Справа № 498/1230/13-ц
Провадження №2/498/12/14
22 квітня 2014 року смт. Велика Михайлівка Одеської області
Великомихайлівський районний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді Теренчук Н.С.
при секретарі Козачінській Л.Г.
з участю позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника позивачів адвоката ОСОБА_3
представника органу опіки та піклування Великомихайлівської РДА - Скопенко С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 до ОСОБА_6 (органи опіки та піклування: служба у справах дітей Великомихайлівської районної державної адміністрації, виконавчий комітет Тростянецької сільської ради, служба у справах дітей Одеської міської ради) про визначення способів участі батька, діда і баби у вихованні дітей -
Позивачі у липні 2013 року звернулись до суду із зазначеним позовом, у якому просять визначити способи їх участі, відповідно як батька, баби і діда у вихованні дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, встановивши порядок їх побачення з дітьми, при якому батько ОСОБА_1 забирає дітей до свого місця проживання в АДРЕСА_2: перші і треті вихідні місяця (субота і неділя) починаючи з 15 години п'ятниці до 20-ої години неділі; літні канікули - з 1 по 30 серпня відповідного року; зимові канікули - з 5 по 10 січня відповідного року.
Просять також зобов'язати відповідачку, як матір дітей, надавати дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідачам у вказані вище місяці, дні та години.
Свої вимоги обґрунтовують тим, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка, як подружжя з серпня 2012 року припинили сімейні відносини і стали проживати окремо, діти проживають з відповідачкою і до теперішнього часу сторони не дійшли згоди щодо порядку участі позивачів у вихованні дітей, які проживають окремо від них.
Відповідачка з дітьми зареєстровані АДРЕСА_3, проте з серпня 2012 року вони фактично проживають у місті Одесі, де син ОСОБА_7 навчається в Одеській загальноосвітній школі № 78 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради.
Стверджують, що спроби батька бачитися зі старшим сином позитивного результату не дали, оскільки ні відповідачка, ні адміністрація вказаної школи не дають можливості з ним зустрічатися. Відповідачка приховує місце свого фактичного проживання з дітьми і не дає позивачам можливості бачитися також і з молодшим сином ОСОБА_8.
У зв'язку з цим, позивач ОСОБА_1 16 квітня 2013 року звертався із заявою до служби у справах дітей Одеської міської ради про визначення способу участі батька у вихованні дітей, проте своїм листом № 2536 від 07 травня 2013 року служба його повідомила, що заочний розгляд питання не допускається і необхідно вказати конкретне місце проживання матері з дітьми.
Після цього позивач ОСОБА_1 із аналогічною заявою 18 травня 2013 року звернувся до служби у справах дітей Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області за місцем реєстрації місця проживання відповідачки з дітьми.
Згідно протоколу № 7 від 21 червня 2013 року комісією з питань захисту прав дитини Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області, було вирішено надати дозвіл ОСОБА_1 у прийняті участі у вихованні дітей наступним чином - за згодою обох батьків, попередньо за три дні попереджати про свій візит до дітей та проводити час з дітьми в присутності матері.
Позивачі вважають вказане рішення комісії необгрунтованим і незаконним, а питання щодо участі позивачів у вихованні дітей необхідно вирішити у судовому порядку виходячи з того, що умова побачення з дітьми у присутності матері порушує право позивачів на особисте спілкування та прямі контакти з дітьми.
У заяві зазначається, що сім'я позивачів має належні житлово-побутові умови - житловий будинок загальною площею 100,2 кв. м і житловою площею 50,2 кв. м, який знаходиться на присадибній ділянці площею 0,25 га, є земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,2038 га, ведуть підсобне господарство, у якому мають 90 голів птиці і 6 бджолосімей.
Стверджують, що за станом здоров'я дід і баба не можуть виїжджати до міста Одеси для побачення зі своїми онуками поза житловими приміщеннями у непристосованих для цього місцях, а наявні у позивачів житлово-побутові умови дають можливість приймати обох дітей на тривалий час та спілкуватись з ними у звичній для них домашній обстановці.
