29.04.14р. Справа № 904/7195/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група", м.Сімферополь АРК
до Приватного підприємства "Укртехбетон", м. Павлоград Дніпропетровської
про стягнення 56 000 грн. 00 коп.
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_4, адвокат.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Приватного підприємства "Укртехбетон" грошові кошти в розмірі 56 000 грн. 00 коп., як такі, що утримуються відповідачем без достатніх правових підстав, посилаючись на ст.1212 ЦК України.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що, згідно усної домовленості між сторонами, позивачем внесена передплата у загальній сумі 56 000 грн. 00 коп. на підставі виставлених відповідачем рахунків за послуги по вивезенню сміття з будівельного об'єкту позивача. Оскільки, в порушення взятих на себе зобов'язань, відповідач не надав обумовлені сторонами послуги, а на даний момент необхідність в цих послугах відсутня, позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів в сумі 56 000 грн. 00 коп., яка залишена відповідачем без задоволення.
Відповідач позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов зазначив, що відповідачем у повному обсязі виконані оплачені позивачем роботи по вивозу сміття на міське звалище, які прийняті позивачем без заперечень, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), що затверджені підписом директора ТОВ „Кримська юридична група" ОСОБА_2, підписані представником позивача ОСОБА_3 та скріплені печаткою підприємства позивача. Крім того, зазначає, що сума, внесена позивачем на рахунок відповідача, є не передплатою, а оплатою фактично наданих послуг. Вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню. Просив в позові відмовити.
Ухвалою господарського суду від 26.11.2013р. за клопотанням позивача призначено судову експертизу, провадження у справі зупинене, та справу направлено до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Ухвалою господарського суду від 17.03.2014р. провадження у справі поновлено, у зв'язку із поверненням справи на адресу господарського суду із висновком комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів № 3019/3020-13 від 07.03.14р
Позивач в судове засідання 29.04.14р. не з'явився. На адресу суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.
В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -
Як зазначає позивач, згідно усної угоди, укладеної між сторонами у справі, відповідач зобов'язався надати позивачу послуги із вивезення сміття з будівельного об'єкту позивача на міське звалище, а позивач оплатити надані відповідачем послуги згідно виставлених останнім рахунків на умовах передплати.
На виконання умов усної угоди, на підставі виставлених відповідачем рахунків - фактур №00029 від 03.05.12р. на суму 8 000 грн. 00 коп., № 00033 від 15.05.12р. на суму 8 000 грн. 00 коп., № 00041 від 28.05.12р. на суму 8 000 грн. 00 коп., № 00043 від 08.06.12р. на суму 8 000 грн. 00 коп., №00048 від 19.06.12р. на суму 8 000 грн.00 коп., № 00051 від 26.06.12р. на суму 8 000 грн. 00 коп. та № 00053 від 06.07.12р. на суму 8 000 грн. 00 коп. на загальну суму 56 000 грн. 00 коп., позивач перерахував на рахунок відповідача передплату у загальній сумі 56 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 531 від 29.05.12р., №470 від 22.05.12р., № 583 від 11.06.12р., № 634 від 20.06.12р., № 695 від 12.07.12р., № 80 від 04.07.12р., № 403 від 04.05.12р.
Як вказує позивач, оскільки, в порушення взятих на себе зобов'язань, відповідач не надав обумовлені сторонами послуги, та згодом необхідність в цих послугах відпала, позивач звернувся до відповідача з претензією № 340 від 01.08.13р. про повернення грошових коштів в сумі 48 000 грн. 00 коп., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Доказів погашення заборгованості відповідач на час розгляду справи суду не надав.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
За умовами ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, фактичні дії сторін свідчать про існування між сторонами договірних відносин, які виникли на підставі усної домовленості сторін щодо надання відповідачем обумовлених послуг по вивезенню сміття з будівельного об'єкту позивача та сплати вказаних послуг позивачем. Матеріалами справи підтверджується наявність у діях сторін волевиявлення на встановлення правовідносин безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
За приписами ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Ст.43 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається із документів, доданих до позовної заяви, позивачем не доведено порушення зобов'язань відповідачем, обумовлених усною угодою між сторонами.
