБУ не враховано бездоганну тривалу службу Позивача в органах СБУ, а також не досліджено причини, які призвели до скоєння Позивачем ДТП. Так, серед причин, що призвели до ДТП є: не додержання відповідальними особами відповідача внутрішніх інструкцій та направлення на виконання завдання Позивача у стані втомленості, через те, що в нього не було достатньо часу на відпочинок після чергування, передбачений інструкціями. Окрім того, позивач вважає, що під час проведення службового розслідування по факту ДТП, комісією було не повно дослідженні об'єктивні причини та обставини ДТП. Так, схема ДТП на місці пригоди не складалася, не було досліджено та враховано відсутність дублюючого світлофору на місці пригоди, не було враховано емоційний та фізичний стан водіїв, не були проведені тести на вміст алкоголю в крові водіїв, не враховані погодні умови тощо. Оскільки всі ці фактори у сукупності призвели до порушення з боку позивача правил дорожнього руху, що призвело до ДТП, позивач вважає, що керівником СБУ обраний непропорційно суворий захід дисциплінарного стягнення у вигляді «Звільнення через службову невідповідність», а від так Накази № 280-ос та 288-ос належить скасуванню, та просить суд поновити його на роботі.
Відповідач проти позову заперечує, надав суду письмові заперечення та пояснення в судовому засіданні, вважає що позовні вимоги не обґрунтовані та простить суд відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 163 КАС України в судовому засіданні 20.03.2014 року судом оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Вислухав пояснення сторін, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов не належить задоволенню, виходячи з наступного:
Позивач проходив військову службу в органах Служби безпеки України за контрактом в період з 23.02.1994 по 21.09.2013 на посадах прапорщиків в Управлінні Служби безпеки України в Миколаївській області.
11.11.2011 зі старшим прапорщиком ОСОБА_1 був укладений Контракт про проходження військової служби у Службі безпеки України строком на 3 роки з 01.01.2012 до 01.01.2015.
ОСОБА_1 перебував на військовій службі на посаді водія 1 класу гаража відділу господарського забезпечення Управління СБ України в Миколаївській області.
Відповідно до пункту Контракту старший прапорщик ОСОБА_1, як водій - учасник дорожнього руху, повинен знати й неухильно виконувати вимоги ПДР (п. 1.3).
05.07.2013 року під час виконання службових обов'язків ОСОБА_1 відбулась дорожньо-транспортна пригода за його участю. На підставі рапорту від 05.07.2013 помічника начальника управління (по роботі з особовим складом) було призначено службове розслідування за фактом ДТП від 05.07.2013 року.
У Висновках службового розслідування комісією зазначено, що під час ДТП 05.07.2013 року в діях старшого прапорщика ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного правопорушення, які полягали у неналежному виконанні службових обов'язків, а також порушення військової дисципліни, невиконання вказівок Голови СБ України під час керування службовим автотранспортом через недотримання правил дорожнього руху. (а.с.55-57) Внаслідок ДТП її учасники отримали різні тілесні ушкодження, при цьому 7 осіб знаходилися на лікуванні в медичних закладах.
Матеріальна шкода автомашинам учасницям ДПТ становить: 50266,47 грн., автомобілю «HYUNDAI Н1», номерний знак НОМЕР_1, та автомобілю «ВАЗ 210934» держ.номер НОМЕР_2.
Разом з цим, старший прапорщик ОСОБА_1 після закінчення службового розслідування був ознайомлений з висновками, що підтверджується матеріалами справи, не висловлював жодних зауважень, клопотань, міркувань тощо. Позивач ніяких заперечень не надавав, не заявляв клопотань щодо недостатньо перевірених матеріалів або необ'єктивності в проведенні службового розслідування чи з інших питань.
Під час розгляду справи в судовому засіданні ОСОБА_1 визнав, що 05.07.2013 року він порушив правила дорожнього руху, але вважає, що причиною цього порушення є його втомленість через надто інтенсивний розклад роботи, та вина керівництва відповідача щодо недотримання регламенту відпочинку водіїв після чергувань.
Відповідно до пункту 8.3 Інструкції № 547, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, службова особа, яка призначила службове розслідування, приймає рішення про його притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення, а також особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, на висновку за його результатами.
Згідно з пунктом 8.4 Інструкції № 547 накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, здійснюється у порядку і в спосіб, що визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Частинами третьою та четвертою статті 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків; діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов'язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни.
Згідно зі статтею 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Відповідно до статті 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення.
При цьому, Дисциплінарним статутом Збройних Сил України не визначено, яке конкретно дисциплінарне стягнення у яких випадках повинен застосовувати командир (начальник) до підлеглого, який скоїв правопорушення.
За результатами службового розслідування відповідачем 13.09.2013 року прийнято Наказ № 280 - ос, по притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з військової служби за службову невідповідність та як наслідок 20.092.103 року Наказом № 288-ос позивача було виключено зі списків особового складу.
З Наказом № 280-ос від 13.09.2013 року ОСОБА_1 був ознайомлений під підпис особисто 16.09.2013 року , що підтверджується матеріалами справи, та з Наказом № 288-ос від 20.09.2013 року позивача ознайомлено під підпис 23.09.20-13 року.
Суд критично оцінює позицію позивача, що дисциплінарне стягнення застосоване керівником СБУ надто суворе та непропорційно скоєному, оскільки саме керівник установи який відповідно Статуту має повноваження щодо притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності має виключне імперативне право на обрання виду дисциплінарного стягнення.
Така правова позиція неодноразово висловлювалася у рішеннях Вищого адміністративного суду України під час розгляду аналогічних справ.
Відповідач у своїх запереченнях посилається на час звернення Позивача до суду з адміністративним позовом та вважає, що оскільки про існування Наказу № 280-ос позивачу стало відомо ще 16.09.2013 року, то позов в частині оскарження цього Наказу належить залишенню без розгляду через пропуск позивачем строку звернення з позовом до адміністративного суду. Однак суд не може погодитися з такою позицією відповідача, оскільки питання про прийняття заяви про збільшення позовних вимог та оскарження Наказу № 280 від 13.09.2013 року було вирішено ще Заводським районним судом м. Миколаєва, коли справа перебувала там на розгляді. Питання про порушення чи не порушення позивачем строків оскарження Наказу № 280-ос та подання заяви збільшення позову було вирішено судом до направлення справи до Миколаївського окружного адміністративного суду за правилами ст. 22 КАС України. Таким чином, Миколаївський окружний адміністративний суд розглядає справу в межах заявлених позивачем позовних вимог.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).
Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При винесені рішення по адміністративній справі, суд вирішує питання про розподіл витрат відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Суддя Н. В. Лісовська
Повний тест постанови
виготовлено та підписано суддею 26.03.2014 року.