Головуючий у 1 інстанції - Кульбаков І.В.
Суддя-доповідач - Юрко І.В.
05 травня 2014 року справа №267/877/14-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Блохіна А.А.,
секретарі судового засідання Романенко Т.О.,
за участі представника відповідача Гукової Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Гірницького районного суду м.Макіївки Донецької області від 07 квітня 2014 року у справі № 267/877/14-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-
19.02.2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, а саме: виконати рішення суду від 23.01.2009 року.
Постановою Гірницького районного суду м.Макіївки Донецької області від 07 квітня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неявка вказаної особи не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом 1 інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач віднесений до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченнями серії НОМЕР_1 , має пільги відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 12).
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.01.2009 року визнано право ОСОБА_1 на отримання державної пенсії по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 01.12.2008 року (а.с. 7-8).
Відповідно до ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року та ухвали Вищого Адміністративного Суду України від 24 листопада 2010 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.01.2009 року залишено без змін (а.с. 3-4, 5-6).
На виконання зазначеної постанови суду відповідачем проведено нарахування пенсії позивачу, виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 1.12.2008 року у відповідності до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідач перерахував пенсію позивачу, призначену на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Проте, з 01.11.2011 року позивачу проведено перерахунок пенсії, внаслідок чого її розмір зменшився.
У 2012 році відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» та у 2013 році відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» передбачено застосування положення статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-II у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України.
На підставі особистої заяви ОСОБА_1 від 01.02.2012 року в управлінні Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області була припинена виплата пенсії з 01.03.2012 року.
З 01.03.2012 року ОСОБА_1 було призначено пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» управлінням пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
З 02.01.2013 року на підставі особистої заяви ОСОБА_1 було поновлено виплату пенсії в управлінні Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки. Одночасно з цим пенсію було перераховано з урахуванням заробітної плати, на підставі довідки за № 27 від 26.12.2012 року, виданої Міністерством оборони України ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку ОСОБА_1 надав до особистої заяви.
Таким чином, у період з 01.03.2012 року по 02.01.2013 року дія Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-II на ОСОБА_1 взагалі не розповсюджувалася.
З 02.01.2013 року розмір пенсії ОСОБА_1 обчислений відповідно до постанови КМУ № 1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і склав 6294,25 грн. (7643,22 (заробіток) х 70% (втрати працездатності) = 5350,25 грн. + 357,60 грн.(підвищення інваліду війни 2 групи) + 178,80 грн. (підвищення за особливі заслуги перед Україною) + 50 грн. (щомісячна цільова грошова допомога інв. війни) + 357.60 грн. (додаткова пенсія інв.2 гр. 894 грн. х 40%).
Таким чином, управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки Донецькій області у повному обсязі проводить нарахування і виплату пенсії та підвищень ОСОБА_1 в розмірах, встановлених діючим законодавством.
Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що порядок виконання судового рішення по адміністративній справі регулюється ст.257 КАС України. Відповідно до пунктів цієї статті, у разі необхідності спосіб, строк і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само у відповідності до ст. 267 КАС України на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення суду.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що закон надає право на примусове виконання рішення суду особі, на користь якої ухвалено рішення, в межах виконавчого провадження.
Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, встановлено ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження».
Підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом фактично є невиконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, позивач, звертаючись до суду, порушив питання, що стосується здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, порядок розгляду якого визначений ст. 267 КАС України.
ОСОБА_1 , звертаючись з даним позовом до суду, просить зобов'язати відповідача виконувати рішення суду, яке вже набрало законної сили і повинно виконуватися відповідачем без ухвалення будь - якого додаткового судового рішення (статті 14 та 255 КАС України). Суд не вправі зобов'язувати відповідача виконувати рішення суду, яке і так є обов'язковим до виконання для осіб, які беруть участь у справі. Чинним законодавством не передбачено права суду приймати рішення про зобов'язання виконувати інше рішення суду. Рішення судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсій без обмеження строком, виконуються УПФУ в межах покладених зобов'язань, а саме: виплати призначені на виконання судового рішення, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те що позивачем вибраний невірний спосіб захисту свої прав та інтересів, а тому в суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Гірницького районного суду м.Макіївки Донецької області від 07 квітня 2014 року у справі № 267/877/14-а залишити без задоволення.
Постанову Гірницького районного суду м.Макіївки Донецької області від 07 квітня 2014 року у справі № 267/877/14-а залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
В повному обсязі ухвалу складено 06 травня 2014 року.
Головуючий суддя І.В. Юрко
Судді Г.М.Міронова
А.А. Блохін