06.05.2014
Справа № 642/7/14-К
Провадження № 1-кп/642/1/14
06 травня 2014 року Ленінський районний суд м. Харкова
у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду м. Харкова кримінальне провадження за звинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Федорівка Близнюківського району Харківської області, українця, громадянина України, зі слів неграмотного, неодруженого, не працюючого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 20 травня 2011 р. Київським райсудом м. Харкова за ст.. ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 304 ч.1, 70 КК України до 4 років позбавлення волі та на підставі ст..75 КК України був звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки; ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 24 травня 2013 р. було скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням за вироком Київського райсуду м. Харкова від 20 травня 2011 р. і ОСОБА_6 був направлений до місць позбавлення волі для відбування покарання за вказаним вироком суду; 9 квітня 2012 р. Київським райсудом м. Харкова за ст..185 ч.2 КК України до 5 місяців арешту, звільнився 25 травня 2012 р. після повного відбуття покарання, який у теперішній час відбуває покарання в місцях позбавлення волі за вироком Київського районного суду м. Харкова від 20 травня 2011 р.,у вчиненні злочинів, передбачених ст.. ст. 198, 296 ч.2 КК України, -
30 грудня 2012 р., приблизно, о 3 год. 45 хв., ОСОБА_6 , його брати ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також інші особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження,перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в приміщенні касового залу вокзалу ст.. Харків - пас. зустріли незнайомого їм ОСОБА_10 .. В ході спілкування між ОСОБА_10 і особою, матеріали у відношенні якої були виділені в окреме провадження, виникла сварка, у зв'язку з чим дана особа запропонувала ОСОБА_10 вийти з приміщення і там поспілкуватися, на що ОСОБА_10 погодився і вони пішли до виходу з касового залу. Побачивши це ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 направилися слідом за ними. Перебуваючи на майданчику, розташованому між входом до приміщення касового залу та медпунктом вокзалу ст.. Харків - пас. Вказана особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, діючи із хуліганських спонукань, безпричинно нанесла удар в область голови потерпілого ОСОБА_10 , від чого потерпілий впав на цементну підлогу. Після чого до лежачого на підлозі потерпілого підбігли ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 і ОСОБА_9 , які діючи із хуліганських мотивів, голосно висловлюючись нецензурною лайкою на адресу потерпілого, грубо порушуючи громадський порядок по мотивам явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, яка виразилася у безпричинному нанесенні потерпілому ударів, почали наносити лежачому на підлозі потерпілому численні удари кулаками і ногами по різним частинам тіла, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_10 були завдані легкі тілесні ушкодження у вигляді саден, синців і забитої рани на обличчі, садна на передньо - боковій поверхні шиї ліворуч, синця на правому плечі, садна в міжлопаточній області. Приблизно, о 4 годині 30 грудня 2012 р. хуліганські дії ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, були зупинені появою наряду міліції.
Крім цього ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення самостійно.
5 березня 2013 р., приблизно, о 12 год. 00 хв. ОСОБА_6 , знаходячись в залі Південного вокзалу ст. Харків - пас., розташованому за адресою: м. Харків, вул.. Привокзальна,1, від свого знайомого ОСОБА_11 дізнався, що у того є мобільний телефон «Nokia 300», який він в той же день 5 березня 2013 р. таємно викрав в приміщенні станції метро «Героїв Праці» по вул.. Ак. Павлова,160 в м. Харкові з кишені куртки у жінки, тобто здобув злочинним шляхом. Після цього ОСОБА_11 запропонував ОСОБА_12 здати викрадений телефон до ломбарду, на що ОСОБА_6 погодився та маючи умисел, направлений на заздалегідь не обіцяний збут майна, одержаного злочинним шляхом, отримав від ОСОБА_11 викрадений у ОСОБА_13 мобільний телефон «Nokia 300» вартістю 410 гр., який тоді ж 5 березня 2013 р., пред'явивши свій паспорт, здав до ломбарду «Скарбниця», розташованому за адресою: м. Харків, вул.. П. Шлях, 60, отримавши комісію за даний телефон в сумі 177 гр., які разом із ОСОБА_11 витратив на власний розсуд.
В судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину у вчиненні вказаних злочинів не визнав і пояснив, що хуліганських дій він стосовно ОСОБА_10 не вчиняв, ударів потерпілому не наносив, хоч і був там присутній. Мобільний телефон він за проханням ОСОБА_11 , дійсно, здав до ломбарду, але ОСОБА_11 нічого не говорив йому, що телефон викрадений. Він вважав, що даний телефон належить ОСОБА_11 ..
Вина ОСОБА_6 у вчиненні злочинів знайшла своє підтвердження наступними доказами.
По епізоду 30 грудня 2012 р..
