Справа № 815/1976/14
29 квітня 2014 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
за участю секретаря Загрійчук О.В.
сторін:
позивач ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Семенов Є.В.
третя особа не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 до управління служби безпеки України в Одеській області, третя особа: ОСОБА_6 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання утриматись від вчинення дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивачі звернулися до Одеського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до управління служби безпеки України в Одеській області, третя особа: ОСОБА_6, в якому просять:
- визнати дії Управління служби безпеки України в Одеській області, спрямовані на виселення позивачів із службової квартири АДРЕСА_1 протиправними;
- визнати бездіяльність Управління служби безпеки України в Одеській області при вирішені питання про надання позивачам (замість службового) житла з державного чи громадського житлового фонду, або зняття з даного житла - квартири АДРЕСА_1 - статусу службового протиправною;
- захистити права позивачів, як осіб, яка не може бути виселеними із службового жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення, зобов'язавши УСБУ в Одеській області утриматися від вчинення дій, спрямованих на виселення ОСОБА_1, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 із службової квартири АДРЕСА_1;
- захистити права позивачів, як осіб, яка не може бути виселеним із службового жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення, зобов'язавши Управління служби безпеки України в Одеській області негайно вирішити питання про надання позивачу (замість службового) житла з державного чи громадського житлового фонду, або зняття з даного житла - квартири АДРЕСА_1 - статусу службового.
ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги в частині, а саме:
- визнати дії Управління служби безпеки України в Одеській області, спрямовані на виселення позивачів із службової квартири АДРЕСА_1 протиправними;
- визнати протиправною бездіяльність Управління служби безпеки України в Одеській області при вирішені питання про зняття з даного житла квартири АДРЕСА_1 статусу службового;
- захистити права позивачів, як осіб, яка не може бути виселеними із службового жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення, зобов'язавши УСБУ в Одеській області утриматися від вчинення дій, спрямованих на виселення ОСОБА_1, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 із службової квартири АДРЕСА_1;
- захистити права позивачів, як осіб, які не може бути виселеним із службового жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення, зобов'язавши Управління служби безпеки України в Одеській області негайно вирішити питання про зняття з даного житла квартири АДРЕСА_1 статусу службового, з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих в судовому засіданні поясненнях.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши, що дії спрямовані на виселення позивачів відповідачем не вчинялись, оскільки такі дії повинні вчинятися за наявності судового рішення. З позовом до суду про виселення не звертались.
Крім того, вирішення питання про виключення жилого приміщення із числа службових є правом, а не обов'язком керівника. Про це на разі зазначає і сама ОСОБА_1 у своїх заявах до начальника УСБ України в Одеській області.
Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом поряду. До суду надійшла заява за вхід. № 10586/14 від 25.04.2014р. з проханням розглядати справу за його відсутності, у зв'язку з вибуттям у щорічну основну відпустку.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.
27.11.2003 р. Рішенням Київської районної адміністрації Одеської міської ради №1858 до числа службових жилих - приміщень Управління СБ України в Одеській області була включена двокімнатна квартира АДРЕСА_1. Вказана службова квартира була надана співробітнику Управління ОСОБА_6 зі складом сім'ї 4 особи (ОСОБА_6, дружина - ОСОБА_1, син - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2
15.06.2004 року на підставі ордеру № 0908, виданого згідно вимог ст. 122 ЖК України, ОСОБА_6, як працівник Управління служби безпеки України в Одеській області, вселився у службову квартиру АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4
Заочним рішення Київського районного суду м. Одеси від 16.01.2013 р. розірваний шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6
Вказане рішення набрало законної сили 07.11.2013 року (ухвала апеляційного суду Одеської області).
Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 118 ЖК України, службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Приписами ч. 1 ст. 121, ст. 123 ЖК України, порядок надання службових жилих приміщень та користування ними встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.
Користування службовими жилими приміщеннями здійснюється відповідно до Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року № 1081.
Водночас порядок організації забезпечення та надання житлових приміщень військовослужбовцям - особам офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Служби безпеки України, а також особам, звільненим з військової служби в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у СБ України після звільнення (далі - співробітники) та членам їх сімей, уключаючи членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли, пропали безвісти під час проходження військової служби, які перебувають на обліку осіб та потребують поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей), регулюється Інструкцією про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень, яка затверджена наказом Служби Безпеки України від 06.11.2007 року № 792 (далі - Інструкція).
