05 травня 2014 р. Справа № 876/1627/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Шинкар Т.І.,
суддів Ільчишин Н.В., Пліша М.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2013 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Стрийської міжрайонної прокуратури Львівської області про зобов'язання вилучення з відповіді №44-181-13 від 06.11.2013р. недостовірну інформацію,-
06.12.2013р. ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до Стрийської міжрайонної прокуратури Львівської області про зобов'язання вилучення з відповіді №44-181-13 від 06.11.2013р. недостовірну інформацію.
09 грудня 2013 року ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області позовну заяву залишено без руху, з підстав не відповідності позовної заяви ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України).
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2013 року позовну заяву залишено без розгляду, з підстав не виконання позивачем вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.
ОСОБА_1 оскаржила ухвалу судді суду першої інстанції від 26 грудня 2013 року про залишення позовної заяви без розгляду, подавши апеляційну скаргу в якій зазначає, що така порушує норми процесуального та матеріального права та просить ухвалу судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2013 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали судді суду першої інстанції колегія суду виходить з наступного.
Згідно ухвали судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2013 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Стрийської міжрайонної прокуратури Львівської області про зобов'язання вилучення з відповіді №44-181-13 від 06.11.2013р. недостовірну інформацію з підстав не виконання позивачем вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Разом з тим, вказані висновки судді суду першої інстанції щодо залишення без розгляду позовної заяви колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ст.6 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.
Відповідно до ст.104 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Частиною 2 статті 106 КАС України визначено, що на підтвердження обставин, якими обгрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
При цьому у відповідності до ч.1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулась із позовною заявою.
Зі змісту вимог ст.110 КАС України слідує, що суд, здійснюючи підготовку справи до судового розгляду, може прийняти рішення про витребування документів та інших матеріалів.
Окрім того, згідно принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, закріпленого у ч.4 ст.11 КАС України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Суд може запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази у строк, встановлений судом (ч.1 ст.114 КАС України).
Окрім того, згідно ст.138 КАС України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухвалені судового рішення.
Аналіз вищевикладених вимог закону дає колегії суддів підстави вважати, що не надання доказів на підтвердження обставин у справі може бути підставою для відмови у задоволенні позову, проте не є перешкодою для відкриття провадження у справі.
Європейський суд з прав людини вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992р.).
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
За змістом п.1 ч.3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
З системного аналізу статті 108 КАС України можна прийти до висновку, що суддя після закінчення встановленого ним строку виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви - постановляє ухвалу про повернення позовної заяви, а не залишає її без розгляду.
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду вважає, що ухвала судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2013 року прийнята без дотримання вимог ст. 108 КАС України.
Згідно п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що оскільки доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та спростовують висновки судді першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувана ухвала судді суду першої інстанції підлягає до скасуванню і направленню справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 108, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а ухвалу судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2013 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №456/6499/13-а скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т.І. Шинкар
Судді Н.В. Ільчишин
М.А. Пліш