8.2.3
Іменем України
30 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2236/14
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чиркіна С.М.
при секретарі: Барашко М.В.
за участю:
представника позивача: Протасенко С.О.
відповідач: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 27032,54 грн.,-
31 березня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 27032,54 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку у Ленінській ОДПІ м.Луганська ГУ Міндоходів у Лугансьакій області.
Відповідно до ст.291 ПКУ ФОП-ОСОБА_2 перебуває на спрощеній системі оподаткування та відноситься до 3 групи відповідно до заяви № 3175 від 23.01.12 про застосування спрощеної системи оподаткування.
Заборгованість виникла внаслідок:
- несплати суми узгодженого податкового зобов'язання нарахованого платником самостійно відповідно до декларації № 130030014 від 24.12.12 у розмірі 14 619,69 грн. по терміну сплати 24.12.2013;
- несплати суми узгодженого податкового зобов'язання нарахованого платником самостійно відповідно до декларації № 130030014 від 24.12.12 р., пені у розмірі 1 333,56 грн. по терміну сплати 24.12.2013 року та штрафних санкцій у розмірі 438,59 грн.
- несплати суми узгодженого податкового зобов'язання нарахованого платником самостійно відповідно до декларації № 1400008022 від 10.02.14 у розмірі 10 645,24 грн. по терміну сплати 19.02.2014.
Органом державної податкової служби здійснювали заходи, передбачені ПК України, а саме направлено податкову вимогу № 1102 -12 від 25.12.2013 року на суму боргу у розмірі 16 371,38 грн., яку отримано платником податків особисто 25.12.12.
Враховуючи зазначене позивач просить стягнути з відповідача податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 27 032,54 грн.
Відповідач у судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, які містять достатньо даних прав та обов'язків сторін.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно п.п. 20.1.9 п.п.20.1 ст.20 ПКУ контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідач - ОСОБА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1 ( а.с.10-11,12), перебуває на обліку як платник податків у позивача.
Згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування ФОП - ОСОБА_2 перебуває на спрощеній системі оподаткування , обліку та звітності з 01 січня 2012 року, 3 група , ставка у відсотках до доходу 5%, обсяг доходу за попередній ( а.с.6).
Відповідно до п. 6.1 ст.6 ПКУ податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
У відповідності із п.п.14.1 156, 14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПКУ
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);
- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно п. 294.1 ст.294 ПКУ податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої-шостої груп є календарний квартал.
Пунктом 295.3 ст.295 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Стаття 293 ПКУ передбачає ставки єдиного податку.
Згідно п.п. 293.3.1. п. 293.3 ст.293 ПКУ для третьої і четвертої груп платників єдиного податку:
1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;
2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Пунктом 129.1 ст.129 ПКУ передбачено, що пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом
Згідно п. 129.4 ст.129 ПКУ Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.
24.12.2013 року відповідачем до позивача подано податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця вх.№ 1300030014 від 24.12.2013 року, в якій відповідачем самостійно зазначено загальну суму доходу за звітний період (податковий період) - 366334,11 грн., у розділі VІІ визначення податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок -збільшення суми , яка підлягає перерахуванню до бюджету -14619,69 грн., сума штрафу, яка нарахована платником податку самостійно у зв'язку з виправленням помилки -438,59 грн., сума пені -133,56 грн. ( а.с.14-15).
Згідно податкової декларації поданої відповідачем та зареєстрованою позивачем за № 1400008022 від 10.02.2014 ( а.с.16-17), сума єдиного податку , яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного ( податкового) періоду -10645,24 грн.
Згідно зворотнього боку облікової картки ( а.с.18,19) за відповідачем рахується заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 27 032,54 грн.
Згідно статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Пунктами 59.4 та 59.5 ст.59 Податкового кодексу України визначено,що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
На виконання вищезазначених вимог відповідачу було направлено податкову вимогу від 25.12.2013 № 1102-12, в якій визначено загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 24.12.2013 грн. усього 16371,38 грн., у тому числі основні платежі - 14599,23 грн., штрафні санкції - 438,59 грн., пеня - 1333,56 грн.( а.с.13).
Зазначена вимога відповідачем не оскаржена.
Згідно п.п.59.5 ст.59 ПКУ погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
На час розгляду справи сума заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб відповідачем не сплачена та становить 27032,54 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідач письмового заперечення та жодного доказу в обґрунтування не визнання позовних вимог не надав.
Відповідно до п. 87.11. ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надав, у добровільному порядку податковий борг з єдиного податку не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 27032,54 грн. задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_1, АДРЕСА_1) суму податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 27 032,54 грн. ( двадцять сім тисяч тридцять дві гривні 54 коп.) в доход місцевого бюджету Ленінського району м.Луганська.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя С.М. Чиркін