10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Невмержицький С.С.
Суддя-доповідач: Зарудяна Л.О.
іменем України
07 травня 2014 року Справа № 286/6684/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого-судді Зарудяної Л.О.
суддів: Іваненко Т.В.
Охрімчук І.Г.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області на ухвалу Овруцького районного суду Житомирської області від 18 листопада 2013 року про відмову у зміні способу і порядку виконання судового рішення за поданням головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області звернувся до суду з поданням, в якому просив змінити спосіб виконання судового рішення у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа №2а-10094/11, виданого Овруцьким районним судом Житомирської області.
Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 18.11.2013 в задоволенні подання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області про зміну способу та порядку виконання у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа №2а-10094/11 від 19.03.2013 відмовлено за безпідставністю.
Не погоджуючись з постановленою судом першої інстанції ухвалою, ВПВР УДВ ГУЮ у Житомирській області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись, зокрема на те, що рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати і постановити нову, якою подання задовольнити.
Сторони не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважних представників в засідання суду не направили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
За таких підстав, з врахуванням приписів ч.4 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією за відсутності позивача та представника відповідача, в порядку письмового провадження.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, враховуючи наступне.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судом встановлено, що постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 01.08.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2013 позов задоволено повністю.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житолмирській області провести донарахування та виплату ОСОБА_3 підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам за період з 01.10.2010 по 31.03.2011, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, за період з 01.10.2010 по 30.04.2011 в розмірах, визначених ст.ст.39,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щомісячно.
За приписами пункту другого частини четвертої статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України).
Аналіз резолютивної частини постанови суду першої інстанції та синтез наведених процесуальних норм дають підстави зробити висновок про те, що зобов'язання, покладені на відповідача цим судом, є позовними вимогами як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, які суд задовольнив.
За таких обставин виконавча служба просила змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови. Хоча в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій (ст. 198, 223 КАС України).
Слід зазначити, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні подання про зміну способу виконання рішення, врахував відмінності між позовною вимогою як обраним судом видом захисту порушених прав позивача та способом виконання судового рішення як одного з його заходів.
Крім того, частиною першою статті 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.
З матеріалів справи вбачається, що судове рішення не виконується через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Отже, виконання рішення суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.
Крім того, відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
В матеріалах справи відсутні докази того, що державним виконавцем вчинено всі необхідні дії, спрямовані на виконання судового рішення.
Колегія суддів вважає, що державний виконавець зобов"язаний продовжувати виконувати судове рішення до повного його виконання.
Таким чином, колегія суддів вважає безпідставним подання про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
З врахуванням наведеного суд першої інстанції (як вважає апеляційний суд) дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні подання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області.
Апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з особи, яка подала апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, судовий збір у сумі 60,90 грн. ( з врахуванням положень ст.4 Закону України "Про судовий збір", ст.88 КАС України ), оскільки скаржнику було відстрочено сплату судового збору до прийняття апеляційним судом рішення.
Керуючись ст.ст.88, 195, 197, 199, 200, 205-206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Овруцького районного суду Житомирської області від 18 листопада 2013 року про відмову у зміні способу і порядку виконання судового рішення без змін.
Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області в доход Державного бюджету 60,90 грн. судового збору.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.О. Зарудяна
судді: Т.В. Іваненко
І.Г. Охрімчук
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - ОСОБА_3 АДРЕСА_1,11104
3- Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вул. Ольжича,7,м.Житомир,10003
4-заявник про зміну спосообу: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області майдан Соборний,1,м.Житомир,10014