Протоколом прийняття заяви у потерпілого ОСОБА_10 від 30 грудня 2012 р., згідно якої 30 грудня 2012 р., приблизно в 0 год., біля входу до касового залу вокзалу ст.. Харків - пас. з боку медпункту група осіб в кількості 8 чоловіків безпричинно нанесла йому тілесні ушкодження / крим. пров. т.1 а. с. 8-9/.
Протоколом огляду місця події від 30 грудня 2012 р., згідно якого під час огляду на вході з касового залу під готель «Експрес» у тамбурному переході були виявлені багато плям бурого кольору / т. 1 а. с. 11 - 18/.
Показами ОСОБА_8 про те, що вночі 30 грудня 2012 р. він разом зі своїми братами ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , а також знайомими ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 знаходилися у стані алкогольного сп'яніння на вокзалі ст.. Харків - пас.. Потім до них підійшов раніше незнайомий ОСОБА_10 .. Між ним та ОСОБА_9 виник конфлікт, внаслідок того, що ОСОБА_10 , проходячи повз ОСОБА_9 , зачепив її за руку. За неї заступився ОСОБА_15 , який запропонував ОСОБА_10 вийти на вулицю і поговорити., після чого вони вийшли з приміщення на площадку перед входом до касового залу та медпункту вокзалу, де ОСОБА_15 наніс ОСОБА_10 удар в обличчя, але при цьому майже не зачепив ОСОБА_10 , оскільки був п'яний. Побачивши, що ОСОБА_10 почав бити ОСОБА_15 він кинувся на допомогу За ним побігли його брати ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , а також ОСОБА_9 .. ОСОБА_10 було нанесено кілька ударів. Він також наніс потерпілому ОСОБА_10 два удари.
Вироками Ленінського районного суду м. Харкова: від 9 квітня 2014 р. стосовно ОСОБА_8 , від 17 лютого 2014 р. стосовно ОСОБА_9 , від 3 квітня 2014 р. стосовно ОСОБА_7 , якими були підтверджені викладені у обвинувальному акті обставини справи.
Показами ОСОБА_7 , які він дав під час розгляду справи судом стосовно нього про те, що його брат ОСОБА_6 наніс потерпілому ОСОБА_10 під час сутички два удари.
Висновком судової медичної експертизи ХОБСМЕ від 3 січня 2013 р., згідно якого потерпілому ОСОБА_10 були завдані легкі тілесні ушкодження у вигляді саден і сінців, забитої рани на обличчі, садна на переднє - боковій поверхні шиї ліворуч, синець на правому плечі, саден в міжлопаточній області / крим. пров. т.1 а. с. 41 - 42/.
Оскільки свідки обвинувачення: ОСОБА_15 , ОСОБА_9 і потерпілий ОСОБА_16 , місцезнаходження яких не встановлено, на численні виклики до суду не з'явилися і сторона обвинувачення не забезпечила їх явку, суд вирішив розглянути справу за наявними у справі доказами.
По епізоду 5 березня 2013 р..
Заявою потерпілої ОСОБА_13 про крадіжку 5.03.13 р. в районі кінотеатру «Познань» в районі вул.. Ак. Павлова, 160 у неї з кишені куртки її мобільного телефону «Нокія 300» / крим. пров.т.3 а. с. 9/.
Показами свідка ОСОБА_11 про те, що 5.03.2013 р. після крадіжки у ОСОБА_13 мобільного телефону «Нокія 300» він поїхав на Південний вокзал. Там він зустрів свого знайомого ОСОБА_6 , розповів йому, що викрав мобільний телефон «Нокія 300» і запропонував йому здати телефон під його, ОСОБА_6 , паспорт в ломбард «Скарбничка». ОСОБА_6 погодився. Після чого вони вдвох поїхали до відділу ломбарду, що знаходиться по АДРЕСА_2 , де ОСОБА_6 здав зазначений мобільний телефон і отримав кошти в сумі, приблизно, 177 гр..
Даними ломбарду «Скарбниця» про те, що 5.03.13 р. о 20 год. 46 хв. ОСОБА_6 заклав до ломбардного відділення ПТ «Ломбард-Скарбниця» мобільний телефон «Нокія 300» / крим. пров. т.3 а. с. 13/.
Висновком судової товарознавчої експертизи, згідно якого вартість мобільного телефону «Нокія 300» складає 410 гр. / крим. пров. т.3 а. с. 27/.
Вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 30.10.2013 р., яким ОСОБА_11 за вчинення крадіжки мобільного телефону «Нокія 300» у ОСОБА_13 , а також за скоєння інших злочинів за ст. ст. 185 ч.2, 304 ч.1 КК України був засуджений до 4 років позбавлення волі / крим. пров. т.3 а. с. 69 - 79/.
