Справа № 372/6348/13-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/320/14 Доповідач у 2 інстанції Черкасов
Категорія 34 08.05.2014
Іменем України
06 травня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого, судді: - ОСОБА_2
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: - ОСОБА_5
за участю прокурора: - ОСОБА_6
обвинуваченого: - ОСОБА_7
захисника: - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Обухівського району Київської області на вирок Обухівського районного суду Київської області від 05 лютого 2014 року, яким,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Обухів Київської області, громадянин України, українець, освіта вища, неодружений, непрацюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки. Відповідно до статті 75 Кримінального кодексу України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового терміну - двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Згідно до статті 76 Кримінального кодексу України покладено на ОСОБА_7 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Стягнуто із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відшкодування шкоди, завданою смертю його матері у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством України на день виплати, щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_9 відшкодування шкоди, завданою смертю його матері у розмірі 43 848 гривень 00 копійок. Стягнуто із ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в розмірі 4 527 гривень 32 копійки.
Згідно оскаржуваного вироку суду ОСОБА_7 визнаний винним і засуджений за те, що він, 09 листопада 2013 року близько 02 години 40 хвилин водій, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в нічний час доби при сприятливих погодних умовах, сухому асфальтному покритті, керуючи технічно справним автомобілем «АІЮІ А4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_10 , рухаючись проїзною частиною вулиці Юності поблизу АЗС «Каріна» в місті Українка Обухівського району Київської області, що має по одній смузі руху в кожному напрямку, був не уважний до дорожніх обставин, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечну швидкість для свого руху, внаслідок чого втративши контроль над керуванням свого автомобіля виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-2105», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_11 , який рухався у зустрічному напрямку, чим порушив п. п. 2.3.д); 2.9.а); 11.3; 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, пасажирка автомобіля ВАЗ-2105 ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримала тілесні ушкодження, від яких настала її смерть.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 505 від 24.12.2013 року встановлено, що при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_12 , 1989 року народження, були виявлені пошкодження у вигляді: рани на передній поверхні лівої гомілки, синців на передній поверхні цієї ж гомілки та на передньо-внутрішній поверхні правої гомілки, садна на зовнішній поверхні лівого стегна в проекції кульшового суглобу та на задньо-зовнішній поверхні правого стегна у верхній третині, синців на правій молочній залозі та в області грудини, переломи ребер: 1-4-го по правій передньо-пахвинній лінії, 1-3-го ребер по правій біляхребцевій лінії, перелом шийного відділу хребта на рівні 2-го між хребцевого диску з крововиливами під оболонки та в речовину спинного мозку; неповний розрив гілки лівої легеневої артерії, крововиливи в плевральні порожнини, множинні крововиливи під плевру та в тканини легень, множинні розриви капсули та паренхіми печінки по передній поверхні. Виявлені у потерпілої тілесні ушкодження відносяться: комплекси ушкоджень в області шиї, грудної клітки та живота - до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння, рани - до легких тілесних ушкоджень, які призводять до короткочасного розладу здоров'я, інші окремо взяті тілесні ушкодження - до легких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_12 , 1989 року народження, настала від травми грудної клітки: розриву легеневої артерії, крововтрати. Виявлені у потерпілої тілесні ушкодження могли утворитись в строк та за обставин вказаних у фабулі постанови. Таким чином, порушення водієм ОСОБА_7 вимог пунктів 2.3.д);2.9.а);11.3.;12.1. Правил дорожнього руху України, введених в дію з 25.03.2013 року, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, перебуває в прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП та настанням тяжких наслідків - смертю ОСОБА_12 .
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи вирок в частині доведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дій, просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_7 за ч.2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, допустив невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Суд необґрунтовано звільнив ОСОБА_7 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, не врахувавши тяжкість злочину та особу обвинуваченого, зокрема те, що останній вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння на момент розгляду кримінального провадження ніде не працював. Крім того, внаслідок грубого порушення ОСОБА_7 правил дорожнього руху, сталася дорожньо-транспортна пригода, яка призвела до тяжких наслідків - смерті потерпілої.
У запереченнях на апеляційну скаргу заступника прокурора, захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить вирок суду першої інстанції залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого та його захисника, які просили залишити вирок суду без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора без задоволення,, провівши судові дебати та надавши останнє слово обвинуваченому, перевіривши матеріали провадження та дослідивши дані про особу обвинуваченого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Вирок суду першої інстанції в частині доведеності вини ОСОБА_7 та кваліфікації його дій учасниками судового розгляду не оспорюється. Дії ОСОБА_7 судом першої інстанції вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_12 .
В судовому засіданні ОСОБА_7 повністю визнав себе винним, у скоєному щиро розкаявся, добровільно відшкодував завдану шкоду та підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення.
У відповідності до положень ст. 65 КК України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання“, суд, призначаючи покарання, повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
Суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України.
Призначаючи покарання ОСОБА_7 , суд керувався вимогами ст. 65 КК України, а саме врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, щире каяття обвинуваченого, активне ним сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди на користь рідних загиблої та інших осіб, які отримали збитки від дорожньо-транспортної пригоди, позицію потерпілого (батька загиблої), який просив не позбавляти обвинуваченого волі, відсутність судимостей, позитивні характеристик з місця роботи та проживання. Судом також врахована обтяжуюча покарання обставина-вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Врахувавши всі обставини провадження, зокрема і ті, на які посилається в апеляційній скарзі прокурор, в іх сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання на підставі ст. 75 КК України, тому твердження прокурора, що міра покарання ОСОБА_7 із застосуванням ст. 75 КК України є м'якою, є безпідставним.
За таких обставин, суд першої інстанції цілком вірно визначив, що призначене покарання ОСОБА_7 з випробуванням дасть можливість виправлення засудженого та його перевиховання без відбування основного покарання, і таке покарання буде необхідним і достатнім, з чим колегія суддів погоджується.
На думку колегії суддів, вирок суду першої інстанції є законним, обгрунтованним. Істотних порушень кримінально-процесуального закону колегія суддів не вбачає. Підстав для скасування вироку і постановлення нового не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Київської області, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора Обухівського району Київської області - залишити без задоволення, а вирок Обухівського районного суду Київської області від 05 лютого 2014 року щодо ОСОБА_7 - без зміни.
Головуючий :
Судді :