154/1081/14-а
2-а/154/22/14
Копія.
іменем України
08 травня 2014 року м. Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого: судді Лященка О.В.
при секретарі: Шафатинській О.В.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир-Волинський справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ Локачинського РВ УМВС України у Волинській області Грищука Олександра Васильовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
встановив:
08.04.2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ВДАІ Локачинського РВ УМВС України у Волинській області Грищука Олександра Васильовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
В позовній заяві посилається на ту обставину, що 29 березня 2014 року відповідачем винесено постанову, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. за те, що в цей же день він, керуючи автомобілем "Вольво" д.н. НОМЕР_1 по автодорозі Н22 (Устилуг-Луцьк-Рівне) здійснив обгін автомобіля на ділянці дороги з обмеженою оглядуваністю (крутий поврот) і при цьому перевищив швидкість на 23 км/год, чим порушив п. 14.6, 12.6 Правил дорожнього руху.
З даним правопорушенням позивач не згідний, а винесену відносно нього постанову про притягнення до адміністративної відповідальності вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Даного правопорушення він не вчиняв, про що заявив інспектору ДПС. 29 березня 2014 року він дійсно рухався власним автомобілем по автодорозі Устилуг-Луцьк-Рівне) і його безпідствано зупинили працівники ДАІ. Він рухався автомобілем у колоні автомашин зі швидкістю 70 км/год, у цей час його обгяняли інші автомобілі. Прилад, яким зафіксували швидкість, ніяким чином не відображав, швидкість якого саме автомобіля на ньому зафіксовано. Окрім того, ніякого обгону він не здійснював. Усе це він пояснив інспектору ДАІ. Той у свою чергу, взяв його документи, відійшов з ними у службовий автомобіль, а за хвилину повернувся, побажав йому щасливої дороги і віддав документи. Через кілька днів він поштою отрима постанову про накладення на нього штрафу у розмірі 425 грн за вчинення правопорушень: обгону та перевищення швидкості.
Факт вчинення порушення ПДР не підтверджений жодними доказами по справі. Відповідач нічого не з"ясував, ніяких його доводів не врахував, а з порушенням встановленого порядку виніс постанову без його відому. У постанові відсутній його підпис. Вважає дану постанову протиправною та такою, що підлягає безумовному скасуванню.
Просить визнати нечинною постанову ПС1 № 015051 від 29.03.2014 року, винесену відповідачем про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 425 грн.
У судовому засіданні під час розгляду справи позивач ОСОБА_1 позов підтримав, в своїх поясненнях послався на обставини, викладені у позовній заяві, просить позов задовільнити.
Відповідач інспектор Грищук О.В. для участі у розгляді справи не з»явився без поважних причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за місцем проходження служби, про причини неявки суд не повідомив, а тому суд вважає про можливість розгляду даної справи у його відсутності.
Заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовільнити повністю.
Копією постанови ПС1 № 015051 від 29.03.2014 року, винесеної відповідачем по справі, стверджується, що в цей же день об 11 год 30 хв позивач, керуючи автомобілем "Вольво" д.н. НОМЕР_1 по автодорозі Н22 (Устилуг-Луцьк-Рівне), здійснив обгін автомобіля на ділянці дороги з обмеженою оглядуваністю (крутий поврот) і при цьому перевищив швидкість на 23 км/год, чим порушив п. 14.6, 12.6 Правил дорожнього руху, за що визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Як вбачається з пояснень позивача в суді, при складанні протоколу інспектор ДПС не взяв до уваги його пояснення, пізніше взагалі віддав йому документи, так що позивач був переконаний, що інспектор ніякого протоколу не склав, а поставнову про вчинення правопорушення, якого він не скоював, виніс взагалі у його відсутності. Підпис позивача у постанові відсутній.
З копії оскаржуваної постанови вбачається, що вона не відповідає вимогам закону, зокрема не містить викладення обставин, установлених при розгляді справи. Незрозумілим є, в чому саме полягає порушення позивачем ПДР, якими доказами стверджується його вина у вчиненому та за що визнаний винним у порушенні ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Довести ту обставину, що позивачем було допущено порушення ПДР України, за які наступає адміністративна відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП, та що оскаржувана постанова відповідає вимогам ст.283 КУпАП, відповідач не зміг.
За таких обставин справи суд приходить до висновку, що для притягнення позивача до адміністративної відповідальності у відповідача не було достатніх доказів про вчинення ним адміністративного правопорушення, сама постанова винесена з порушенням вимог ст.283 КУпАП, а тому позов підлягає до задоволення повністю.
На підставі ч.2 ст.122, ч.2 ст.283 КУпАП, керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 71, 72, 94, 98, 158-161, 163 КАС України, суд-
постановив:
Адміністративний позов задовільнити повністю.
Постанову серії ПС1 № 015051 від 29.03.2014 року, винесену інспектором ВДАІ Локачинського РВ УМВС України у Волинській області Грищуком Олександром Васильовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. - скасувати.
Постанова суду остаточна і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Головуючий: /-/ підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя Володимир-Волинського
міського суду О.В. Лященко