07.05.2014 р. Справа № 914/750/14
Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.,
при секретарі Білан О.Г.,
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ», м.Дніпропетровськ,
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ Україна», м. Львів,
про: відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 4 129 грн. 44 коп. та стягнення судових витрат.
За участю представників:
Від позивача: Деркач Ю.Ю. - представник (довіреність в матеріалах справи);
Від відповідача: Лотиш Я.Я. - представник (довіреність в матеріалах справи).
Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представники сторін не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.
Суть спору: розглядається справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ Україна» про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 4 129 грн. 44 коп. та стягнення судових витрат.
Ухвалою господарського суду від 06.03.2014 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 01.04.2014 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: позивач - 17.03.2014 року рекомендованою поштою №49943 0537853 4, відповідач - 11.03.2014 року рекомендованою поштою №79044 0669840 0 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).
На виконання вимог пункту 2 резолютивної частини ухвали від 06.03.2014 року на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України скеровано листа №914/750/14/1/14 із проханням про надання інформації щодо Полісу АВ/5212894, за яким забезпечено транспортний засіб TOYOTA Carina ДРНЗ ВН9651ВО станом на дату ДТП 05.01.2013 року із обов'язковім зазначенням розміру франшизи, лімітів відповідальності за полісом, страховика і страхувальника, а також інших осіб, чия цивільно-правова відповідальність застрахована за вказаним Полісом, типу договору та строку його дії, а також інформації про забезпечений за ним транспортний засіб.
24.03.2014 року та 25.03.2014 року від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли лист (вх. №12512/14 та №12862/14 відповідно), у яких надає інформацію на лист від 06.03.2014 року вих. №914/750/14/1/14 у справі.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду у справі, в судовому засіданні оголошувалась перерва, про що сторони належним чином повідомлялись під розписку (докази в матеріалах справи).
Представник позивача в судове засідання 07.05.2014 року з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
В ході розгляду справи ВСТАНОВЛЕНО.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 33248430, знаходиться за адресою: 49094, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, що підтверджується Витягом з ЄДРЮО та ФОП серії АА №198928, Випискою з ЄДРЮО та ФОП серії ААБ №483559, Довідкою Головного управління статистики у Дніпропетровській області з ЄДРЮО та ФОП серії АА №445533 (докази в матеріалах справи).
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ГРАВЕ Україна» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 19243047, знаходиться за адресою: 79044, Львівська область, м. Львів, вул. Метрологічна, буд. 2, що підтверджується Витягом з ЄДРЮО та ФОП серії АВ №376948 та Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №209216 (докази в матеріалах справи).
18.10.2012 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» та Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №DNH0CPS-129I3JU, за умовами якого, позивач на строк 19.10.2012 року до 18.10.2013 року застрахував майнові свої інтереси, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки Kia Cerato, 2012 року випуску, кузов №KNAFW612BC5594145, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1.
05.01.2013 року о 19:00 год. в с. Фонтанка Одеської області трапилась дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були застрахований за Договором від 18.10.2012 року №DNH0CPS-129I3JU транспортний засіб - автомобіль марки Kia Cerato, ДРНЗ НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, автомобіль марки «BMW», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 та автомобіль марки «Toyota Carina», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_4, про що складено адміністративний протокол за статтею 124 КУпАП АА2№578869 та скеровано його до Суворовського районного суду міста Одеси.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди застрахований транспортний засіб - автомобіль марки Kia Cerato, ДРНЗ НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження - деформацію переднього бампера та зламане кріплення лівої протитуманної фари. Вказане підтверджується Довідкою ВДАІ Комінтернівського району ГУМВС України в Одеській області №9138924 (належним чином завірена копія довідки в матеріалах справи).
Як вбачається із надісланої 24.03.2014 року та 25.03.2014 року Моторним (транспортним) страховим бюро України листами (вх. №12512/14 та №12862/14 відповідно) інформації, станом на момент настання вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність громадянина ОСОБА_4 як водія транспортного засобу марки «Toyota Carina», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страховій компанії «ГРАВЕ Україна» за договором, поліс АВ/5212894 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (надалі - договір). Межа відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю - 100 000 грн. 00 коп., за шкоду, заподіяну майну - 50 000 грн. 00 коп., франшиза - 1 000 грн. 00 коп. (докази в матеріалах справи).
