Справа № 0308/8935/12 Провадження №11/773/35/14 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:ст.213 ч.1 КК України Доповідач: ОСОБА_2
08 травня 2014 року м. Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю прокурора - ОСОБА_5 ,
засудженого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_6 на вирок Луцького міськрайонного суду від 07 червня 2013 року, яким ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Глибоке Харківського району Харківської області, громадянин України, з неповною середньою освітою, одружений, на утриманні має двох малолітніх дітей, непрацюючий, мешканець АДРЕСА_1 , не судимий,
засуджений за ст. 213 ч. 1 КК України на 200 годин громадських робіт.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 залишено підписку про невиїзд.
Вироком вирішено долю речових доказів.
Вказаним вироком ОСОБА_6 засуджений за те, що в січні 2011 року, не будучи зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності, всупереч вимог ст.ст. 4, 5 Закону України "Про металобрухт", за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , організував незаконний пункт прийому металобрухту, обладнавши його вагою та спеціально відведеним місцем для зберігання на території господарства. Не маючи відповідного дозволу - ліцензії, всупереч вимогам ст. 9 ЗУ "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та ст. 6 ЗУ "Про металобрухт", протягом січня 2011 року по 17 лютого 2012 року, незаконно, систематично здійснював заготівлю брухту кольорових та чорних металів від жителів села по ціні 1 грн. за кілограм.
В апеляції засуджений ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати, постановити виправдувальний вирок, закривши провадження за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення. Стверджує, що будь-яких незаконних операцій з металобрухтом він не вчиняв і доказів його винуватості у цьому ні досудовим слідством, ні судом не здобуто. Металобрухт в односельчан він купував для власних потреб, а не для збуту, протоколів про зайняття таким видом незаконної діяльності щодо нього відповідними органами не складались. Оскільки металобрухту він не збував, а лише купував для себе, то у відповідності до ч. 1 ст. 213 КК України в його діях відсутній склад даного кримінального правопорушення, а тому судом, засудивши його за даною статтею неправильно застосував кримінальний закон.
Також посилається в апеляції на те, що досудове та судове слідство по кримінальному провадженню проведено однобічно та неповно, з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону. Зокрема, органами досудового слідства та судом йому інкриміновано збут металобрухту, але при цьому не встановлено ні пунктів прийому металобрухту, куди, за версією слідства обвинуваченим збувався металобрухт, ні коли такий збут проводився. При допиті в судовому засіданні в якості свідків працівники Луцького РВ УМВС з цього приводу, пояснили, що безпосередньо факту збуту ОСОБА_6 металобрухту ними встановлено не було і куди збувався останнім металобрухт вони також не знають. Не встановлено і місця вчинення злочину, яке за вироком суду та обвинувальним актом є територія власного господарства ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 , хоча господарство за даною адресою належить ОСОБА_8 .
Вважає, що вирок суду побудований на припущеннях, а висновки не відповідають фактичним обставинам провадження. У вироку судом не мотивовано чому не взято до уваги показання обвинуваченого та свідків - продавців металобрухту про те, що металеві речі обвинувачений купував виключно для власного вжитку і використовував їх у господарстві, але взято до уваги і покладено в основу вироку, як доказ вини показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Показання останніх є сумнівними, оскільки ОСОБА_9 з 2011 року важко хворіє і не міг самостійно збирати та збувати обвинуваченому металобрухт, а з ОСОБА_10 . ОСОБА_6 не знайомий, будь-яких справ ніколи не мав. Їх показання в судовому засіданні не оголошувалися і не досліджувались. Також з порушеннями було проведено і огляд місця події, який проводився без відповідного рішення суду.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, обвинуваченого і його захисника, які підтримали апеляцію і просили її задовольнити, прокурора, який вважав що вирок суду слід залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 22 КПК України суд, прокурор, слідчий, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи.
Цих вимог закону органами досудового слідства по даній справі не дотримано.
За змістом ст. 281 КПК України та відповідно до роз'яснення, що міститься в п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005р. "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" зазначено, що справа може бути повернена зі стадії судового розгляду справи на додаткове розслідування лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.
Апеляційним переглядом справи встановлено, що під час досудового слідства по даній справі допущено неповноту та однобічність.
Так, інкримінуючи ОСОБА_6 здійснення незаконних операцій з металобрухтом без відповідного на те дозволу, тобто його закупівлю та зберігання, органом досудового слідства не встановлено мети придбання металобрухту ОСОБА_6 та не спростовано версію останнього, що металеві вироби він придбавав виключно для власного вжитку у господарстві, а також доводів щодо домоволодіння, де був вилучений металобрухт.
Інкримінуючи засудженому збут металобрухту, досудовим слідством не встановлено безпосередніх фактів збуту металобрухту ОСОБА_6 та пунктів його реалізації.
З суб'єктивної сторони злочин, передбачений ч. 1 ст. 213 КК України характеризується прямим умислом. З матеріалів справи не вбачається, що обставини суб'єктивної сторони злочину з'ясовані під час досудового та судового слідства.
Отже, досудовим слідством не розкрито ні об'єктивної, ні суб'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_6 злочину, що має значення для встановлення наявності чи відсутності в його діях складу злочину та правильності кваліфікації дій.
Крім того, в ході проведення досудового слідства, при складанні протоколу огляду місця події (а.с.8-12), не визначено загальної ваги металобрухту.
Виходячи з наведеного, колегія суддів прийшла до висновку, що органами досудового слідства при розслідуванні даної справи не вжито всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження вчинення ОСОБА_6 порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом і дана неповнота не може бути усунута в судовому засіданні, а тому справу слід направити для проведення додаткового розслідування. Під час додаткового розслідування слід провести усі необхідні слідчі дії та встановити з якою метою ОСОБА_6 придбавав металеві речі і за наявності відповідних доказів спростувати його версію про їх придбання для власного вжитку.
Якщо додатковим розслідуванням буде встановлено, що металеві вироби ОСОБА_6 придбавав з метою подальшого збуту - встановити пункти збуту, допитати осіб, які безпосередньо приймали у ОСОБА_6 металобрухт.
На вищенаведені порушення норм матеріального і процесуального закону допущені досудовим слідством не звернув уваги суд першої інстанції при розгляді справи і постановленні вироку щодо ОСОБА_6 , тому він підлягає до скасування, а справа - направленню для проведення додаткового розслідування, так як суд позбавлений можливості ці порушення сам усунути.
Під час додаткового розслідування необхідно з'ясувати обставини, зазначені в описовій частині ухвали та провести відповідні слідчі дії, перевірити доводи зазначені в апеляції, а саме щодо порядку здійснення операцій з металобрухтом та за потреби провести інші слідчі дії.
В залежності від зібраних доказів, вирішити питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_6 складу злочину та відповідно кваліфікувати його.
Враховуючи характер інкримінованого підсудному злочину, запобіжний захід ОСОБА_6 слід залишити попередній - підписка про невиїзд.
В зв'язку з скасуванням вищевказаного вироку та направленням справи на додаткове розслідування, колегія суддів вважає, що винесення судом окремої постанови щодо недоліків досудового слідства є передчасним.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365-368, 374 КПК України (в редакції 1960 р.), колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Луцького міськрайонного суду від 07 червня 2013 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу направити прокурору Луцького району для проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід ОСОБА_6 залишити попередній - підписку про невиїзд.
Головуючий
Судді