22 квітня 2014 р. Справа № 820/7571/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.
за участю секретаря судового засідання Співак О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2013р. по справі № 820/7571/13-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Служби безпеки України в Харківській області
про скасування наказу,
22.08.2013 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Харківській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №138-ос від 26.07.2013 року в частині оголошення позивачу догани.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року відмовлено у задоволенні позову.
Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову якою задовольнити позов.
Зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, положення Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України", " Інструкції про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Службі безпеки України", затвердженої наказом Служби безпеки УКраїни №547 від 16.07.2008 року, фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач з лютого 2003 року проходив військову службу в органах СБ України, та з 17 травня 2012 року знаходиться у розпорядженні начальника відповідача, перебуває у військовому званні майора.
26.07.2013 року наказом відповідача №138-ос позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов до висновку про помилковість тверджень позивача про непроведення відповідачем службового розслідування вчиненного ним проступку для прийняття рішення про накладення догани, та звільнення позивача зі служби у листопаді 2013 року.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Підставою для постановлення оскаржуваного рішення відподачем стало зафіксовано рапортом начальника сектору архівного забезпечення СБ України в Харківській області від 25.07.2013 року відсутність позивача на службі - 25.07.2013 року без поважних причин.
На відомостях що містяться у наведеному вище рапорті та рапорті начальника ВМС УСБ України в Харківській області, який каже про незвернення позивача за медичною допомогою 25.07.2013 року, адміністрація відповідача обгрунтовувала спірний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
На підставі ст.83 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
На підставі ст. 84 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" зазначено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Стаття 85 згаданого вище Закону каже, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).
Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або заінтересованим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Службове розслідування не може тривати більше 5 діб починаючи з дня його призначення командиром.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки злочину, командир військової частини в установленому законом порядку порушує кримінальну справу і сповіщає органи, що проводять попереднє (досудове) слідство, та органи прокуратури.
Стаття 86 наведеного вище Закону передбачає, що після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Аналізуючи викладені вище норми законодавства, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність адміністрації відповідача під час розгляду рапорту про скоєння дисциплінарного проступку зажадати письмові пояснення від позивача з цього приводу, з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Матеріали справи не містять посилань на вчинення вказаних дій.
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про порушення відповідачем зазначених вище норм, та протиправність постановленого наказу.
Стосовно посилань суду першої інстанції про звільнення позивача з військової служби наказом від 05.11.2013 року, тому й втраті чинності спірного дисциплінарного стягнення на підставі ст.45 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України", то колегія суддів зауважує на наступне.
Позивач перебував на військовій службі на час звернення до суду - 22.08.2013 року, відкриття провадження у справі - 11.09.2013 року.
У відповідності до до правил статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місцяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Наявний в матеріалах справи витяг із наказу відповідача від 05.11.2-013 року №1301 каже, про те, що позивача звільнено з військової служби із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовця пп."б" п.61 та пп. "и" п.62 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України.
Представники сторін не заперечували про те, притягнення позивача спірним наказом до дисциплінарної відповідальності стало одним із причин звільнення позивача.
Виходячи із викладеного, колегія суддів, вважає, що судом першої інстанції зроблені висновки, які не відповідають обставинам справи, тому судове рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196,п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2013р. по справі №820/7571/13-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Служби безпеки України в Харківській області №138-ос від 26.07.2013 року в частині оголошення догани ОСОБА_1 .
Зобов"язати УДКСУ у Червонозаоводському районі м.Харкова стягнути судовий збір у розмірі 34,41 грн. з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 шляхом безспірного списання із рахунку Управління Служби безпеки України в Харківській області.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Донець Л.О.
Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В.
Повний текст постанови виготовлений 28.04.2014 р.