Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
30 квітня 2014 р. № 820/3804/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бадюков Ю.В.,
при секретарі судового засідання - Кікоян Г.О.,.
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
представників відповідача - Карамишева Л.Є., Батюк А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
ОСОБА_4
до Харківського міського центру зайнятості
про визнання дій протиправними,-
ОСОБА_4 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_4) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського міського центру зайнятості (далі по тексту - відповідач, ХМЦЗ) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправними дії Харківського міського центру зайнятості, пов'язані з пред'явленням до ОСОБА_4 через лист - претензію, наказу та акта, вимог про повернення грошових коштів, виплачених в якості допомоги по безробіттю і дотації в сумі 15816 грн. 66 коп.;
- встановити відсутність у Харківського міського центру зайнятості повноважень на пред'явлення до ОСОБА_4 вимог про повернення грошових коштів, виплачених в якості допомоги по безробіттю і дотації в сумі 15816 грн. 66 коп.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 21.05.2004 року ОСОБА_4 звернувся до Червонозаводського районного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, у зв'язку з чим 28.05.2004 року йому було надано статус безробітного та призначено виплату по безробіттю. 28.12. 2004 року було припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з працевлаштуванням за договором щодо надання дотації.
Вдруге позивач був зареєстрований в центрі зайнятості як безробітній з 03.08.2006 року по 26.04.2007 року та знятий з обліку у зв'язку з працевлаштуванням за договором щодо надання дотації.
14.02.2014 року позивачем було отримано лист-претензію та наказ від Харківського міського центру зайнятості про повернення коштів в розмірі 15816,66 грн., а саме: безпідставної виплати допомоги по безробіттю у сумі 2251,54 грн. та коштів, відшкодованих як дотація в сумі 13565,12 грн.
Вважає незаконним направлення йому зазначених наказів та листів-претензій оскільки, при здійсненні реєстрації в центрі зайнятості він, хоча і був зареєстрований як фізична особа - підприємець, фактично діяльність не здійснював та доходів не отримував. Зазначає, що Харківський міський центр зайнятості не є правонаступником Червонозаводського районного центру зайнятості, а тому не має права на стягнення, а також позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення з нього певних грошових сум.
Відповідач надав до суду письмові заперечення в яких проти позову заперечив з тих підстав, що він є правонаступником Червонозаводського районного центру зайнятості, позивач при реєстрації безробітним зазначив неправдиві дані, а саме те, що він не є зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності, а також, що згідно з Положенням про Харківський міський центр зайнятості та нормами чинного законодавства України ХМЦЗ має право на стягнення грошових сум з осіб в судовому порядку отриманих ними на підставі недостовірних відомостей, наданих такими особами, при цьому строк позовної давності щодо стягнення вказаних сум не застосовується.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві та заяві про зміну позовних вимог.
Представники відповідача в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, вказаних ними у письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_4 двічі перебував на обліку в службі зайнятості як безробітний, а саме: ОСОБА_4 звертався за сприянням у працевлаштуванні до Червонозаводського районного центру зайнятості, правонаступником якого є Харківський міський центр зайнятості, що підтверджується копіями наказів Харківського обласного центру зайнятості від 05.11.2008 року № 452 «Про створення Харківського міського центру зайнятості», від 10.03.2009 р. № 88 «Про внесення змін до наказу №444 від 03.11.2008 р. «Про припинення діяльності Харківського міськрайонного, Дзержинського, Жовтневого, Ленінського, Орджонікідзевського та Червонозаводського районних центрів зайнятості м. Харкова», Положення про Харківський міський центр зайнятості, затвердженого 09.02.2011 року та зареєстрованого виконавчим комітетом Харківської міської ради 13.09.2011 р., витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 18517570 станом на 11.04.2014 р.
Так, 21.05.2004 р., Червонозаводським районним центром зайнятості ОСОБА_4 був зареєстрований як шукаючий роботу з відкриттям персональної картки за № 200900504052100001.
За заявою позивача від 28.01.2004 р., у якій він зазначає, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, ОСОБА_4 був наданий статус безробітного та, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності", призначена виплата допомоги по безробіттю як застрахованій особі, з урахуванням страхового стажу, на період з 28.05.2004 р. по 22.05.2005 р.
Позивач був знятий з обліку в Червонозаводському районному центрі зайнятості з 28.12.2004 р., у зв'язку з працевлаштуванням на дотаційне робоче місце.
Вдруге, ОСОБА_4 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Червонозаводського районного центру зайнятості 03.08.2006 р. Позивач був зареєстрований з відкриттям персональної картки № 20090040608030002.
Також, відповідно до заяви відповідача від 10.08.2006 р., у якій ОСОБА_4 зазначає, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, йому був наданий статус безробітного з 10.08.2006 р., з призначенням допомоги по безробіттю як застрахованій особі, з урахуванням страхового стажу, на період з 10.08.2006 р. по 04.08.2007 р.