Постановою апеляційного суду Одеської області від 07.08.2013 року у справі №523/1088/13-П встановлено, що в діях громадянина ОСОБА_4 05.01.2013 року о 19:00 год. в с. Фонтанка Одеської області на території ТРК «Рів'єра» наявне порушення пункту 10.2 Правил дорожнього руху, а саме ненадання переваги в русі автомобілю БМВ під керуванням ОСОБА_6, чим скоєно правопорушення, передбачене статтею 124 КуПАП, оскільки вказані транспортні засоби зазнали механічних ушкоджень.
Постанова апеляційного суду Одеської області від 07.08.2013 року у справі №523/1088/13-П набрала законної сили та, у відповідності до статті 124 Конституції України, є обов'язковою до виконання на всій території України.
Відповідно до статті 35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Пунктом 38 Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 12.03.2009 року №01-08/163 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» встановлено, що за змістом і направленістю положень статті 35 ГПК рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, - з тих же підстав, що й рішення суду з цивільної справи (частина четверта статті 35 ГПК).
Заявою від 08.01.2013 року (вх. №12) ПАТ «ПриватБанк» звернувся до позивача із повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку і вимогою про виплату страхового відшкодування за договором від 18.10.2012 року №DNH0CPS-129I3JU (належним чином завірена копія заяви в матеріалах справи).
Заявою від 08.02.2013 року №17105669сз ПАТ «ПриватБанк» звернувся до позивача із вимогою про відшкодування вартості матеріальних збитків, завданих застрахованому за договором від 18.10.2012 року №DNH0CPS-129I3JU транспортному засобу на користь ОСОБА_3 (належним чином завірена копія заяви долучена до матеріалів справи).
Протоколом фіксації пошкоджень транспортного засобу Kia Cerato, ДРНЗ НОМЕР_1 від 08.01.2013 року встановлено пошкодження направляючих переднього бампера, переднього бампера та прокладки фари(належним чином завірена копія протоколу (акту) долучена до матеріалів справи).
Висновком експертного дослідження від 08.02.2013 року №65, який складено експертом ОСОБА_5, який має вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта-автотоварознавця (свідоцтво від 28.03.2001 року НОМЕР_4, видане Міністерством Юстиції України, дійсне до 24.09.2013 року), стаж експертної роботи з 1981 року та свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 11.12.2002 року №4186, а також сертифікат Фонду державного майна України від 07.07.2010 року №9734/10, встановлено вартість матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу - автомобіля марки Kia Cerato, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 в розмірі 5 129 грн. 44 коп. (належним чином завірена копія дослідження долучена до матеріалів справи).
Ремонтною калькуляцією від 08.02.2013 року №65 встановлено вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу в розмірі 5 129 грн. 44 коп. (належним чином завірена копія ремонтної калькуляції долучена до матеріалів справи).
Страховим актом позивача від 18.02.2013 року №И-568 дорожньо-транспортна пригода, що трапилась 05.01.2013 року о 19:00 год. в с. Фонтанка Одеської області за участю застрахованого транспортного засобу - автомобіля марки Kia Cerato, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, визнана страховим випадком, а збитки, яких зазнав страхувальник за договором від 18.10.2012 року №DNH0CPS-129I3JU у зв'язку із згаданою ДТП, підлягають до відшкодування страховиком в розмірі 5 129 грн. 44 коп. (належним чином завірена копія розрахунку і страхового акту в матеріалах справи).
Доказів визнання незаконним чи скасування Страхового акту позивача від 18.02.2013 року №И-568 станом на момент розгляду справи в судовому засіданні сторонами суду не заявлено та не подано.
