м. Миколаїв
19 березня 2014 року Справа № 814/250/14
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
доГоловного управління Міндоходів у Миколаївській обл., вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54009
проскасування рішення від 30.08.2013р. № 000029,
Позивач звернувся до суду з позовом до ГУ Міндоходів України в Миколаївської області з вимогами про скасування Рішення про застосування штрафних фінансових санкцій №000029 від 30.08.2013 року.(далі по тексу Рішення)
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що при проведенні перевірки ФОП ОСОБА_1 перевіряючі мали Наказ та Направлення на перевірку господарської одиниці позивача кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1», але фактично здійснили перевірку в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2». Оскільки позивач не має жодного відношення до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», а Направлення та Наказ на перевірку були виписані на кафе бар «ІНФОРМАЦІЯ_1», то відсутній сам факт вчинення Позивачем порушення законодавства, а від так прийняте, за результатами такої перевірки Рішення про застосування фінансових санкцій належить скасуванню.
Представник відповідача проти заявленого позову заперечувала, надала суду письмові заперечення та пояснення в судовому засіданні, де зазначила, що під час проведення перевірки ОСОБА_1 особисто була присутня, була ознайомлена з Наказом та направленням на перевірку, допустила до перевірки, підписала додатки до Акту перевірки з описом горілчаної продукції, прийняла описану горілчану продукцію на зберігання. Зауважень, щодо місця проведення перевірки, проведення перевірки не її господарської одиниці, перевіряючим не робила, в Акті перевірки зауважень не писала, але відмовилася від підпису в акті перевірки. Про дату та час розгляду матеріалів щодо застосування штрафних фінансових санкцій ОСОБА_1, була повідомлена своєчасно та належним чином. А від так, відповідач вважає, що при прийнятті рішення, контролюючий орган діяв в межах та в спосіб визначений законодавством та Рішення про застосування штрафних фінансових санкцій не належить скасуванню.
В судовому засіданні 19.03.2014 року представниками сторін заявлено клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до положень ч. 4 ст. 122 КАС України суд здійснює розгляд справ в порядку письмового провадження.
Вислухав пояснення представників сторін, пояснення, допитаних в минулих судових засіданнях, свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідив матеріали , що містяться у справі, судом встановлено наступне:
Перевіряючими ГУ Міндоходів у Миколаївської області ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на підставі Наказу № 86 від 12.07.2013 року,направлень № 28 та № 27 від 12.07.2013 року (а.с. 19-20, 80) здійснено вихід за адресою АДРЕСА_2 з метою проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1
В наказі та направленнях на перевірку зазначено, що перевірка повинна бути здійснена ФОП ОСОБА_1 у господарській одиниці кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташовано за адресою АДРЕСА_2.
В судовому засіданні 06.03.2014 року Свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що він є директором бази відпочинку розташованої за адресою АДРЕСА_1, в склад якої входять декілька будівель в тому числі магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2» (в приміщенні якого саме відбувалася перевірка 18.07.2014 року) та в окремо розташованій будівлі ( на протилежній стороні земельної ділянки, яку займає база відпочинку) знаходиться кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1». Це також підтверджується й схематичним планом місцевості, наданим представником позивача суду (а.с. 83). Під час своїх свідчень свідок ОСОБА_5 зазначив, що він особисто як фізична особа орендує приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», відповідно до договору оренди. В цьому приміщені він здійснює підприємницьку діяльність з реалізації продуктів харчування та горілчаних тютюнових виробів.
На час проведення перевірки кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1», зі слів свідка, не працював, а використовувався в якості їдальні для відпочиваючих, а від так горілчані вироби там у цей період часу не продавалися. Свідок також пояснив, що на час перевірки та тепер він ніколи не був зареєстрованим фізичною особою підприємцем, трудові відносини з продавчинею магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_4 він не оформлював, ліцензії на реалізацію горілчаних виробів та дозвіл на торгівлю продовольчою групою товарів не отримував, але всі горілчані тютюнові вироби, що були описані під час перевірки належать саме йому та в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» він здійснює підприємницьку діяльність.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_2, ОСОБА_3 (особи які безпосередньо здійснювали перевірку) пояснили, що після проведення «закупки», продавчиня ОСОБА_4 викликала ОСОБА_1 Наказ та направлення на перевірку були вручені ОСОБА_1 особисто під підпис. При проведенні перевірки ні ОСОБА_1, ні продавчиня ОСОБА_4 не вказали перевіряючим, що об'єкт, де вони проводять перевірку не є приміщенням кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1». Однак про те, що перевірка проводиться саме в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_1», свідчили й розкладні «меню» та столиках. Окрім того, ОСОБА_1 підписала додаток до Акту перевірки (опис переліку горілчаних та тютюнових виробів) особисто надала пояснювальну, що вона продала перевіряючим горілку та цигарки (а.с. 38).
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні, допитана під присягою, пояснила суду, що на час перевірки мала офіційно неоформлені трудові відносини з директором бази відпочинку ОСОБА_5 на протязі двох літніх місяців у 2013 році та виконувала функції бармена в приміщені магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2». Магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2» має два відділка:1) з реалізації продуктів харчування, там є окремий продавець та бар, де саме вона й працювала.