У судовому засіданні позивачі та їх представник свої вимоги підтримують повністю.
Відповідачка позов визнала частково і суду пояснила, що згодна на побачення позивачів з дітьми тільки за місцем її проживання з дітьми в місті Одесі та у її присутності. Обгрунтовує це тим, що батько дітей має паспорт Молдови і може без її згоди вивезти дітей з України. У зв'язку з відсутністю роботи за фахом у Великомихайлівському районі вона з дітьми з серпня 2012 року проживає в місті Одеса. Зазначає, що батько дітей позивач ОСОБА_1 зловживав алкоголем і бив її та дітей, щорічно по 5 місяців перебуває за кордоном по паспорту Молдови на стипендію посольства Франції, з дітьми бачиться рідко, їх справами не цікавиться. Підтверджує, що дід і баба мають будинок в селі Орел Великомихайлівського району, де вони з дітьми бували до липня 2012 року.
Допитані у судовому засіданні свідки дали наступні показання:
ОСОБА_1, що під час проживання з відповідачкою у шлюбі з 2002 року у місті Тирасполь Молдови щотижня разом з дітьми їздили в село Орел Великомихайлівського району Одеської області де його батьки мають будинок і присадибну ділянку, а старший син проводив там канікули і має друзів. Сімейні відносини з відповідачкою припинили з серпня 2012 року і деякий час він не міг спілкуватись з дітьми, бо не знав їх нову адресу у місті Одесі, зі старшим сином бачився у школі, проте весною 2013 року його класний керівник за ініціативою відповідачки заборонила йому бачитися з сином у школі. Після його звернення до служби у справах дітей відповідачка дозволяла йому біля двох годин бачитись з дітьми в Одесі у її присутності і вона весь час не відходила від них. Намагався спілкуватись зі старшим сином через інтернет, проте було видно, що відповіді робив не він. Просив відповідачку дати йому дітей на святкування «золотого весілля» його батьків, але вона відмовила, хоча у цей час була недалеко на весіллі у своїх родичів. Його батько переніс два інфаркти і він його один раз брав з собою в Одесу на побачення з дітьми, але відповідачка стала ображати батька і він його ледь живого привіз додому. Його мати після операції живе з кардіостимулятором і не може виїздити до міста Одеси.
ОСОБА_2, що має в селі Орел Великомихайлівського району будинок з присадибною ділянкою, куди відповідачка з його сином та дітьми приїздили щотижня на вихідні, а старшого сина привозили також і на канікули. Після припинення відповідачкою з його сином сімейних стосунків у 2012 році відповідачка та старший внук на дзвінки не відповідають, його грошові перекази на їх адресу повертаються, продуктові передачі відповідачка не приймає. Старший внук говорив йому, що скучає за селом бо у місті нема де гуляти. В Одесі є його родич з автомобілем, який може з батьком дітей привозити і відвозити їх в село Орел, бо він після двох інфарктів і жінка з кардіостимулятором не можуть їздити до дітей в Одесу.
ОСОБА_11, що є сестрою відповідачки і знає, що її чоловік давно страждає від алкогольної залежності і у нетверезому стані бив і ображав сестру, у зв'язку з чим вони вирішили забрати її з дітьми до Одеси через небезпеку для дітей.
Судом досліджені наступні докази, про які сторони не заявили заперечень щодо їх належності та достовірності.
Згідно свідоцтва про шлюб, виданого на підставі відповідного актового запису № 31 складеного 19 жовтня 2002 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Великомихайлівського районного управління юстиції Одеської області, позивач ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з відповідачкою ОСОБА_6 (далі - подружжя).