Платіжним дорученням від 20.02.2013 року №5-В087 на суму 5 129 грн. 44 коп. позивач на підставі страхувальника від 08.02.2013 року №17105669сз за договором від 18.10.2012 року №DNH0CPS-129I3JU сплатив страхове відшкодування у повному обсязі на користь ОСОБА_3 (Належним чином завірена копія платіжного доручення в матеріалах справи).
Претензією від 10.01.2014 року вих. №10-01/20-10 позивач звернувся до відповідача із вимогою про сплату відшкодування матеріальної шкоди, яка завдана внаслідок настання 05.01.2013 року о 19:00 год. в с. Фонтанка Одеської області страхового випадку за договором від 18.10.2012 року №DNH0CPS-129I3JU в порядку регресу в розмірі 5 129 грн. 44 коп. Відповідачем вказану заяву отримано 16.01.2014 року (належним чином завірена копія претензії, доказів її надсилання на адресу відповідача та отримання ним в матеріалах справи).
Відповідач у своїй відповіді на претензію від 12.02.2014 року №48624 відмовив позивачу в задоволенні претензії з підстав пропуску строку звернення за страховою виплатою (належним чином завірена копія відповіді на претензію в матеріалах справи).
Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 4 129 грн. 44 коп. відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.
Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, поданому до суду 18.03.2014 року за вх. №11599/14, проти позовних вимог позивача заперечує, вважає їх безпідставними і необґрунтованими з підстав пропуску позивачем встановленого підпунктом 37.1.4. пункту 37.1. статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строку звернення за страховою виплатою, оскільки страховий випадок трапився 05.01.2013 року,а за виплатою страхового відшкодування позивач звернувся до відповідача 10.01.2014 року.
Відповідно до підпункту 37.1.4. пункту 37.1. статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно приписів частини першої статті 1190 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Приписами частини шостої статті 261 ЦК України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Таким чином, суд критично оцінює заперечення відповідача проти позовних вимог, так, як приписи підпункту 37.1.4. пункту 37.1. статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулюють відносини між страховиком та страхувальником за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з приводу порядку і строків звернення за страховим відшкодуванням (регламентною виплатою), а позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача 4 129 грн. 44 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, котра виникла 20.02.2013 року, тобто з моменту здійснення платіжним дорученням від 20.02.2013 року №В-087 виплати страхового відшкодування в розмірі 5 129 грн. 44 коп. за Договором добровільного страхування наземного транспорту від 18.10.2012 року №DNH0CPS-129I3JU.
Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про страхування» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Аналогічне положення міститься в статті 993 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Частиною першою статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах.
Приписами частини першої статті 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно статті 9 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Згідно з приписами статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Згідно частини п'ятої статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.
Відповідно до статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Таким чином, позивач, сплативши громадянину ОСОБА_3 суму страхового відшкодування в розмірі 5 129 грн. 44 коп., набув права регресної вимоги до відповідача у розмірі різниці між виплаченим відшкодуванням та франшизою за договором АВ/5212894, оскільки особою, винною у настанні 05.01.2013 року о 19:00 год. в с. Фонтанка Одеської області за участю застрахованого за договором від 18.10.2012 року №DNH0CPS-129I3JU, транспортного засобу - марки Kia Cerato, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 визнано громадянина ОСОБА_4 чия цивільно-правова відповідальність як водія транспортного засобу марки «Toyota Carina», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 була застрахована відповідачем у справі за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс АВ/3446565.
Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно пункту 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, у випадку, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши та дослідивши матеріали справи і подані докази, оцінив їх в сукупності та прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення повністю.
Судові витрати: сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1 827 грн. 00 коп. відповідно до статті 49 ГПК України покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог та стягнути їх з відповідача на користь позивача.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 20, 22, 32 - 34, 43, 44, 49, 77, 82 - 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з боржника: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ Україна» (79044, Львівська область, м. Львів, вул. Метрологічна, буд. 2; код ЄДРПОУ 19243047) на користь стягувача: Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 32; код ЄДРПОУ 33248430) 4 129 грн. 44 коп. відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.
3. Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.
07.05.2014 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Описову та мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України 07.05.2014 року.
Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.
Суддя Козак І.Б.