В матеріалах справи містяться копії Ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями які отримувала ФОП ОСОБА_1 на кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1» та на магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2» (а.с. 43-44), дія цих ліцензій скінчилася 05.07.2013 року, в той час як перевірка проводилася 18.07.2013 року тобто через 13 днів після закінчення ліцензії.
Виходячи з фактичних обставин справи та доказів добитих у судовому засіданні суд приходить висновку, що в приміщенні по АДРЕСА_1 (де саме й була проведена перевірка) розташований магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2» (про що свідчить рекламна вивіска) та показання свідків. Також в цьому приміщенні розташований й кафе - бар.
ФОП ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність по реалізації алкогольних та тютюнових виробів на протязі 2013 року як в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» так й в кафе барі «ІНФОРМАЦІЯ_1» які розташовані за однією адресою. З цією метою Позивачка отримувала дозволи на торгівлю, ліцензії та зареєстрована два касових апарати (а.с. 81).
Суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4 та позицію представника позивача, що здійснена перевірка фактично проведена магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» а ні господарської одиниці - бар-кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», оскільки це спростовується добитими в судовому засіданні доказами. Так, Позивака самостійно при проведенні перевірки була присутня, отримала Наказ та направлення на перевірку, визнала що продала без ліцензії горілку та цигарки, підписала додатки до Акту перевірки, взяла на відповідальне зберігання описані горілчані та тютюнові вироби, жодних зауважень перевіряючим щодо місця проведення перевірки не робила. Окрім того, саме Позивачці видавалася ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними та тютюновими виробами напоями як у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» так й у барі-кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка скінчилася за два тижні до часу проведення перевірки.
Показання свідка ОСОБА_5, про те що він особисто здійснював підприємницьку діяльність в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки він не мав ні яких дозвільних документів на здійснення господарського діяльності та роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, ні коли не був зареєстрований як фізична особа підприємець, а від так він був позбавлений всякої законної можливості здійснювати господарську діяльність.
Суд також критично оцінює фото докази, що були наданні суду, оскільки з даних фотографій не можна зробити висновок, що на знімках № 1-6 (а.с. 84-86) сфотографований саме кафе - бар «ІНФОРМАЦІЯ_1», оскільки відсутні будь які ідентифікуючі ознаки (вивіска, реклама, сама барна стійка з вітринами для алкоголю тощо). Виходячи з наданого суду схематичного плану розташування будівель, на базі відпочинку є декілька окремих приміщень: й столової, й кафе та інше, в якій саме частині були зроблені фото, встановити не можливо.
Окрім того, фотографії магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2» фото № 7-9 (а.с. 87-88) містить тільки вивіску магазину та ту частину магазину де здійснюється реалізація продуктів харчування та не містять тієї частини приміщення де саме й розташований кафе-бар та де безпосередньо перевіряючими була проведена перевірка. Слід зауважити, що представником позивача залучено до матеріалів справи фотографії, як доказ, які були зроблені у березні 2014 року, тоді як перевірка проводилася у липні 2013 року. У позивача відсутні будь-які докази, що магазин "ІНФОРМАЦІЯ_2" має додатково відділ "кафе-бар".
Про існування магазину та кафе-беру в одному приміщенні за адресою АДРЕСА_1 свідчать показання самої Позивачки та свідків допитаних у судовому засіданні.
Таким чином, суд приходить висновку, що перевіряючими здійснено перевірку відповідно до Наказу на перевірку та Направленні ФОП ОСОБА_1 її господарської одиниці кафе-бер «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташований за адресою АДРЕСА_1.
Факт відсутності у ФОП ОСОБА_1 на час перевірки ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами позивачем не заперечується.
30.08.2013р. матеріали перевірки ФОП ОСОБА_1 було розглянуто ГУ Міндоходів у Миколаївській області та винесено рішення №000029 про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій в загальному розмірі 81778,80грн. у відповідності до вимог:
- п.6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02.06.2003р. (надалі за текстом - Порядок №790), відповідно до яких рішення про застосування фінансових санкцій приймаються керівником або заступником керівника органу, який видає ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством;
- ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», відповідно до яких роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
- ст. 17 Закону, відповідно до яких до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
Рішення про застосування фінансових санкцій від 30.08.2013р. №000029 було складено в трьох примірниках, один з яких залишився в оргаі, посадова особа якого прийняла це рішення; другий 30.08.2013р. бул надіслано ФОП ОСОБА_1; третій - 03.09.2013р. було надіслано до органу державної податкової служби за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності як платника податків для контролю за надходженням до державного бюджету суми сплаченого штрафу - ДПІ у м.Херсоні ГУ Міндоходів у Миколаївській області, що відповідає вимогам п.9 Порядку №790.
Посилання позивача у своїй позовній заяві на те що оскаржуване Рішення мало прийматися за місцем реєстрації платника податків, а від так належить скасуванню, є хибним. Окрім, недотримання форми або порушення порядку прийняття оскаржуваного Рішення е не спростовує встановленого факту здійснення роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами ФОП ОСОБА_1 без наявності ліцензії на такі види діяльності.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).
Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -
У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Суддя Н. В. Лісовська