01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"08" травня 2014 р. Справа № 903/394/14
Суддя Лопатін А.В., розглянувши матеріали
за позовом Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосерівс», с.Новосілки Вишгородського району Київської області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Рівне
про визнання недійсним договору
Обставини справи:
До господарського суду Київської області 05.05.2014 р. надійшла за підсудністю з господарського суду Волинської області позовна заява Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосерівс» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики.
Відповідно до частини першої статті 15 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах, що виникають при укладанні зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
Згідно з умовами договору безпроцентної цільової позики від 24.06.2010 р. відповідач зобов'язується передати у власність позивачу грошові кошти, а останній зобов'язується використати таку позику за цільовим призначенням і повернути її позикодавцеві.
Договір, який позивач просить визнати недійсним відноситься до двосторонніх (частини другої і третьої статті 626 Цивільного кодексу України) і є підставою для виникнення у контрагентів взаємних зустрічних зобов'язань.
У п. 1.2. роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів)», вказано, що за наявності двох чи кількох відповідачів, які є зобов'язаними за договором, справа розглядається за місцезнаходженням одного з них за вибором позивача.
Враховуючи зазначене, підсудність спору у даній справі має вирішуватись відповідно до загального правила територіальної підсудності, визначеного частиною другою статті 15 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною другою ст. 15 ГПК України встановлено, що справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до спеціального витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 08.05.2014 р. №18643515, ФОП ОСОБА_1 (відповідач) станом на 05.05.2014 р. знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідно, дана справа підсудна господарському суду Рівненської області.
Приписами статті 17 ГПК України передбачено, що якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 29.02.2012 року у справі № 32/5005/13470/2011 та від 18.10.2012 р. у справі № 26/102-12.
З огляду на вищевказані обставини, та той факт, що позивач звертається з позовом до відповідача, який проживає у м. Рівному, суд вирішив направити позовні матеріали за підсудністю до господарського суду Рівненської області.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 17, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позовну заяву та додані до неї документи направити за підсудністю до господарського суду Рівненської області (33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26-А).
Копію ухвали направити учасникам провадження.
Суддя А.В. Лопатін