05 травня 2014 р. Справа № 903/360/14
за позовом Прокурора м. Луцька в інтересах Державного комунального підприємства теплових мереж "Луцьктепло"
до відповідача: підприємця ОСОБА_1
про стягнення 40 529,42 грн. заборгованості
Суддя Слупко В.Л.
Представники сторін:
від позивача : Петрук І.В. довір. № 79/08 від 10.01.2014р.
від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні взяв участь прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури м. Луцька Нагорнюк І.Б.
Суть спору: Прокурор м. Луцька в поданій до суду 15.04.2014р. позовній заяві просив стягнути з підприємця ОСОБА_1 40 529,42 грн., в тому числі: 20033,26 грн. основного боргу, 20033,26 грн. пені, 265,83 грн. інфляційних втрат та 197,07 грн. 3% річних, в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 05.12.2011р. №4-150 про надання послуг по теплопостачанню.
05.05.2014р. прокурором та представником позивача в судове засідання подано спільну заяву про припинення провадження у справі на суму 1500грн. з посиланням на те, що відповідач після заявлення позову та порушення провадження у справі частково сплатила борг, а саме: 18.04.2014р.-500 грн. та 23.04.2014р.-1000 грн. Решту суму позову просять стягнути.
Ухвалою суду про порушення провадження у справі від 16.04.2014р. розгляд справи було призначено на 05.05.2014р. на 12:30 та зобов'язано відповідача надати пояснення з приводу заявлених вимог та докази в обгрунтування.
Відповідач не виконав вимог ухвали суду від 16.04.2014р., хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення особисто відповідачу 18.04.2014р.
Статтею 75 ГПК України передбачено, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню як підставні та обгрунтовані.
Висновок суду грунтується на наступному:
05.12.2011р. між ДКП"Луцьктепло" та підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір №4-150 про надання послуг по теплопостачанню, згідно умов якого позивач зобов'язувався надавати послуги по теплопостачанню, а відповідач в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити їх на умовах і в терміни встановлені договором.
На виконання умов договору №4-150 від 05.12.2011р. та додатку до нього №1 ДКП«Луцьктепло» в період жовтня 2013 року - лютий 2014 року надало відповідачу послуги по теплопостачанню приміщення по АДРЕСА_1, на загальну суму 34373,73грн., що підтверджується щомісячними рахунками починаючи з жовтня 2013р. по лютий 2014р. (а.с. 9 - 13).
Відповідно до п.3.1. договору відповідач зобов'язався сплачувати теплопостачальній організації вартість наданих йому послуг по діючих тарифах, згідно з показами приладів обліку, при відсутності приладів обліку - на підставі розрахунків відповідно до обсягів загальної площі, і теплового навантаження. Розрахунки оформляються додатками №1 до договору.
Вартість послуг та тарифи на момент укладення договору сторони обумовили в п 3.1.1 договору.
Згідно п.3.2. договору споживач зобов'язався проводити передоплату 100% вартості послуг, визначених згідно додатку №1 в термін до 1-го числі розрахункового місяця.
Однак, як вбачається із позовної заяви, відповідач на момент подачі позову здійснив лише часткову оплату за надані послуги в сумі 13 340,47 грн., заборгованість становила 20 033,26 грн.
Із матеріалів справи вбачається, що 06.02.2014р. позивач звертався до підприємця ОСОБА_1 з претензію про сплату до 20 лютого 2014р. заборгованості в сумі 14 198,35грн., яка виникла на 01.02.2014р.
Однак, як зазначив представник позивача, відповіді не було отримано.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договору режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Пунктами 6,7 ст.276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачити попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи, що після заявлення позову відповідачем частково сплачено борг в сумі 1500 грн., а тому стягненню підлягає заборгованість в сумі 18 533,26грн. (20 033,26грн. - 1500грн.).
Пунктом 4 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією.
Відповідно до п.2 ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» суб'єкти підприємницької діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір не встановлений угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Пунктом 4.4 договору передбачено, що при порушенні строку оплати послуг теплопостачальної організації споживач сплачує пеню у розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
Враховуючи, що підприємцем ОСОБА_1 були порушені строки оплати, встановлені п.3.2. договору №4-150 від 05.12.2011р., а тому відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України, Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», заявлена до стягнення пеня за період прострочення з 1 жовтня 2013р. по 25 березня 2014р. підлягає стягненню в розмірі 20 033,26грн.
Крім того, статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми.
У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати послуг теплопостачання, встановлених п.3.2. договору № 4-150 від 05.12.2011р. згідно розрахунку позивача стягненню підлягає 3 % річних за період з жовтня 2013 року по березень 2013 року в сумі 197,07грн. та інфляційні втрати в сумі 265грн.83коп.
Враховуючи, що підприємець ОСОБА_1 частково сплатив заборгованість в сумі 1500грн.:18.04.2014р.-500 грн. та 23.04.2014р.-1000 грн. провадження у справі в цій частині підлягає припиненню із-за відсутності предмета спору.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача судовий збір в сумі 1827грн. суд покладає на нього.
Керуючись ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, Закону України «Про теплопостачання», ст.ст. 33, 34, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
господарський суд,-
вирішив:
1. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 на користь Державного комунального підприємства теплових мереж "Луцьктепло" 39029,42 грн., в тому числі 18 533,26грн. основної заборгованості, 20 033,26грн. пені, 197,07грн. 3% річних та 265,83грн. інфляційних втрат.
2. В решті позову - 1500 грн. провадження у справі припинити в зв'язку зі сплатою.
3. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 в доход Державного бюджету України судовий збір по справі в сумі 1827 грн.
Повний текст рішення складено
07.05.14
Суддя В. Л. Слупко