01 квітня 2014 рокусправа № 2а/0470/7516/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.
при секретарі: Федосєєвій Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 року у справі №2а/0470/7516/12 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
У лютому 2011 року ФОП ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Верхньодніпровської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.01.2011 року №0000021700 та №0000011700.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 року позовні вимоги задоволені; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19.01.2011 року №0000021700 та №0000011700, винесені Верхньодніпровською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС.
З постановою суду першої інстанції не погодилась Верхньодніпровська ОДПІ Дніпропетровської області ДПС та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що визначальною умовою для віднесення відповідних сум до складу валових витрат є безпосередня пов'язаність таких витрат з одержанням доходу від господарської діяльності позивача, суд зазначив, що окремі недоліки в заповненні реквізитів податкових накладних, виявлені під час перевірки податковим органом, не роблять ці накладні недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів; податкові накладні були складені особою, яка була зареєстрована як платник ПДВ.
Матеріалами справи встановлено, що Верхньодніпровською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС з 06.12.2010 року по 31.12.2010 року було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.10.2009 року по 30.09.2010 року, за результати якої 06.01.2011 року було складено акт №1/170/НОМЕР_1. Згідно висновків ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», у результаті чого занижено оподатковуваний дохід на суму 62344,50 грн., та донараховано податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності у сумі 9351,68 грн.; порушено пп.7.2.1, 7.2.4 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 355 грн. та завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 12228,41 грн., донараховано ПДВ у сумі 12583,41 грн., у тому числі за жовтень 2009 року - 1094,23 грн., листопад 2009 року - 10438,33 грн., грудень 2009 року - 613,1 грн., січень 2010 року - 202,75 грн., лютий 2010 року - 50 грн., березень 2010 року - 25 грн. та липень 2010 року - 160 грн. На підставі акту перевірки Верхньодніпровською ОДПІ 19.01.2011 року було винесено податкове повідомлення-рішення №0000021700, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з платежу: податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на загальну суму 9351,68 грн., у тому числі за основним платежем - 9351,68 грн. штрафні (фінансові) санкції - 0 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000011700, яким ФОП ОСОБА_1 було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ на загальну суму 15729,27 грн., у тому числі за основним платежем - 12583,41 грн., штрафні (фінансові) санкції - 3145,86 грн.
Встановлено, що основними видами господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 є виробництво виробів з деревини, здавання в оренду власного нерухомого майна, змішане сільське господарство.
При проведенні перевірки податковим органом було використано податкову звітність, договори на виконання робіт (послуг), книги обліку доходів та втрат, банківські документи (платіжні доручення, виписки по розрахункових рахунках), первинні бухгалтерські документи (договори. накладні, рахунки, податкові накладні, декларації з ПДВ та бази даних податкового органу. У періоді, що перевірявся ФОП ОСОБА_1 був платником ПДВ, платником податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності.
Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 19.01.2011 року №0000021700 було те, що в декларації про доходи, з даними про суми валового доходу (обсягу виручки), в порушення ст. 13 Декрету Кабінету України від 26.12.1992 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», позивач відображав по першій події, а не по фактично отриманій виручці, чим занизив валовий дохід на суму 15693,64 грн. Так, за період з 01.10.2009 року по 31.12.2009 року на розрахунковий рахунок №26003223736100 в Дніпропетровській обласній дирекції ВАТ «Райфайзен банк Аваль», надійшли кошти за ТМЦ та послуги від надання в оренду власного нерухомого в сумі 247013,80 грн. (без урахування ПДВ). Позивач за вищевказаний період задекларував валовий дохід в сумі 275663 грн. (без врахування ПДВ), таким чином, підприємцем завищено валовий дохід на суму - 28649,20 грн. У період з 01.01.2010 року по 30.09.2010 року на розрахунковий рахунок № 26003223736100 в Дніпропетровській обласній дирекції ВАТ «Райфайзен банк Аваль», надійшли кошти за ТМЦ та послуги від надання в оренду власного нерухомого майна 67752 грн. (без урахування ПДВ). Позивач за вищевказаний період задекларував валовий дохід в сумі 15075 грн. (без врахування ПДВ), таким чином, підприємцем занижено валовий дохід на суму 52677 грн. На думку податкового органу, за період з 01.10.2009 року по 30.09.2010 року занижено дохід 24027,80 грн.
Під час перевірки, податковим органом виявлено розбіжності в сумі 38316,70 грн., в тому числі за 4 квартал 2009 року в сумі 37302,94 грн. та за 9 місяців 2010 року, в сумі 1013,76 грн. Відповідно до наданих для перевірки документів, витрати позивача за перевірений період складають 248531,30 грн. (без врахування ПДВ). (придбання пиломалеріалів (пиловник) на суму 5013,31 грн. (Верхньодніпровське лісове господарство), технічної сировини на суму 18750 грн. (ТОВ «Теплосервіс - Плюс») та цвяхи на суму 14553,39 грн. (ПП «СТВ» та ДУВП УТОГ). Встановлено розбіжності по формуванню валового доходу у сумі 62344,50 грн., у тому числі за 4 квартал 2009 року - 8653,74 грн., та 9 місяців 2010 року - 53690,76 грн. у результаті заниження валового доходу та завищення валових витрат. За таких обставин. податковим органом донараховано суму податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності - 9351,68 грн. (62344,50 грн.х15%).
Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 19.01.2011 року №0000011700 було те, що деякі податкові накладні не були скріплені печаткою продавця ФОП ОСОБА_2 на загальну суму ПДВ 6336 грн. Позивачем 03.02.2010 року виписана податкова накладна №03/02 на часткове повернення піддонів ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 10000 грн., у тому ПДВ - 1666,67 грн., про що до Верхньодніпровської ОДПІ надано розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за листопад 2010 року, якою виправлено допущену помилку за лютий 2010 року. Вказані грошові кошти, у тому числі ПДВ, 03.02.2010 року повернені на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 03.02.10 року. Отже, сума зменшена та склала 4469,53 грн. та цю суму, на думку податкового органу. позивач безпідставно включив до податкового кредиту.
Відповідно до ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р., № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
Відповідно до п.5.1 ст.5, п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються, в тому числі, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку ;або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Згідно пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.1., 7.4.5 п.7.4, 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (абзац 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону). Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Аналізуючи докази у справі та вище приведені норми законодавства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкові накладні за якими позивач сплатив ПДВ були складені особою зареєстрованою як платник ПДВ, сам факт відсутності певного реквізиту у первинному бухгалтерському документі (печатки), не є достатнім для висновку про незаконність формування податкового кредиту за господарською операцією, яка реально здійснювалась. На думку колегії суддів, позивачем не було порушено вимоги Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при формуванні валових доходів та валових витрат по першій події.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205,206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 року у справі №2а/0470/7516/12 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: Т.С. Прокопчук