Подружжя є батьками двох малолітніх синів згідно свідоцтв про народження виданих на підставі відповідних актових записів: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі запису № 02 складеного 06 травня 2003 року виконавчим комітетом Тростянецької сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, і ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі запису № 02 складеного тією ж сільрадою 14 грудня 2010 року (далі - діти).
Вказаний шлюб розірваний рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 30 травня 2013 року у справі № 498/580/13-ц, яке набрало законної сили 11 червня 2013 року, і вказаним рішенням суду визначено дітей залишити проживати з матір'ю.
Згідно свідоцтва про народження виданого на підставі запису № 296 від 12 лютого 1980 року складеного міським відділом ЗАГС міста Тирасполь Молдавської РСР, позивачі ОСОБА_5 і ОСОБА_2 є батьками позивача ОСОБА_1.
Відповідно до наданих паспортів, позивачі є громадянами України і ОСОБА_2 з 19 жовтня 1995 року, а ОСОБА_1 з 16 липня 2002 року зареєстровані АДРЕСА_4
У довідках Тростянецької сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, до складу якої входить село Орел, зазначено наступне:
всі позивачі фактично проживають за зазначеною вище адресою, при цьому ОСОБА_5 - без реєстрації;
відповідачка з дітьми зареєстровані АДРЕСА_3, проте фактично за місцем реєстрації не мешкають;
у приватній власності позивача ОСОБА_2 перебуває житловий будинок за вказаною вище адресою загальною площею 100,2 кв. м і житловою площею 50,2 кв. м, який знаходиться на присадибній ділянці площею 0,25 га, а також у його користуванні є земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,2038 га, має 90 голів птиці і 6 бджолосімей.
Згідно характеристик вказаної сільради від 04 липня 2013 року, всі позивачі за місцем проживання характеризуються позитивно.
У висновку Тростянецької сільської ради від 05 вересня 2013 року зазначено, що житлово-побутові умови сім'ї ОСОБА_2 дають можливість приймати обох дітей на тривалий час та спілкуватись з ними. Згідно доданого до нього акта обстеження, позивачі проживають у власному будинку, що складається з трьох кімнат площею 61 кв.м, на якій фактично проживають троє осіб, наявне електропостачання і газове опалення, постачання води з колодязя, у підсобному господарстві є гуси, кури, бджоли, качки. Знаходяться у задовільному стані місця для спання, навчання і проведення дозвілля дітей. Складних життєвих обставин і проблем у сім'ї немає.
У довідках та протоколах засідання лікарсько-консультативної комісії комунальної установи «Великомихайлівська центральна районна лікарня» вказано наступне:
ОСОБА_1 на обліку у психіатричному та наркологічному кабінеті не перебуває;
ОСОБА_2 страждає серцево-судинними захворюваннями і за станом здоров'я йому протипоказанні фізичні та психоемоційні навантаження, перебування на сонці та в недостатньо провітрюваних приміщеннях, тривала їзда в транспортних засобах;
ОСОБА_5 страждає цукровим діабетом, гострим порушенням мозкового кровообігу у 1999 і 2003 роках, серцево-судинними захворюваннями, перенесла 16.05.2007 року операцію імплантації електрокардіостимулятора і за станом здоров'я їй протипоказанні фізичні та психоемоційні навантаження, перебування на сонці та в недостатньо провітрюваних приміщеннях, тривала їзда в транспортних засобах.
За довідкою сер. МСЕ № 001859, виданою 02 серпня 2000 року Одеською кардіологічною спеціалізованою медико-соціальною експертною комісією, позивачу ОСОБА_2 встановлена безстроково друга група інвалідності у зв'язку із захворюванням, отриманим під час проходження військової служби.
У довідці Придністровського державного університету ім. Т.Г.Шевченка міста Тирасполь Республіки Молдова від 21 травня 2013 року вказано, що позивач ОСОБА_1 працює у цьому університеті викладачем кафедри романської філології.
