18 березня 2014 р. Справа № 804/3056/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду до Публічного акціонерного товариства "ПВП "Кривбасвибухпром" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) , -
Криворізьке гірничопромислове територіальне управління Держгірпромнагляду звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ПАТ «ПВП «Кривбасвибухпром» в якому просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до ПАТ «ПВП «Кривбасвибухпром» заборонивши експлуатацію будівлі механічних майстерень інв.№100405 до усунення зазначених порушень.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що будівля механічних майстерень інв.№100405 не паспортизована, має порушення покрівлі, стін та підлоги аварійного характеру згідно акту технічного обстеження, тому з метою недопущення шкоди життю чи здоров'ю працюючих є підстави для негайної заборони експлуатації будівлі.
Позивач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Відповідач про відкриття скороченого провадження повідомлений належним чином шляхом направлення копії ухвали від 28 лютого 2014 року на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яка отримана ним 05.03.2014 року. Відповідно до ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам - за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову.
Згідно до п. 1 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 408/2011, Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України.
Держгірпромнагляд України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.
Відповідно до п. 6 даного Положення Держгірпромнагляд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у місті обласного значення Кривий Ріг.
Наказом Держгірпромнагляду України від 02.12.2011 № 186-к затверджено Положення про Криворізьке гірничопромислове територіальне управління Держгірпромнагляду (далі - теруправління), згідно пункту 1 якого, територіальне управління є територіальним органом, який діє у складі Держгірпомнагляду України та їй підпорядковується.
Відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно пункту 3 Положення про теруправління, основними завданнями територіального управління є: участь у реалізації державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці, здійснення державного гірничого нагляду, охорони надр, промислової безпеки у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності; здійснення комплексного управління у сфері промислової безпеки, охорони праці, а також контролю за виконанням функцій державного управління охороною праці Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування; організація та здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань: промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю; геологічного вивчення надр, їх використання та охорони, а також використання і переробки мінеральної сировини; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення; безпечного проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; трубопровідного транспорту, функціонування ринку природного газу та діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об'єктами.
Пунктом 2.26 Положення передбачено, що право заборонити виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки, зокрема, порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; відсутність дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; не проведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки; виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до п. 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачені загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю), а саме виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Так, на підставі наказу Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду від 25.12.2013 № 841 та направлення на проведення перевірки від 25.01.2014 № 109, було проведено планову перевірку у ПАТ «ПВП «Кривбасвибухпром».
За наслідками перевірки суб'єкта господарювання складено акт від 30.01.2014 № 07-01/2-16, в якому зазначено, що встановлені наступні порушення, зокрема, будівля механічних майстерень інв. №100405 не паспортизована, має порушення покрівлі, стін та підлоги аварійного характеру згідно акту технічного обстеження від 18.10.2013р. ремонт яких не виконано, чим порушується п. 3.10 «Положення про безпечну і надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд», затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Держнаглядохоронпраці України від 27.11.1997р. №32/288 (НПАОП 45.2-4.01-98).
Статтею 4 Закону України «Про охорону праці» визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
Відповідно до Положення про організацію та здійснення державного нагляду, державного гірничого нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом МНС України від 11.08.2011р. №826 (далі - Положення), загроза життю та здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше провадження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин, механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, у тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.
Згідно ст.13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом.
Згідно п.3.10 «Положення про безпечну і надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд», що затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Держнаглядохоронпраці України від 27.11.1997 року №32/288 передбачено, що пошкодження аварійного характеру, що загрожують безпеці працюючого персоналу чи призводять до пошкодження обладнання, сировини і продукції або до зруйнування конструкції будівлі, повинні усуватися негайно.
Відповідно до п. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи, що відповідачем були порушені наведені норми матеріального права, та з метою недопущення спричини шкоди життю чи здоров'ю працюючих, вимоги позивача про заборону експлуатації будівлі механічних майстерень інв.№100405 до усунення зазначених порушень є обґрунтованими, доказів усунення порушень до суду не надано, таким чином позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що за клопотанням позивача ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду Криворізькому гірничопромисловому територіальному управлінню Держгірпромнагляду було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, що розглядається.
Згідно приписів ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
З огляду на наведене, з позивача має бути стягнутий судовий збір за подання цього адміністративного позову, сплату якого було відстрочено.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 88, 94, 160-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду до ПАТ «ПВП «Кривбасвибухпром» про застосування заходів у сфері державного нагляду (контролю) - задовольнити.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до ПАТ «ПВП «Кривбасвибухпром» (код ЄДРПОУ 00190934), а саме: заборонити експлуатацію будівлі механічних майстерень інв.№100405 до усунення порушень зазначених в Акті від 30.01.2014 № 07-01/2-16.
Стягнути з Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду (ЄДРПОУ 37862329) на користь Державного бюджету України судовий збір за подання адміністративного позову до суду, сплату якого було відстрочено, у розмірі 73, 08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок).
Звернути постанову до негайного виконання в частині застосування заходів реагування в сфері державного нагляду.
Роз'яснити відповідачу, що згідно із ч. 12 ст. 183-2 КАС України він має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої п. 5 ч. 1 цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови, відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова прийнята в скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Н.В. Боженко