Водночас, 10.08.2006 р. ОСОБА_4 особисто було підписано попередження Червонозаводського районного центру зайнятості про те, що згідно ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю та члени кооперативів, належать до категорії зайнятого населення і не можуть перебувати на обліку в службі зайнятості.
Позивач був знятий з обліку в Червонозаводському районному центрі зайнятості з 26.04.2007 р., у зв'язку з працевлаштуванням на дотаційне робоче місце.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 на час звернення до Червонозаводського районного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, що не заперечується представником позивача.
Згідно ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
ОСОБА_4 звернувся до Харківського міського центру зайнятості за довідкою про відсутність заборгованості для закриття підприємницької діяльності, у зв'язку з цим Харківським міським центром зайнятості виявлений факт, що він зареєстрований як фізична особа-підприємець та на теперішній час знаходиться в стадії припинення підприємницької діяльності.
На підставі виявлених обставин, посадовими особами Харківського міського центру зайнятості складений Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 30 ФОП від 12.02.2014 року, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яким засвідчено, що ОСОБА_4 під час перебування на обліку в центрі зайнятості не повідомив про його перебування в статусі суб'єкта підприємницької діяльності.
У зв'язку з цим директором Харківського міського центру зайнятості був виданий наказ від 13.02.2014 р. за № 309 «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю та вартості наданих соціальних послуг ШБ - ОСОБА_4», згідно якого сума коштів, що підлягає поверненню складає 15816,66 грн.
Даний наказ разом з листом-претензією від 14.02.2014 р. за № ХМЦЗ-02-3517-22/14 направлений засобами поштового зв'язку та отримано ОСОБА_4
Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення", № 803-ХІІ від 01.03.1991, що діяв до 01.01.2013 р., зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
В Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах:
а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб;
б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Відповідно до ч. 1 статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000, № 1533-III, зі змінами та доповненнями, (далі по тексту - Закон № 1533) право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають, зокрема, застраховані особи.
Стаття 7 Закону № 1533 визначає, що видами забезпечення за цим Законом є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога по частковому безробіттю; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні. Видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення" є: професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях; профорієнтація; пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом організації громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; надання роботодавцям, які працевлаштовують громадян, зазначених у частині першій статті 14 Закону України "Про зайнятість населення", компенсації відповідно до статті 26 Закону України "Про зайнятість населення"; надання роботодавцям - суб'єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних, компенсації відповідно до статті 27 Закону України "Про зайнятість населення"; надання громадянам віком старше 45 років, страховий стаж яких становить не менше 15 років, ваучера для підтримання їх конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності; інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 р. № 5067-VI (далі - Закон № 5067) діяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, спрямовується і координується Міністром - керівником центрального органу виконавчої влади у сфері соціальної політики. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах є юридичними особами публічного права. До сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, можуть належати підприємства, установи та організації. Фінансування діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції та виконання ним функцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону № 5067 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в межах затвердженого бюджету Фонду відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", управління майном.
Абзацом 2 ч. 1 ст. 20 Закону № 1533 передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи, з метою реалізації завдань, покладених на них відповідно до цього Закону та Закону України "Про зайнятість населення", взаємодіють з органами доходів і зборів, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими центральними органами виконавчої влади, Державною прикордонною службою України шляхом обміну відповідною інформацією про отримані особами, зареєстрованими в установленому порядку як безробітні, доходи від здійснення підприємницької діяльності, роботи за кордоном, виконання роботи за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими угодами (договорами), ведення особистого селянського господарства, проведення інших заходів по виконанню цього Закону.
Згідно п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону № 5067 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників;
Згідно п. 4 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62 для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Пунктами 6 та 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. N 60/62, визначено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. У разі відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Згідно п.п. 15 п. 5 Положення про Харківський міський центр зайнятості, затвердженого 09.02.2011 року та зареєстрованого виконавчим комітетом Харківської міської ради 13.09.2011 р. Центр має право стягувати відповідно до законодавства кошти Фонду, виплачені особам, як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.
Таким чином, суд приходить до висновку, що саме на особу, яка звертається до центру зайнятості із заявою про працевлаштування покладено обов'язок щодо надання достовірних даних для отримання статусу безробітного та отримання соціальних послуг.
Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 36 Закону № 1533 передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг внаслідок умисного нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Частиною 4 ст. 38 Закону № 1533 встановлено, що строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.
Відповідно до ст. 7 Закону № 1533, одним із видів соціальних послуг, які надає державна служба зайнятості є пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних.
Виходячи з викладеного, поверненню підлягає вартість наданих соціальних послуг, отриманих позивачем під час двох реєстрацій в службі зайнятості, в тому числі й кошти, відшкодовані службою зайнятості як дотація роботодавцю на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних.
Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).
Отже, суд дійшов до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За наведених обставин, вимоги позивача стосовно визнання дій протиправними та встановлення відсутності повноважень у відповідача є необгрунтованими, не підтверджуються матеріалами справи, спростовані відповідачем, а відтак не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Харківського міського центру зайнятості про визнання дій протиправними - відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Бадюков Ю.В.