Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
30 квітня 2014 р. №820/6879/14
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,
при секретарі судового засідання - Абоян І.І.,
за участю: представника позивача - Карамишевої Л.Є.,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 4121,71 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_2, під час перебування на обліку у Харківському центрі зайнятості як безробітна, знаходилася у відносинах цивільно-правового характеру з ТОВ "ТІЄНС УКРАЇНА", згідно договору про виконання робіт (надання послуг) №ДФЛ 95815343 від 26.07.2013р. та отримувала дохід. Таким чином, відповідач незаконно отримав допомогу по безробіттю у сумі 4121,71 грн.
Представник позивача у судовому засідання підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні визнала позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 13.03.2013р. звернувся до Харківського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, де був зареєстрований як такий, що шукає роботу з відкриттям персональної картки №203913031300005 (а.с.24,25).
За особистою заявою ОСОБА_2 від 20.03.2013р., наказом директора Харківського міського центру зайнятості від 20.03.2013р. №НТ130320 (а.с.4), відповідачу був наданий статус безробітного з 13.03.2013р., з призначенням допомоги по безробіттю, як застрахованій особі без урахування страхового стажу, відповідно до п.п.2,4 ст.22, п.2 ст.23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.п.2.7, 2.9 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. №307, строком на 360 календарних днів, тобто з 20.03.2013р. по 14.03.2014р.
Фахівцями Харківського міського центру зайнятості проведено перевірку обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_2 За результатами проведеної перевірки складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 25.02.2014р. за №44МД (а.с.10). З акту №44МД від 25.02.2014р. вбачається, що під час перебування на обліку як безробітна у Харківському міському центру зайнятості, відповідач знаходилася у відносинах цивільно-правового характеру з ТОВ "ТІЄНС УКРАЇНА", згідно договору про виконання робіт (надання послуг) №ДФЛ 95815343 від 26.07.2013р. За виконану роботу ОСОБА_2 отримувала винагороду, що підтверджується листом підприємства вх..№937/03 від 21.02.2014р. та актів виконаних робіт від 25.08.2013р. та 25.11.2013р.
Директором Харківського міського центру зайнятості прийнято наказ від 26.02.2014р. за №373 "Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю", відповідно до положень якого фахівцям позивача необхідно вжити заходів щодо повернення коштів виплачених ОСОБА_2 як допомога по безробіттю за період з 26.07.2013р. по 14.12.2013р. в сумі 4121,71 грн. (а.с.6)
На виконання вимоги п.7 Порядку розслідування страхових випадків та виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №60/62 від 13.02.2009 року, наказ №373 від 26.02.2014р. разом з листом-претензією від 26.02.2014р. №ХМЦЗ-02-4322-22/14 (а.с.5) направлений відповідачу з пропозицією повернути кошти у сумі 4121,71 грн. протягом 15 днів з дня отримання претензії.
На момент розгляду справи незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 4121,71 грн. відповідачем не повернуто.
По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000р. №1533-III (далі за текстом - Закон), одним із видів забезпечення на випадок безробіття є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.
Відповідно до ч.2-4 ст.22 Закону, застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, особи, зазначені у частині другій статті 6 цього Закону, мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, - 180 календарних днів.
Допомога по безробіттю особам, зазначеним у частині другій статті 22 цього Закону, виплачується у мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду (ч.2 ст.23 Закону).
Згідно положень п.п.2.7 розділу 2 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. №307 (далі за текстом - Порядку №307) без урахування страхового стажу в розмірі, установленому законодавством, визначається допомога по безробіттю для таких категорій безробітних: 1) особам, звільненим з останнього місця роботи з підстав, передбачених пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ), військовослужбовцям, зазначеним у пункті 2.1 цього Порядку, та іншим особам, звільненим з останнього місця роботи (служби) у зв'язку із застосуванням до них заходів дисциплінарного впливу, - виплата починається з 91 календарного дня; 2) особам, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів; 3) особам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви; 4) особам, які брали участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали або займались підприємницькою діяльністю і сплачували страхові внески до Фонду та/або єдиний внесок менше 26 календарних тижнів; 5) категоріям осіб, зазначеним у пункті 2.5 Порядку, які працювали або займались підприємницькою діяльністю і не сплачували страхові внески до Фонду та/або єдиний внесок, але мали раніше набутий трудовий, що прирівнюється до страхового, або страховий стаж.
Згідно п.2.9 розділу 2 Порядку №307, загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю для осіб, зазначених у цьому розділі, не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років з дня призначення допомоги по безробіттю.
Відповідно до положень ч.2 ст.36 Закону, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг(ч.3 ст.36 Закону).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушено умови по отриманню забезпечення на випадок безробіття та не повідомлено позивача про наявність доходів в період з 26.07.2013р. по 14.12.2013р.
Зазначені обставини підтверджені актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №44МД від 25.02.2014р., що складений відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №60/62 від 13.02.2009 року (далі за текстом - Порядку №60/62)
Згідно п.7 Порядку №60/62, рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.
На виконання положень Порядку №60/62, позивач направив на адресу відповідача рекомендованим листом наказ №373 від 26.02.2014р. разом з листом-претензією від 26.02.2014р. №ХМЦЗ-02-4322-22/14.
Суд зазначає, що вказана кореспонденція була отримана відповідачем, що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалось відповідачем у судовому засіданні.
Рішення позивача про повернення коштів, виплачених ОСОБА_2 як допомога по безробіттю, не було оскаржено ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
Таким чином, позивачем підтверджено існування у відповідача заборгованості по поверненню коштів, виплачених як допомога по безробіттю, у розмірі 4121,71 грн., відповідачем визнано позов у повному обсязі, з огляду на що, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 4121,71 грн. є обґрунтованими.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 122, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1; адреса місцезнаходження - АДРЕСА_1) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ - 36224721; адреса місцезнаходження - 61013, м.Харків, вул.Шевченка, буд.137-А; р/р37177300802007 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011) незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 4121.71 грн. (чотири тисячі сто двадцять одна гривня сімдесят одна копійка).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 08.05.2014 року.
Суддя Ізовітова-Вакім О.В.