ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/5058/14 23.04.14
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Айленд»
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
простягнення 6 871,86 грн.
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
від позивача:Бублик А.В.
від відповідача:не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Айленд» (надалі - «Товариство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - «Підприємець») про стягнення 7 371,86 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем у повному обсязі виконано обов'язок з поставки товару на виконання умов договору поставки №1986 від 23.08.2013 р., а відповідач належним чином зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 6 565,16 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 455,96 грн. та 10% річних у розмірі 350,74 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2014 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 23.04.2014 р.
23.04.2014 р. від представника позивача надійшла заява, в якій позивач просив у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості стягнути з нього суму основного боргу у розмірі 6 065,16 грн., пеню у розмірі 455,96 грн. та 10% річних у розмірі 350,74 грн. Вказана заява за своєю правовою природою є заявою про зменшення позовних вимог та приймається судом для подальшого розгляду.
В судове засідання представник позивача з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав документи та пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №29470514, отриманим його представником 05.04.2014 р.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
23.08.2013 р. між Товариством (постачальник) та Підприємцем (покупець) було укладено договір поставки №1986 (надалі - «Договір»).
Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується передати у встановлений строк алкогольні та безалкогольні напої у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар й оплатити його в об'ємах і по ціні згідно видаткових накладних, в строк визначений цим договором.
Згідно з п. 3.2 Договору поставка товару може здійснюватися на умовах попередньої оплати або відстрочення платежу. При відстрочці платежу товар повинен бути оплачений не пізніше 14 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної (або фактичної передачі товару покупцю).
На виконання умов Договору позивачем згідно видаткових накладних №РН-201308873 від 24.08.2013 р. та №РН-201308874 від 24.08.2014 р. поставлено, а відповідачем прийнято продукцію на загальну суму 13 520,34 грн.
Відповідач частково розрахувався за поставлену продукцію на суму 7 455,18 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по оплаті товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 6 065,16 грн.
Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Судом було встановлено, що на виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 13 520,34 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-201308873 від 24.08.2013 р. та №РН-201308874 від 24.08.2014 р.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом п. 3.2 Договору поставка товару може здійснюватися на умовах попередньої оплати або відстрочення платежу. При відстрочці платежу товар повинен бути оплачений не пізніше 14 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної (або фактичної передачі товару покупцю).
Матеріалами справи (банківські виписки з рахунку позивача) підтверджується, що відповідач частково розрахувався за поставлену продукцію на суму 7 455,18 грн.
Таким чином, у Підприємця виникло грошове зобов'язання по сплаті позивачу заборгованості у розмірі 6 065,16 грн., а строк його виконання на момент розгляду справи настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 6 065,16 грн. за поставлений товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Підприємцем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства про стягнення з Підприємця заборгованості у розмірі 6 065,16 грн. є правомірними та обґрунтованими.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 455,96 грн. та 10% річних у розмірі 350,74 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 08.09.2013 р. по 21.03.2014 р.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 5.1 Договору за несвоєчасну оплату товару у відповідності з п. 3.2 даного договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожну добу затримки. Крім того, сторони дійшли згоди, що в разі прострочення грошового зобов'язання покупець сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь прострочення, а також 10% річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. Покупець сплачує зазначені в даному пункті штрафні санкції за весь період прострочення оплати.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 455,96 грн., нарахованої за період з 08.09.2013 р. по 21.03.2014 р., проте суд здійснює перерахунок з огляду на наступне.
По-перше, судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, проте суд здійснює перерахунок пені та 10% річних з урахуванням ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України з 10.09.2013 р., оскільки останній день виконання грошового зобов'язання (07.09.2013 р.) припадає на вихідний день.
По-друге, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Тобто, пеня нараховується за перші шість місяців прострочення, а не за весь період прострочення до подачі позову.
При цьому, відповідно до п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Отже, з урахуванням викладеного за перерахунком суду, правомірним є стягнення пені у розмірі 423,23 грн., нарахованої за період прострочення з 10.09.2013 р. по 09.03.2013 р. В іншій частині (32,73 грн.) пеня нарахована безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За перерахунком суду розмір 10% річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 347,14 грн. В іншій частині (3,60 грн.) 10% річних обраховані невірно (без урахування приписів ст. 254 Цивільного кодексу України).
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Підприємця на користь Товариства заборгованості у розмірі 6 065,16 грн., пені у розмірі 423,23 грн. та 10% річних у розмірі 347,14 грн.
В іншій частині заявлених позовних вимог (пеня у розмірі 32,73 грн. та 10% річних у розмірі 3,60 грн.) необхідно відмовити з викладених підстав.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Айленд» задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02192, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айленд» (02105, м. Київ, просп. Ю. Гагаріна, 9, кв. 24; ідентифікаційний код 31748637) заборгованість у розмірі 6 065 (шість тисяч шістдесят п'ять) грн. 16 коп., пеню у розмірі 423 (чотириста двадцять три) грн. 23 коп., 10% річних у розмірі 347 (триста сорок сім) грн. 14 коп. та судовий збір у розмірі 1 817 (одна тисяча вісімсот сімнадцять) грн. 34 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 25.04.2014 р.
Суддя В.П. Босий