22 квітня 2014 р.Справа № 818/8820/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.
за участю секретаря судового засідання Співак О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Айсберг" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.02.2014р. по справі № 818/8820/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Айсберг"
до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області
про скасування податкового повідомлення - рішення,
29.11.2013 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Група Айсберг" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 21.11.2013 року № 0005021502/18449 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 26 066 грн та застосувати штрафних (фінансових) санкцій в сумі 13 033 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року позов задоволено частково.
Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.11.2013 року №005021501/18449 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 6517 грн.
В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2013 року скасувати в частині відмови у задоволенні позову та в цій частині прийняти нову постанову якою задовольнити позов повністю.
Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.
Працівниками відповідача проведена позапланова документальна невиїзна перевірка позивача з питань достовірності і нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2012 року, про що складений акт від 31.10.2013 року №1547/18-19-15-02/32779306.
Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні позивачем вимог п.198.2. п.198.3.п.198.6 ст.198.п.200.1.п.200.3.п.200.4.п.200.14 ст.200 ПК України внаслідок завищення від"ємного значення різниці поточного звітного періоду, яке буде зараховано до складу податкового крдеиту наступного зтвіного періоду податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року на 26 065,80 грн., а також внслідок завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2012 року на вказану суму.
За результатами перевірки постановлено податкове повідомлення-рішення від 21.11.2013 року №0005021502/18449 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 26 066 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 13 033 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із приписів Податкового кодексу України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
В силу приписів статті 195 КАС України, колегія суддів здійснює апеляційний перегляд рішення в межах апеляційної скарги.
Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезення таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
ввезення необоротних активів на митну територію України за договором оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст.198 І1К України, зазначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбудеться раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
У відповідності до п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв»язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковим накладаними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податковим органом ставиться під сумнів реальний характер та правильність віднесення до від»ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 26066 грн. за результатами господарської операції з ТОВ "Іттон" у вересні 2012 року.
Матеріали справи свідчать про те, що в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Іттон" з яким укладений договір купівлі-продажу №ПИО 1209/1-12 від 12.09.2012 року продукції, а саме: тен Д700, термопара для тенов, тену маленького W 33, термопара для тена маленького W 33, матрици (для прессформи).
Колегія суддів, вважає що надані до матеріалів справи копії документів, а саме: специфікація №1 до договору від 12.09.2012 року; рахунок-фактура № 00-00000007 від 17.09.2012 року; витяг з банківського рахунку; податкова накладна від 27.09.2012 року №1 на суму податку на додану вартість 156394,80 грн., оборотно-сальдова відомість по рахунку 104 з 01.09.2012 року по 31.12.2013 року; за період з січня 2014 року по квітень 2014 року не підтверджують реального характеру здійснення поставки саме запчастин. а саме: тен Д700, термопара для тенов, тену маленького W 33, термопара для тена маленького W 33, матрици (для прессформи), оскільки не підтверджують їх транспортування, зберігання, безпосередньо використання для спеціального обладнання.
Надані до суду апеляційної інстанції документи , а саме: контракт №100129 від 29.01.2010 року між позивачем та Blum Finance Limited про придбання обладнання лінія по виробництву баллончиків під газ Sintasi 175-950 S|n. заводський номер 854501, специфікація поставки обладнання лінія по виробництву баллончиків під газ Sintasi 175-950 S|n. заводський номер 854501, вантажно-митна декларація, характеристика обладнання лінія по виробництву баллончиків під газ Sintasi 175-950 S|n. заводський номер 854501, акт про виявлення причин неполадок в обладнанні; акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 30.09.2010 року; фототаблиця свідчать про наявність у позивача обладнання та не спростовують висновків суду.
У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.
При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Надані до суду копії документів бухгалтерського обліку не доказують наявність фактичного здійснення вказаної господарської операції, здійснення руху активів у позивача, зміни у власному капіталі.
Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.
Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача відповідає даним критеріям оскільки прийняті та вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Айсберг" залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.02.2014р. по справі № 818/8820/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Донець Л.О.
Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В.
Повний текст ухвали виготовлений 28.04.2014 р.