05.05.2014 р. Справа № 914/663/14
За позовом: Міністерства юстиції України в інтересах держави, м. Київ,
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Червоноградське гірничо-монтажне управління» дочірнє підприємство Західно-Української вугільної холдингової компанії, м. Червоноград,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна казначейська служба України, м. Київ,
про стягнення збитків на суму 71 845,99 грн.
Суддя М. Синчук
при секретарі О. Гринчишин
За участю представників:
позивача: Березюк С. Г. - довіреність б/н від 16.01.14р.,
відповідача: не з'явився.
третя особа: не з'явився.
Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Міністерства юстиції України в інтересах до держави Відкритого акціонерного товариства «Червоноградське гірничо-монтажне управління» дочірнє підприємство Західно-Української вугільної холдингової компанії про стягнення збитків завданих Державному бюджету України на суму 71 845,99 грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що сплачена з Державного бюджету України сума у розмірі 71 845,99 грн. є збитками Державного бюджету України. Відтак, керуючись ст. 1191 ЦК України, в якій зазначено, що відшкодування шкоди, завданої іншою особою, зумовлює виникнення права зворотної вимоги до безпосереднього порушника у розмірі виплаченого відшкодування, просить стягнути зазначену суму з відкритого акціонерного товариства "Червоноградське гірничо-монтажне управління"дочірнього підприємства "Західно-Української вугільної холдингової компанії".
Ухвалою суду від 28.02.2014 р. провадження у справі порушено, розгляд справи призначено на 17.03.2014 р.
Розгляд справи відкладався ухвалами суду від 17.03.2014 р., 09.04.2014 р.23.04.2014 р. з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.
Ухвалою суду від 09.04.2014 р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державну казначейську службу України.
В судове засідання 05.05.2014 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
В судове засідання 05.05.2014 р. представник відповідача не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання, оскільки відповідно до Витягу з ЄДРПОУ, відкрите акціонерне товариство "Червоноградське гірничо-монтажне управління" дочірнє підприємство "Західно-Української вугільної холдингової компанії" зареєстроване за адресою: 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Промислова, 1, куди і направлялись ухвали господарського суду від 28.02.2012р., 17.03.2014 р., 09.04.2014 р.23.04.2014 р. рекомендованими листами з повідомленням про вручення, проте останні повернуті з відміткою "за закінченням терміну зберігання". До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 ).
Представник третьої особи в судове засідання 05.05.2014 р. не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, суд встановив.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 27.02.2003 р. задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 та зобов'язано відкрите акціонерне товариство "Червоноградське гірничо-монтажне управління" дочірнє підприємство "Західно-Української вугільної холдингової компанії" сплатити на користь позивача заборгованість з одноразової допомоги та інших виплат у сумі 40 791,02 грн. Однак, відповідачем дане рішення суду не виконувалось, внаслідок чого ОСОБА_3 звернувся за захистом до Європейського суду з прав людини.
За результатами розгляду заяви № 5629/09 поданої ОСОБА_3 в рамках справи Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) «Харук та інші проти України» Європейським судом встановлено порушення Україною пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 13 та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, у зв'язку з чим зобов'язано державу Україна сплатити ОСОБА_3 (далі - заявник) заборгованість за рішенням національного суду, винесеного на користь заявника та відшкодування справедливої сатисфакції у сумі 3 000,00 євро. (а.с. 11-37)
На виконання рішення Європейського суду з Державного бюджету України на рахунок заявника сплачено присуджені Європейським судом кошти у сумі 31 055.20 грн. що еквівалентно 3 000,00 євро та заборгованість за рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 27.02.2003 у сумі 40 790,79 грн. що підтверджується платіжними дорученнями від 05.10.2012 № 2114 та від 27.11.2012 №2651. (а.с. 69)
14.12.2012 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№33918096 з примусового виконання рішення №5629/09 від 26.07.2012 р. винесеного Європейським судом з прав людини, в якій встановлено, що рішення суду виконано фактично у повному обсязі згідно з виконавчим документом; грошові кошти перераховані стягувану платіжним дорученням №2114 від 05.10.2012 р., заборгованість за рішенням національного суду сплачена платіжним дорученням №2651 від 27.11.2012 р. (а.с. 70)
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і окремі Протоколи до неї, які у відповідності до Закону України від 10.12.1991 "Про дію міжнародних договорів на території України" стали невід'ємною частиною національного законодавства, а у відповідності до Закону України від 22.12.1993 "Про міжнародні договори України" мають пріоритет норм у разі їх колізії з національним законодавством. Рішення Європейського Суду, які набрали статусу остаточного, підлягають обов'язковому виконанню державою -відповідачем.
Враховуючи те, що протягом останніх років Україна увійшла до числа держав, громадяни яких найбільше звертаються до Європейського суду, було прийнято Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", який зобов'язує відшкодувати збитки Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Частиною 5 статті 9 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Закон) встановлено обов'язок Органу представництва звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування стягувачу.
Органом представництва згідно зі статтею 1 Закону та постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 № 784 «Про заходи щодо реалізації Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є Міністерство юстиції України.
Згідно ст. 9 зазначеного закону та ст.ст. 15-17 ЦК України, Міністерство юстиції України, як орган державної влади, звертається до суду за захистом цивільних прав та інтересів держави шляхом відшкодування заподіяних збитків у межах, на підставі та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для настання цивільно-правової відповідальності необхідна протиправна поведінка заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, шкода державі Україна була заподіяна саме протиправною поведінкою Відкритого акціонерного товариства «Червоноградське гірничо-монтажне управління» дочірнього підприємства Західно - Української вугільної холдингової компанії (відповідача), за наявністю вини, що підтверджується рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 27.02.2003 у справі № 2-2320, яким відповідача зобов'язано сплатити заявнику заборгованість по заробітній платі, компенсацію та інші виплати. Вказане рішення відповідачем виконано не було.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що сплачена з Державного бюджету України сума у розмірі 71 845,99 грн. є збитками Державного бюджету України. Відтак, керуючись ст. 1191 ЦК України, в якій зазначено, що відшкодування шкоди, завданої іншою особою, зумовлює виникнення права зворотної вимоги до безпосереднього порушника у розмірі виплаченого відшкодування, просить стягнути зазначену суму з відкритого акціонерного товариства "Червоноградське гірничо-монтажне управління"дочірнього підприємства "Західно-Української вугільної холдингової компанії".
Відповідно до частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, не спростовані відповідачем і підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Рішення суду з цивільних справ, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду, щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору (ст. 35 ГПК України).
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Судові витрати покласти на відповідача, у відповідності до вимог ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 15-17, 1191 ЦК України, ст.ст. 32- 35, 43, 49, 82, 84, 116 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Червоноградське гірничо-монтажне управління» дочірнє підприємство Західно-Української вугільної холдингової компанії (адреса: місто Червоноград, вул. Промислова, 1, 80100; ідентифікаційний код 05473298) на користь держави (рахунок 31116115700028, код банку 820172, ЄДРПОУ 37567646, банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ, отримувач Державна казначейська служба України) збитки в розмірі 71 845,99 грн.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Червоноградське гірничо-монтажне управління» дочірнє підприємство Західно-Української вугільної холдингової компанії (адреса: місто Червоноград, вул. Промислова, 1, 80100; ідентифікаційний код 05473298) в дохід державного бюджету України 1 827,00 грн. судового збору.
4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Синчук М.М.