06.05.14р. Справа № 904/1597/14
За позовом державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту "ДНІПРОАГРОПРОЕКТ", м. Дніпропетровськ
до приватного підприємства "ПРЕСТИЖ-АВТО", смт. Ювілейне, Дніпропетровська область
про стягнення 87 260,00 грн.
Суддя Кармазіна Л.П.
Представники:
від позивача - Ільїн А.М., представник, дов. № б/н від 15.01.2014 р.
від відповідача - представник не з'явився
Державно-кооперативний проектно-вишукувальний інститут "Дніпроагропроект" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства "Престиж-Авто" про стягнення 87260,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на ремонт транспортного засобу №04/13 від 20.03.2013 року.
Ухвалою господарського суду від 14.03.2014р. порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 27.03.2014р.
27.03.2014р. представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, відомості щодо отримання ухвали суду в матеріалах справи відсутні.
Ухвалою господарського суду від 27.03.2014 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання розгляд справи відкладено на 16.04.14р.
16.04.2014р. представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 32), неодноразові вимоги ухвал суду від 14.03.14р. та 27.03.2014р. відповідачем не виконано, будь-яких пояснень з приводу неявки відповідача в судове засідання до суду не надходило.
Представник позивача в судовому засіданні, до початку розгляду господарським судом справи по суті, подав до суду заяву про зміну підстав позову, якою просив суд стягнути з приватного підприємства "Престиж-Авто" на користь Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту "Дніпроагропроект" грошові кошти в розмірі 87260 грн. 00 коп.
Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Господарським судом зазначена заява прийнята до розгляду на підставі ст. 22 ГПК України.
Ухвалою господарського суду від 16.04.2014 року, розгляд справи відкладено на 06.05.2014р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.
06.05.2014р. представник позивача в судовому засіданні надав клопотання про долучення до матеріалів справи довідки, відповідно до якої у позивача та відповідача немає інших договорів крім договору на ремонт транспортного засобу №04/13 від 20.03.2013 року. Також у довідці зазначено, що платіжним дорученням №442 від 09.04.2013 року були перераховані кошти в сумі 87260,00 по договору №04/13 від 20.03.2013 року. (а.с.41-42)
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Згідно з п. 3.9.1. Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
Відзиву на позов до суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
06.05.2014р. року в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Між державно - кооперативним проектно - вишукувальним інститутом "ДНІПРОАГРОПРОЕКТ" (замовник-позивач) та приватним підприємством "Престиж-Авто" (виконавець-відповідач) укладено договір на ремонт транспортного засобу №04/13 від 20.03.2013 року, відповідно до умов якого виконавець, на умовах передбачених цим договором, за завданням замовника надає йому послуги з ремонту транспортних засобів, а замовник оплачує отримані послуги. (а.с.8-11)
Цей договір набуває чинності (є укладеним) з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2013 року. (п.4.1. договору)
Відповідно до п. 1.2. договору, перелік транспортних засобів, послуг, їх вартість, а також перелік складових частин (матеріалів) використаних виконавцем, а також наданих замовником виконавцю для ремонту транспортного засобу, вказуються в актах виконаних робіт.
Пунктом 2.1.6. договору, сторони узгодили, що виконавець зобов'язується підтверджувати документально види та обсяги виконаних робіт та надавати замовнику відповідні документи із зазначенням дати виконання.
Відповідно до п. 2.2.1. договору, замовник зобов'язується своєчасно здійснювати оплату згідно умов даного договору.
Вартість послуг по договору визначається в актах виконаних робіт. (п. 3.1. договору)
Пунктом 3.2. договору встановлено, що замовник зобов'язується оплачувати виконавцю вартість наданих послуг, у які включається вартість складових частин (матеріалів), наданих виконавцем.
Підставою для оплати замовником послуг з ремонту є виставлений виконавцем рахунок. Оплата здійснюється замовником протягом 5 банківських днів з дня отримання рахунку, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок виконавця.(п.3.3. договору)
На виконання вимог укладеного договору позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 87 260,00 грн., оскільки станом на 14.08.2013 р. відповідач свої зобов'язань за договором не виконав, а саме не відремонтував транспортний засіб, позивач з метою досудового врегулювання спору звернувся до відповідача з претензією №01-13/218 від 14.08.2013 року, якою просив відповідача провести ремонт транспортного засобу або повернути кошти в розмірі 87260,00грн. (а.с.13)
Проте відповідач відповідь на вищезазначену претензію не надав, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з заявою про розірвання договору та повернення коштів №01-13/31 від 07.02.2014 року, якою посилаючись на п.4.2. договору, яким передбачено, що замовник має право розірвати договір за власною ініціативою, письмово попередивши про це іншу сторону за 15 календарних днів з подальшим врегулюванням невиконаних зобов'язань, позивач повідомив відповідача, що з причин порушення відповідачем умов договору, даний договір вважається розірваним в односторонньому порядку. Крім того, позивач просив відповідача повернути кошти в розмірі 87260 грн. 00 коп. (а.с.16)
В підтвердження направлення позивачем заяви про розірвання договору та повернення коштів, позивач надав до справи копію фіскального чеку пошти №3709 від 07.02.2014 року, реєстр відправки рекомендованого листа з повідомленням (а.с.17) та копію поштового повідомлення про вручення поштового відправлення.(а.с.18)
Оскільки відповідач кошти у розмірі 87 260 грн. 00 коп. позивачу не повернув, позивач звернувся до господарського суду за захистом свої прав та законних інтересів.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав:
Сторони є суб'єктами господарювання, тому відповідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 902 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання, передбачені договором та перерахував на рахунок відповідача 87 260,00 грн. в рахунок оплати послуг з ремонту транспортного засобу, що підтверджується платіжним доручення №442 від 09.04.2013 року, з призначенням платежу за ремонт авто згідно договору №04/13 від 26.03.2013 року, копія якого міститься у матеріалах справи (а.с.12).
Таким чином, факт виконання умов договору з боку позивача підтверджується матеріалами справи.
Доказів надання відповідачем оплачених послуг або повного повернення передплати матеріали справи не містять.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. (ст. 530 ЦК України )
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України передбачено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Таким чином, вимоги позивача про повернення грошових коштів у розмірі 87 260,00 грн. підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.
Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати на судовий збір покладаються на останнього.
Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85,115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства "Престиж-Авто" (52005, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Виробнича, 5, р/р 26001319334 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 37383114) на користь Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту "Дніпроагропроект" (49101, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 28А, р/р 26004010653000 АТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 03577929) грошові кошти в розмірі 87260,00 грн. та суму судового збору у розмірі 1827 грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Л.П. Кармазіна
Повне рішення складено 07.05.2014р.