Головуючий суду 1 інстанції - Кузьменко А.М.
Доповідач - Украінцева Л.Д.
Справа № 435/1087/14-ц
Провадження № 22ц/782/1800/14
07 травня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :
головуючого: Украінцевої Л.Д.
суддів: Фарятьєва С.О., Іванової І.П.
при секретарі : Вербицькому І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 27.03.2014 року
у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
У лютому 2014 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 02 листопада 2008 року між банком та відповідачем був укладений договір б/н, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 4 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевими терміном повернення, що відповідає строку дії картки (28.02.2008 року). Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором станом на 16.01.2014 року утворилась заборгованість у розмірі 16744,08 грн., яку позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 27.03.2014р. позовні вимоги було задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором б/н від 02.11.2007 року у сумі 16744,08 грн., а також судові витрати.
В апеляційній скарзі апелянт з вказаним рішенням не згоден з причин допущених у ході судового розгляду справи порушень норм матеріального і процесуального права, а тому просить суд скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Вислухавши доповідь судді, осіб, яки з'явилися у судове засідання, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Задовольняючи позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до п. 9.12. умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання, однак якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про завершення дії договору, він автоматично продовжується на такий самий строк. Оскільки жодна із сторін не інформувала одна одну про завершення дії договору, договір на час звернення ПАТ КБ «ПриватБанк» до суду є діючим і тому строк позовної давності звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості позивачем не пропущений і порушене право підлягає захисту шляхом задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення заборгованості за кредитним договором в межах розміру заявлених вимог.
Проте погодиться з таким висновком суду неможливо з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.
Судом встановлено, що 02 листопада 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем було укладено договір б/н, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 3 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Зазначені умови викладені у заяві позичальника при отриманні кредиту, а не у кредитному договорі, однак вказана заява містить ознаки такого договору, відповідачка була ознайомлена з усіма суттєвими умовами договору, про що свідчить її підпис.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на 16.01.2014 року становила 16744,08 грн.
Відповідно до ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно Умов та правил надання банківських послуг, наданих позивачем, мінімальний обов'язковий платіж це розмір боргових зобов'язань позичальника, які щомісячно підлягають сплаті позичальником на протязі строку дії картки.
Відповідно до п. 3.1.1 Правил користування платіжною карткою (далі - Правила) строк дії картки вказується на лицевій стороні картки (місяць і рік). Картка дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця.
Пунктом 3.1.3 Правил встановлено, що після закінчення строку дії відповідна картка продовжується Банком на новий строк (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії), якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії картки) не надійшла письмова заява держателя картки щодо закриття карткового рахунку, а також а умови наявності грошових коштів на картковому рахунку для оплати послуг з виконання операцій по картковому рахунку, та при дотриманні інших умов продовження, передбачених договором.
Зі змісту п. 5.4 Правил вбачається, що строк погашення кредиту у повному обсязі здійснюється не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці у полі «місяць».
Відповідно до п. 9.4 Умов обслуговування вбачається, що у разі наявності перевитрати платіжного ліміту по картці та непогашення його клієнтом на протязі шести місяців, картка закривається.
Відповідно до змісту позову відповідач отримав кредит 3 000,00 грн. з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
У заяві щодо отримання вищезазначеної кредитної картки вказано кінцевий термін повернення грошів, позичених відповідачем 26.02.2009 року (а.с.8)..
Позивачем не заперечувався той факт, що ОСОБА_2 не продовжувався строк дії картки та нова картка їй не видавалась.
З матеріалів справи вбачається, що Жовтневим районним судом м. Луганська було видано наказ від 05 вересня 2008 року, яким було стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитом у сумі 3000 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 877,83 грн. (а.с.4).
Відповідно до положень статті 257 та частини 3 статті 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст.. 264 ЦПК України видача судового наказу перериває перебіг строку позовної давності, тобто з 05.09.2008 року розпочався перебіг строку позовної давності, який закінчився 05.09.2011 року. Позивач звернувся до суду із відповідним позовом про захист свого порушеного права лише 03.02.2014 року, тобто після закінчення строку позовної давності.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, що було зроблено відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції (а.с.22).
Задовольняючи позов з огляду на автоматичну пролонгацію договору, суд першої інстанції не врахував, що згідно з розділом 3 Умов та Правил надання банківських послуг «Користування картою», п. 3.1.3 після закінчення строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк шляхом надання клієнту картки з новим терміном дії.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не врахував також, що відповідачу нова картка не видавалася, а тому помилково прийшов до висновку про відсутність підстав для застосування позовної давності за поданою відповідачем заявою.
Зазначені порушення норм матеріального та процесуального права є підставою відповідно до ст. 309 ЦПК України до скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті заявлених позовних вимог.
На підставі зазначеного колегія суддів прийшла до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» у зв'язку зі спливом строку позовної давності, оскільки позивач звернувся до суду із позовом про захист свого порушеного права поза межами строку позовної.
Керуючись ст.ст. 303,ст.307,309,313,314,316 ЦПК України судова колегія,
вирішила :
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 27.03.2014р. скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржено протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ
Головуючий Судді :