Так, відповідно до п. 1.2 цієї Інструкції, державні службовці, службовці та працівники, які проходять службу (працюють) у СБ України, забезпечуються житловими приміщеннями відповідно до вимог чинного законодавства.
Співробітники та члени їх сімей, які проживають разом з ними, за відсутності за місцем проходження служби житла для постійного проживання забезпечуються службовими житловими приміщеннями (п. 5.1 Інструкції).
Виселення зі службових житлових приміщень здійснюється у порядку та на підставах, визначених законодавством України.
Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання протиправними дій УСБУ в Одеській області, спрямованих на виселення позивачів із службової квартири АДРЕСА_1 та вимогу щодо зобов'язання утриматися від вчинення дій, спрямованих на виселення ОСОБА_1, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 із службової квартири АДРЕСА_1, суд зазначає, що приписами п. 5.18. Інструкції визначено, що підлягають виселенню зі службового житлового приміщення без надання іншого службового житлового приміщення колишні члени сім'ї співробітника, які проживають з ним після розірвання шлюбу, у двомісячний термін з дня розірвання шлюбу. У випадку, якщо вказані особи в добровільному порядку не звільнять службове житлове приміщення, їх виселення провадиться у судовому порядку (п. 5.18 Інструкції).
З урахуванням викладеного, суд звертає увагу на те, що питання виселення розглядається у іншому судовому порядку, а саме:
Пунктом 24 Постанови Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» визначено, що у порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття із такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання у належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків. Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі як відповідача суб'єкта владних повноважень.
Судом в свою чергу встановлено, що відповідачем не вчинялись дії по виселенню позивачів, а саме: з позовом до суду відповідач не звертався. Тоді, як виселення можливе лише за рішенням суду.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги щодо протиправності дій відповідача по виселенню позивачів.
Крім того, право на звернення до суду є конституційним правом фізичних і юридичних осіб, яке за Конституцією України не може бути обмеженим.
Щодо визнання протиправною бездіяльності УСБУ в Одеській області при вирішені питання про зняття з даного житла - квартири АДРЕСА_1 статусу службової та зобов'язання УСБУ в Одеській області негайно вирішити питання про зняття з квартири статусу службового, суд виходить з наступного.
Рішення про виключення з числа службових житлових приміщень приймається керівниками відповідних органів, закладів та установ СБ України на підставі пропозицій житлово-побутової комісії та за погодженням з ПГЗ, що затверджується заступником Голови СБ України, до функціональних обов'язків якого належить координація господарського забезпечення, з наданням необхідних документів для його вивчення (п. 5.14).
Службові житлові приміщення повинні використовуватись тільки за призначенням.
Житлове приміщення виключається з числа службового у випадках: якщо в Центральному управлінні, органі, закладі чи установі СБ України відпала потреба в його використанні; якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень (п. 5.22 Інструкції).
Отже, підстави та порядок зняття статусу «Службового» із житла визначені приписами Інструкції.
Судом встановлено, що 10.02.2014 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до начальника УСБ України в Одеській області, в якій просить зняти з квартири статус службової, при цьому, зазначаючи, що виключення жилого приміщення із числа службових є правом, а не обов'язком.
Вказана заява була розглянута та надано відповідь від 07.03.2014 року № 65/25/Р-1/389, в якій зазначено, що рішення про виключення квартири з числа службових житлових приміщень приймає начальник Управління на підставі пропозицій житлово - побутової комісії та за погодженням з підрозділами господарського забезпечення СБ України, що затверджується заступником Голови СБ України (п. 5.14 Інструкції).
Також, зазначається, що рішення житлово - побутової комісії Управління від 04.02.2014 року (протокол № 1) на підставі рапорту ОСОБА_6, були внесені зміни до справи квартирного обліку ОСОБА_6, у звязку із чим ОСОБА_1 та її діти не перебувають на квартирному обліку в Управлінні.
Також зазначили, що ОСОБА_5 є співробітником УСБУ, та має право звернутися до ЖПК Управління для вирішення питання про постановку його на квартирний облік за місцем служби.
Враховуючи наведене суд не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову, оскільки чинним законодавством не передбачені підстави за наявності яких відповідач мав би обов'язок зняти статус службового із житла.
А відтак, у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача вчинити вказані дії.
Згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), а суд відповідно до ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників процесу, оцінивши надані ними докази, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.
Суддя Потоцька Н.В.
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
05 травня 2014 року.