В ході досудового слідства обвинувачений ОСОБА_6 у скоєнні обох злочинів свою вину визнав повністю і дав такі покази про обставини справи як це визначено в обвинувальному акту.
Таким чином судом достовірно встановлено, що мобільний телефон «Нокія 300», який був викрадений ОСОБА_11 у потерпілої 5.03.2013 р. о 12 год., в той же день о 20 год. 46 хв. був закладений ОСОБА_6 у ломбард. Даний факт спростовує доводи ОСОБА_6 про те, що вказаним мобільним телефоном ОСОБА_11 користувався за декілька днів до здачі його у ломбард, а тому він вважав телефон належним ОСОБА_11 ..
Аналізуючи покази обвинуваченого на досудовому слідстві і в суді, суд вважає правдивими покази обвинуваченого на досудовому слідстві по обом епізодам звинувачення, оскільки вони підтверджуються наведеними вище доказами, а покази обвинуваченого в суді такими, що не відповідають дійсності та переслідують мету уникнути відповідальності за скоєне.
Наведеними доказами суд вважає доказаною повністю вину обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні злочинів.
Оскільки вина обвинуваченого у вчиненні злочинів доказана повністю суд не вбачає підстав для виправдування обвинуваченого, про що просив захисник і сам обвинувачений.
Умисні дії ОСОБА_6 , які виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, вчинені групою осіб, суд кваліфікує за ст. 296 ч.2 КК України.
Умисні дії ОСОБА_6 , який здійснив заздалегідь не обіцяний збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, за відсутності ознак легалізації / відмивання/ доходів, одержаних злочинним шляхом суд кваліфікує за ст.198 КК України.
Вивченням особистості обвинуваченого ОСОБА_6 , 1991 року народження, встановлено, що він являється громадянином України, має постійне місце проживання і реєстрації, не працює, на обліку у нарколога і психіатра не перебуває.
ОСОБА_6 раніше був засуджений 20 травня 2011 р. Київським райсудом м. Харкова за ст.. ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 304 ч.1, 70 КК України до 4 років позбавлення волі та на підставі ст..75 КК України був звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки; ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 24 травня 2013 р. було скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням за вироком Київського райсуду м. Харкова від 20 травня 2011 р. і ОСОБА_6 був направлений для відбування покарання до місць позбавлення волі за вказаним вироком суду; 9 квітня 2012 р. Київським райсудом м. Харкова за ст..185 ч.2 КК України до 5 місяців арешту, у теперішній час відбуває покарання в місцях позбавлення волі за вироком Київського районного суду м. Харкова від 20 травня 2011 р.. ОСОБА_6 неодружений, дітей не має, характеризується задовільно.
Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_6 , не встановлено.
Згідно ст..67 КК України обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_6 , суд визнає рецидив злочинів та вчинення злочину за ст..296 ч.2 КК України у стані алкогольного сп'яніння.
27 серпня 2013 р. потерпілий ОСОБА_10 на досудовому слідстві звернувся до слідчого з заявою, що він не має претензій до ОСОБА_6 , ОСОБА_17 та інших, які 30 грудня 2012 р. здійснили стосовно нього хуліганські дії і що він з ними примирився, від цивільного позову відмовляється. Просить його більше не турбувати / крим. пров. т.1 а. с. 222/.
Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує характер і ступень суспільної небезпеки здійсненого, обтяжуючі покарання обставини, думку потерпілого ОСОБА_10 і вважає, що ОСОБА_6 підлягає покаранню у вигляді позбавлення волі, оскільки його виправлення не можливо без ізоляції від суспільства.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Речові докази і судові витрати у справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.. ст. 373 - 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ст..ст. 198, 296 ч.2 КК України та призначити покарання:
за ст.198 КК України - 1 рік позбавлення волі;
за ст..296 ч.2 КК України - 1 рік 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст..70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст..71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Київського районного суду м. Харкова від 20 травня 2011 р., яким ОСОБА_6 за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 304 ч.1 КК України був засуджений до 4 років позбавлення волі і на підставі ст..75 КК України був звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, однак за ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 24 травня 2013 р. був направлений для відбування покарання за цим вироком до місць позбавлення волі, та призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у вигляді 4 років 3 місяців позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу.
Строк покарання ОСОБА_6 рахувати з 24 травня 2013 р., коли він був затриманий згідно ухвали Валківського районного суду Харківської області від 24 травня 2013 р. для відбування покарання у вигляді 4 років позбавлення волі за вироком Київського районного суду м. Харкова від 20 травня 2011 р..
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Строк оскарження засудженому ОСОБА_6 , який відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, слід рахувати з моменту отримання ним копії вироку.
Вирок набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо не буде оскаржений в апеляційному порядку. У разі оскарження вирок набирає законної сили з моменту розгляду апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1