Справа №: 398/636/14-ц
Іменем України
"10" квітня 2014 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Тимченко Л.М.
при секретарі Міщенко С.А
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Олександрія цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,-
КП «Теплокомуненерго» (надалі Позивач) в січні 2013 року звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 (надалі відповідач) про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з теплопостачання, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до особового рахунку НОМЕР_1 виникли цивільно-правові відносини за якими КП «Теплокомуненерго» надавались житлово-комунальні послуги. Відповідач проживає в квартирі, яка належить до приватного житлового фонду, отримує послуги, однак не сплачує кошти за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість станом на 01 листопада 2013 року в сумі 1 377 грн. 29 коп. Згодом, уточнені позовні вимоги були збільшені за заявою позивача і станом на 01 лютого 2014 року просить суд стягнути заборгованість в сумі 2 259 грн. 01 коп.
В судове засідання представник позивача з'явився, в судовому засіданні на позовних вимогах наполягає посилаючись на викладені обставини та наполягає на стягненні саме вказаної суми. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Інтереси позивача в суді по довіреності представляла Черномор О.І.
Відповідач двічі в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи в суді. Про причину неявки до суду відповідач суд не повідомив, заяв та клопотань до суду від нього не надійшло. Суд вважає, що відповідач був належним чином повідомленим про дату розгляду справи в суді, оскільки до суду повернулись поштові повідомлення із відміткою пошти про отримання поштових відправлень особисто відповідачем.
За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази у сукупності з іншими матеріалами справи, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
За змістом ст. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до діючого законодавства, суд розглядає справу в межах заявлених вимог і ч., ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Правовідносини сторін врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та ст.ст. 610-612, 614, 615, 617, 625, 903 ЦК України.
Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені відповідно статтею 16 ЦК України.
У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов ти вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його не виконанням або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.
За змістом ч.1 ст. 901 та ч.1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Суд дійшов висновку, що закріплена в ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово - комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених ст. 625 ЦК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з теплопостачання квартири АДРЕСА_1. Відповідач користується послугами позивача по забезпеченню тепловою енергією, про що свідчить відкритий особовий рахунок та наявність розрахункової (абонентської) книжки, але свої зобов'язання по оплаті отриманих послуг виконує неналежно. Сума боргу підтверджується відповідним розрахунком і становить 2 259 грн. 01 коп. заборгованості по оплаті за отриману теплову енергію. Заяв про відмову від користування послугами від споживача у справі на адресу позивача не надходило.
Суд дійшов висновку, що правовідносини, які склались між сторонами про надання послуг з централізованого теплопостачання є грошовим зобов'язанням, у якому серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно - правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Суд вважає, що відповідач ухиляється від взятих на себе зобов'язань по сплаті заборгованості за надані послуги. За викладених обставин суд вважає, що сума боргу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. Суд враховує, що це є спосіб цивільно-правової відповідальності боржника.
Відповідно до ч. 3 п. 5 ст. 20 Закону "Про житлово - комунальні послуги" від 24 червня 2004 р., ст.ст. 67, 68 ЖК України, «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Закріплена в ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених частиною 2 статті 625 ЦК України.
За викладених обставин суд вважає, що сума боргу підлягає стягненню з відповідача на користь КП «Теплокомуненерго» повністю в сумі 2 259 грн. 01 коп. Саме такий розмір заборгованості суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. З відповідача суд вважає необхідним стягнути також судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4-11, 15, 16, 19, 20, 22, 509-510, 525, 526, 530, 546, 610-612, 614, 615, 625 - 629, 901 - 903 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року та ст.ст. 3- 11, 15, 57 - 60, 84-88, 212-215, 224 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплокомуненерго» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг за особовим рахунком №010998 в сумі 2 259 грн. 01 коп. станом на 01 лютого 2014 року за отримані послуги теплопостачання а також судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Копію рішення надіслати відповідачу.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд протягом 10 днів після проголошення рішення або протягом цього ж строку з часу отримання копії рішення суду.
Суддя