За характеристикою вказаного університету він відзначений з позитивної сторони, успішно захистив магістерську роботу в університеті ім. Стендаля м. Гренобль Франції, а зараз є студентом другого курсу заочної аспірантури при університеті ім. Поля Верлена м. Монпельє Франції за спеціальністю «Загальне мовознавство».
За довідкою ЖБК «Вимпел-20» № 193 від 22.07.2013 року, відповідачка з дітьми проживає без реєстрації в АДРЕСА_1.
Згідно довідок Одеської загальноосвітньої школи № 78 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради, син ОСОБА_7 навчається у 5-Б класі, а відповідачка працює там вчителем початкових класів з 30 серпня 2013 року.
Згідно протоколу № 7 від 21 червня 2013 року комісії з питань захисту прав дитини Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області, було вирішено надати дозвіл ОСОБА_1 у прийняті участі у вихованні дітей наступним чином - за згодою обох батьків, попередньо за три дні попереджати про свій візит до дітей та проводити час з дітьми в присутності матері. Зазначено, що відповідачка надала ксерокопію паспорту Республіки Молдова, який належить батьку дітей, та висловила своє побоювання, що малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, можна вивести за кордон.
Розпорядженням Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області № 276/А-2013 від 09.07.2013 року «Про участь батька у вихованні малолітніх дітей» був визначений спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з матір'ю ОСОБА_6 в м. Одеса - попередньо за три дні попереджати про свій візит до дітей, та проводити час з дітьми в присутності матері.
У розпорядженні зазначено, що воно прийнято враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини при Великомихайлівській районній державній адміністрації від 21 червня 2013 року № 7/3 і відтворює рішення вказаної комісії.
За довідкою Великомихайлівського районного сектору головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 29.10.2013 року, проїзний документ дитини НОМЕР_1 на ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, виданий 12.04.2011 року повернено до ГУДМС України в Одеській області для подальшого знищення.
У наданому суду висновку від 14.01.2014 року Великомихайлівська районна державна адміністрація Одеської області вважає доцільним надати дозвіл ОСОБА_1 приймати участь у вихованні його малолітніх дітей за згодою обох батьків, попередньо за три дні попереджати про свій візит до дітей та проводити час з дітьми в присутності матері. Зазначено також, що відповідачка надала ксерокопію паспорту Республіки Молдова, який належить батьку дітей, та висловила своє побоювання, що малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, можна вивезти за кордон.
У висновку спеціаліста Одеського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Одеської міської ради від 15.01.2014 року рекомендовано спілкування ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком за умови довірливих стосунків, знизити відчуття такого, що покинули, та недовіри.
У висновку служби у справах дітей Одеської міської ради від 13.02.2014 року вважається можливим визначити способи участі ОСОБА_1 у вихованні малолітніх дітей шляхом встановлення його систематичних побачень з дітьми в присутності матері та за домовленістю з матір'ю. У доданому до висновку протоколі бесіди з матір'ю дітей від 11.11.2013 року вказано, що вона не проти побачень батька з дітьми на території Одеси та у її присутності, бо вона боїться, що батько вивезе дітей на територію Молдови, громадянином якої він є та має подвійне громадянство.
На підставі описаних вище доказів суд вважає встановленим, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, є дітьми позивача ОСОБА_1 і відповідачки та внуками позивачів ОСОБА_5 і ОСОБА_2.
Після розлучення батьків діти проживають з матір'ю в місті Одесі, а позивачі, як їхні відповідно батько, баба і дід проживають в АДРЕСА_2, де створені належні житлово-побутові умови для проживання і дозвілля дітей, які раніше неодноразово там перебували. Батько дітей працює у місті Тирасполь Республіки Молдова і періодично виїздить на навчання до Франції, а дід і баба за станом здоров'я можуть бачитися з дітьми тільки за місцем свого проживання.
Між сторонами не досягнуто домовленості щодо визначення порядку участі сторін у вихованні дітей, а встановлений органом опіки та піклування порядок побачень з дітьми за місцем їх проживання у місті Одесі та у присутності матері суперечить інтересам позивачів.
