У.н. 415/739/14-ц
Н.п. 2/415/661/14
06.05.2014 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючої судді Чернобривко Л.Б.,
при секретарі Дьоміновій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
Позивач звернувся до суду з позовом зазначивши, що 27 травня 2013 року відповідач позичив у нього гроші в сумі 42 000 грн. та зобов'язався повернути борг до 15 липня 2013 року, що підтверджується розпискою написаною на його ім'я відповідачем. Відповідач борг до теперішнього часу не повернув, чим самим наніс позивачу моральну шкоду, яку він оцінює в 3000,00 грн.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, позов підтримав. Проти винесення заочного рішення суду не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи без його участі до суду не надходило.
Відповідно до ст. 74 ч.5 ЦПК України судова повістка разом з розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом із копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур»єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача , який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повім лені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
У судовому засіданні були досліджені наступні докази: копія розписки; копія паспорту відповідача.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 2 ст. 1047 ЦК України встановлено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що 27 травня 2013 року між ОСОБА_2 отримав грошові кошти у сумі 42 000,00 грн. та зобов'язався до 15 липня 2013 року повернути борг, факт передачі коштів підтверджується розпискою від 27 травня 2013 року (а.с.4). На день звернення з позовом до суду відповідач грошові кошти в розмірі 42 000, 00 грн. не повернув.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів за розпискою є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Положеннями ст. 23 ЦК України передбачено право фізичної особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
На підставі ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Таким чином, вимога про відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню оскільки відповідач до теперішнього часу не повернув грошові кошти позивачу, тим самими спричинивши йому моральну шкоду.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторона понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 526, 1046, 1047, 1048, 1049 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідн. НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 42 000 (сорок дві тисячі) грн.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідн. НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в сумі 3 000 (три тисячі) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. та 420 (чотириста двадцять) грн.
Копію заочного рішення надіслати відповідачу.
Заочне рішення може бути переглянуте Лисичанським міським судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Лисичанський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не скасоване.
Суддя Л.Б. Чернобривко