Справа № 412/11888/13-к
Провадження № 11кп/782/557/14
29 квітня 2013 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого: ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря: ОСОБА_4
за участю прокурора: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську кримінальне провадження за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 26 лютого 2014 року, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Донецька, Ростовської області, громадянин України, освіта неповну середня, навчається на 1-му курсі Новосвітлівського професійного аграрного ліцею, не одружений, раніше засуджений:: 06.06.2011 року Краснодонським міськрайсудом Луганської області, за ч. 1 ст. 185 КК України, до позбавлення волі строком на 1 рік, із застосуванням ст. ст. 104, 75 КК України, від відбуття покарання звільнений з випробуванням строком на 1 рік; 25.01.2012 року Краснодонським міськрайсудом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки. Згідно ст. 71 КК України, остаточно 3 роки 3 місяці. На підставі ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 21.06.2013 року звільнений умовно-достроково, в силу ст. 107 КК України на 1 рік 6 місяців 6 днів, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
засуджений: за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки;
за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.
на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 ч. 1 КК України за сукупністю вироків, шляхом приєднання не відбутої частини покарання за вироком Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 25.01.2012 року у виді 6 місяців позбавлення волі і остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців.
Запобіжний захід залишений тримання під вартою, строк покарання обчислено з 30.12.2013 року, питання про речові докази вирішено відповідно до ст.100 КПК України.
.
Стягнуто з ОСОБА_6 в якості матеріального збитку грошову суму у розмірі 1500 грн., на користь ОСОБА_7 .
Згідно з вироком суду ОСОБА_6 визнано винним у тому, що 14.10.2013 року, о 10.00 годині, неповнолітній ОСОБА_6 , проходив біля будинку АДРЕСА_2 , та побачив, що мешканці даного будинку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його дружина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходячись на подвір'ї даного будинку прямували до літньої кухні. Після чого, останні зайшли до літньої кухні. В цей час у неповнолітнього ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з вищевказаного будинку, в якому мешкають ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Неповнолітній ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаним із проникненням у житло, діючи повторно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшов через калитку на подвір'я будинку, після чого через незамкнуті двері проник до приміщення будинку. Знаходячись у приміщенні будинку, неповнолітній ОСОБА_6 викрав грошові кошти у сумі 1700 гривень, які знаходилися під подушкою, яка розташована на ліжку у спальній кімнаті, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальний збиток на вищевказану суму. Після скоєння злочину, неповнолітній ОСОБА_6 викрадене звернув у свою власність та розпорядився ним на власний розсуд.
Повторно, 25.10.2013 року, приблизно о 02.00 годині, неповнолітній ОСОБА_6 проходив біля будинку АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . піднявшись до ОСОБА_7 неповнолітній ОСОБА_6 попросився увійти до квартири, щоб зігрітися, на що ОСОБА_7 дав свою згоду. Увійшовши до квартири, неповнолітній ОСОБА_6 помітив, що на дивані лежить гаманець, який належить ОСОБА_7 . В той час, коли ОСОБА_7 відійшов до ванної кімнати, у неповнолітнього ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_7 . Неповнолітній ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, відкрив гаманець, який лежав на дивані та викрав з нього грошові кошти в сумі 1500 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_7 матеріальний збиток на вищевказану суму. Після скоєння злочину, неповнолітній ОСОБА_6 викрадене звернув у свою власність та розпорядився ним за власним бажанням.
Повторно, 18.11.2013 року, приблизно о 06.00 годині, неповнолітній ОСОБА_6 , проходив біля будинку АДРЕСА_4 . В цей час, у неповнолітнього ОСОБА_6 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з вищевказаного будинку, в якому мешкає ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Неповнолітній ОСОБА_6 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаним із проникненням у житло, діючи повторно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшов через калитку на подвір'я будинку, після чого через незамкнуті двері проник до приміщення будинку та прослідував до кухні. Знаходячись у приміщенні будинку, неповнолітній ОСОБА_6 викрав грошові кошти в сумі 150 грн., які знаходилися в гаманці, що лежав у сумці, яка висіла на пральній машині у кухні, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_10 , матеріальний збиток на вищевказану суму.
В апеляції обвинувачений ОСОБА_6 вказує, що суд призначив йлму надмірно сурове покарання без урахування його особистості, та обставин по справі. Суд при призначенні не врахував, те що він є єдиним годувальником в сім'ї, має намір довчитися та отримати освіту. Стверджує, що не усвідомлював свої дії та розкаюється. Просить змінити вирок суду, призначивши йому покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, обсудивши доводи апеляції та провівши судові дебати, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція обвинуваченого не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Висновок суду, щодо винуватості ОСОБА_6 у скоєнні правопорушення при обставинах, викладених у вироку, кваліфікація його дій за ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України підтверджується наведеними судом доказами, відповідає фактичним обставинам справи.
Так, обвинувачений ОСОБА_6 визнав провину повністю , у здійсненому щиро розкаявся у вчиненному.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, та кваліфікація його дій за ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України ґрунтується на доказах, зібраних по справі, та досліджених у судовому засіданні, оскільки обвинувачений скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно, з проникненням у житло, скоєне повторно.
При обранні покарання обвинуваченому суд врахував згідно до ст.65 КК України ступінь тяжкості скоєних правопорушень, які у порядку ст.12 КК України віднесені до категорії середньої тяжкості та тяжкого злочину, особу ОСОБА_6 , який раніше засуджений, вчинив злочин в період умовно - дострокового строку, та з урахуванням пом'якшуючих обставин - визнання своєї провини повністю, каяття в скоєному правопорушенні і сприянню у розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім, обтяжуючих обставин - скоєння злочину щодо особи похилого віку, обґрунтовано призначив покарання у вигляді позбавлення волі по мінімальній межі санкції статті 185 ч.3 КК України.
Остаточне покарання призначене з застосуванням ст.71 КК України.
Призначена міра покарання ОСОБА_6 є відповідною скоєному правопорушенню, необхідною та достатньою для його виправлення, підстав для застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 75 КК України не має.
З наведених підстав апеляція обвинуваченого задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, КПК України, колегія суддів, -
Вирок Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 26 лютого 2014 року відносно ОСОБА_6 залишити без змін, а його апеляцію без задоволення.