Оцінюючи правовідносини, що склалися між сторонами, суд виходить з наступних положень законодавства:
мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (стаття 141 Сімейного кодексу України);
мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (частина 1 статті 153 Сімейного кодексу України);
той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (частина 2 і 3 статті 157 Сімейного кодексу України);
дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів (стаття 15 Закону України „Про охорону дитинства");
якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи (частина 1 і 2 статті 159 Сімейного кодексу України);
баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення і цей спір вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу (частина 1 і 2 статті 257, частина 1 статті 263 Сімейного кодексу України).
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із ч.8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Отже, із системного тлумачення ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ст.ст. 7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.
Виходячи з вказаних положень закону у співставленні зі встановленими обставинами справи, зокрема конфліктних відносин, які склались між батьками дітей, суд вважає, що є необхідність у встановленні режиму систематичних побачень дітей з батьком, бабою і дідом та можливістю їх спільного відпочинку шляхом відвідування дітьми місця їх проживання, що створить належні умови для повноцінного спілкування та виховання дітей батьком, бабою і дідом.
Судом відхиляються посилання відповідачки на її обов'язкову присутність під час побачень позивачів з дітьми, оскільки позивачка не навела обставин та не надала відповідних їм доказів про те, що це викликається інтересами дітей. Доводи позивачки про зловживання алкоголем батьком дітей не підтверджені доказами і спростовуються довідкою нарколога за місцем проживання ОСОБА_1 та його позитивними характеристиками за місцем проживання і роботи. Доводи про можливість вивезення батьком дітей за межі України спростовуються довідкою про те, що проїзний документ дитини на ОСОБА_7 повернено до ГУДМС України в Одеській області для подальшого знищення.
Крім того, за приписами пункту 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57, виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску.
З наведених вище підстав суд критично оцінює висновки органів опіки та піклування в частині побачень з дітьми в присутності матері та за домовленістю з матір'ю, оскільки неприязний стан відносин між батьками вимагає встановлення порядку систематичних побачень і спільного відпочинку позивачів з дітьми. У висновках не зазначені передбачені законодавством мотиви та обґрунтування інтересами дітьми необхідності побачень позивачів з дітьми у присутності матері.
Виходячи з пріоритетів інтересів дітей, фактичних обставин справи, позов підлягає задоволенню частково, оскільки запропонований позивачами час перебування дітей у перші і треті вихідні місяця з 15 години п'ятниці до 20 години неділі не відповідає інтересам дітей, щодо їх своєчасного повернення до місця свого проживання та достатнього часу для підготовки до наступного робочого тижня і тому цей час необхідно обмежити до 15 години неділі.
Запропонований ними час проведення літніх канікул з 1 по 30 серпня відповідного року також не надає дітям достатнього часу для підготовки до початку навчального року і тому цей час необхідно обмежити до 28 серпня відповідного року.
Керуючись статями 19, 141, 159 Сімейного кодексу України, статтями 209, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визначити способи участі батька ОСОБА_1, баби ОСОБА_5, діда ОСОБА_2 у вихованні дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, встановивши порядок побачення батька, баби і діда з дітьми, при якому батько ОСОБА_1 забирає дітей до свого місця проживання в АДРЕСА_2:
- перші і треті вихідні місяця (субота і неділя) починаючи з 15 години п'ятниці до 15-ої години неділі;
- літні канікули - з 1 по 28 серпня відповідного року;
- зимові канікули - з 5 по 10 січня відповідного року.
Зобов'язати матір дітей ОСОБА_6 надавати дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьку ОСОБА_1, бабі ОСОБА_5, діду ОСОБА_2 у вказані вище місяці, дні та години.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Великомихайлівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Н.С. Теренчук
Повний текст рішення виготовлено 27 квітня 2014 року.
Суддя: Н.С. Теренчук