Так, відповідачем в матеріали справи надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), що затверджені підписом директора ТОВ „Кримська юридична група" ОСОБА_2, підписані представником позивача ОСОБА_3 та скріплені печаткою підприємства позивача, а саме: акти здачі-прийняття робіт № УБ-0000017 від 04.05.2012р., № УБ-0000019 від 22.05.2012р., № УБ-0000023 від 29.05.2012р., № УБ-0000027 від 11.06.2012р., № УБ-0000029 від 20.06.2012р., № УБ-0000032 від 04.07.2012р., № УБ-0000034 від 12.07.2012р., які свідчать про виконання відповідачем своїх зобов'язань за усною угодою у повному обсязі (т. 1, а.с. 96-102).
Заперечення позивача щодо факту виконання відповідачем робіт по оплаченим позивачем рахункам та наданих відповідачем в матеріали справи актів виконаних робіт з тих підстав, що вказані акти не підписувалися директором ТОВ „Кримська юридична група" ОСОБА_2 та не скріплювалися печаткою підприємства, судом відхиляються з огляду на наступне.
На виконання ухвали господарського суду від 26.11.2013р. за клопотанням позивача експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз проведена комплексна судова почеркознавча та технічна експертиза документів, згідно висновку якої „зображення підписів від імені ОСОБА_2 в представлених документах... не є підписами, а являють собою відтиски, що нанесені рельєфним кліше - факсиміле. Зображення підписів від імені ОСОБА_2 в досліджуваних документах виконані двома різними факсиміле. Відтиски печатки ТОВ „Кримська юридична група", розташовані в гриф „Затверджую Директор Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримська юридична група" представлених документів... нанесені печаткою (кліше) ТОВ „Кримська юридична група", що надана на дослідження, а також вільні та експериментальні зразки якої представлені в якості порівняльного матеріалу... рельєфним кругли кліше фарбувальною речовиною фіолетового кольору... Досліджувані документи... виконані без застосування монтажу..." (висновок експерта № 3019/3020-13 від 07.03.14р.) (а.с. т. 2, а.с. 2-34).
За приписами ч. 1 ст. 65 ГК України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.
Нормами частини 3 вказаної статті встановлено, що для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства.
Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами (ч. 5 ст. 65 ГК України).
За приписами ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Частинами 1, 2, 3 ст. 92 ЦК України унормовано, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Частиною 1 ст. 241 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Наслідки укладання угоди особою, не уповноваженою на це, або з перевищенням повноважень закон ставить в залежність від того, чи було схвалено у подальшому угоду особою, від імені якої її укладено.
Відповідно до п. 2.18 Рекомендацій Вищого господарського суду України „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28.12.2007р. № 04-5/14 (із змінами та доповненнями) Вищим господарським судом України зазначено, що розглядаючи справи про визнання недійсними правочинів, вчинених керівником товариства з перевищенням повноважень, господарським судам необхідно виходити з положень частини третьої статті 92 ЦК України, якою передбачено, що у відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Також слід взяти до уваги, що відповідно до п. 64 Постанови КМУ № 1893 від 27.11.1998р. «Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію», яка є обов'язковою для усіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, порядок обліку, зберігання і використання печаток, штампів і бланків суворої звітності визначається відповідними відомчими інструкціями. Контроль за їх виготовленням, зберіганням та використанням покладається на канцелярії організацій та осіб, відповідальних за діловодство.
Згідно н. 65 зазначеної постанови, особи, які персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій. Виходячи з вищезазначеного, особи які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.
Отже, печатка підприємства повинна використовуватись та зберігатись у встановленому порядку, а дотримання законності користування нею покладається на відповідальну особу підприємства.
Матеріали справи не містять документів, які б свідчили про втрату печатки ТОВ «Кримська юридична група», її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі позивача.
Таким чином, відтиск печатки підприємства, наявний зокрема на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції.
Тобто, наявність на наданих відповідачем, на підтвердження виконання умов укладеної між сторонами усної угоди, актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) печатки ТОВ «Кримська юридична група», відповідність відтиску якої наданому на дослідження кліше печатки позивача встановлена експертом, дає всі підстави вважати, що відповідачем належним чином виконано роботи (надані послуги), які прийняті та опалені позивачем.
За наведених обставин, позивачем не доведено, що грошові кошти у загальній сумі 56 000 грн. 00 коп., перераховані відповідачу, утримуються останнім без достатніх правових підстав.
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримська юридична група" є необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя І.А.Рудь
Повне рішення складено - 05.05.14р.