Справа № 532/1448/13-к
Номер провадження 11-кп/786/161/14
Категорія: ст.162 ч.1 - С.Т.
Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
20 лютого 2014 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013180190000410 за апеляційною скаргою з поданими змінами заступника прокурора Полтавської області ОСОБА_9 на вирок Кобеляцького районного суду Полтавської області від 5 грудня 2013 року,-
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , раніше судимий:
19.09.2013 року Машівським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік та покладенням обов'язків, передбачених пунктами 2,3,4 ст. 76 КК України,
засуджений за:
- ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України на 2 роки обмеження волі,
- ч. 1 ст.162 КК України на 1 рік обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_8 покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, що призначено за даним вироком, більш суворим, що призначено за попереднім вироком визначено ОСОБА_8 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 у рахунок відшкодування моральної шкоди - 5 750 грн..
Вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим і засуджено за те, що він в ніч на 2 квітня 2013 року, точного часу не встановлено, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, незаконно проник через вікно до житлового будинку ОСОБА_10 , який розташований в АДРЕСА_2 , після чого в одній з кімнат забрав свої документи: паспорт громадянина України, свідоцтво про народження та свідоцтво про закінчення спеціальної загальноосвітньої школи, які перед цим віддав ОСОБА_10 на зберігання.
Після цього ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в ніч на 2 квітня 2013 року, точного часу не встановлено, знаходячись в дворі господарства ОСОБА_10 , що розташоване в АДРЕСА_2 , таємно намагався викрасти металобрухт вагою 94 кг. на суму 169,20 грн., який склав до салону автомобіля марки «Форд Транзит», належного ОСОБА_10 , але не зміг довести свій умисел до кінця, оскільки не завів автомобіль ключем від замка запалення який знайшов у будинку ОСОБА_10 ..
В апеляційній скарзі з поданими змінами прокурор не оспорюючи висновків суду щодо доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, посилаючись на неправильне застосування закону при призначенні покарання ОСОБА_8 , а саме незастосування закону, який підлягав застосуванню, просить вирок змінити та засудити ОСОБА_8 за:
- ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки обмеження волі, а в іншій частині оскаржуваний вирок суду залишити без змін.
Інші учасники кримінального провадження вирок не оскаржили.
Заслухавши доповідь судді; думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу з поданими змінами; обвинуваченого і його захисника, які не заперечували проти задоволення апеляційної скарги з поданими змінами прокурора; перевіривши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги з поданими змінами, колегія суддів вважає, що апеляційна скаргаз поданими змінами підлягає до задоволення на таких підставах.
Відповідно до вимог частини 2 статті 394, частини 1 статті 404 КПК України, враховуючи, що фактичні обставини провадження ніким не оспорювалися і докази щодо них на підставі частини 3 статті 349 КПК України не досліджувалися, висновки суду першої інстанції щодо цих обставин перевірці апеляційним судом не підлягають.
Дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України і також в апеляційній скарзі з поданими змінами прокурором не оспорюються.
Санкцією ч. 1 ст. 185 КК України обмеження волі, як основне покарання, не передбачено.
Отже, призначаючи ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України основне покарання у виді двох років обмеження волі без застосування ст. 69 КК України, суд неправильно застосував кримінальний закон,що є підставою для зміни вироку.
Колегія суддів, враховуючи наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_8 , якими суд визнав відповідно до ст. 66 КК України - щире каяття та повне визнання вини, з урахуванням особи винного, який має молодий вік, займається суспільно-корисною працею, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Разом з тим колегія суддів зважує і на те, що ОСОБА_8 вчинив середньої тяжкості злочини, та конкретні обставини провадження - відсутність матеріальних збитків. Також колегія суддів враховує і те, що вчинення ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України було обумовлено терміновою необхідністю мати при собі документи, які посвідчують його особу, які перебували у будинку ОСОБА_10 , який перебував за межами Полтавської області.
З огляду на викладене колегія суддів вважає за можливе призначити покарання ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України.
За таких обставин апеляційна скарга з поданими змінами прокурора підлягає задоволенню, а вирок зміні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 405, 407 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу з поданими змінами заступника прокурора Полтавської області ОСОБА_9 задовольнити.
Вирок Кобеляцького районного суду Полтавської області від 5 грудня 2013 року щодо ОСОБА_8 у частині призначення покарання змінити.
Призначити покарання ОСОБА_8 за:
- ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України 2 роки обмеження волі;
- ч. 1 ст.162 КК України 1 рік обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_8 покарання у вигляді 2 років обмеження волі.
На підставі ч. 4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, що призначено за даним вироком, більш суворим, що призначено за вироком Машівського районного суду Полтавської області від 19.09.2013 року визначити ОСОБА_8 остаточне покарання 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на два роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_8 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
В іншій частині вирок Кобеляцького районного суду Полтавської області від 5 грудня 2013 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4